Справа № 752/20444/18 Головуючий в суді І інстанції - Хоменко В.С.
Провадження № 33/824/1506/2018 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ст.124 КУпАП
07 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ГабрієляВ.О., із участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, іншого учасника ДТП ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року, -
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. НіжинЧернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Із постанови місцевого суду вбачається, що ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за наступних обставин: 21.09.2018 року о 18 год. 40 хв. він у м. Києві по пр-ту Глушкова 22, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, чим спричинив зіткнення з транспортним засобом «DAF», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2018 року, а провадження у справі за ст.124 КУпАП щодо нього закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення - незаконне, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, прийняте без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази не є достатніми для правильного вирішення питання про його винуватість.
Як зазначає апелянт, схема ДТП складена з суттєвими порушеннями Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853, оскільки не містить сталих орієнтирів, координат розміщення автомобілів відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів, координат місця зіткнення відносно сталих орієнтирів, ширини проїжджої частини разом з роздільними смугами.
Якщо ж виходити із схеми ДТП, місце зіткнення транспортних засобів зафіксовано приблизно по центру середньої смуги руху, що в сукупності з іншими доказами по справі підтверджує спроможність з технічної точки зору пояснень водія автомобіля «Volkswagen», н.з. ВВ 9774 СТ, та повністю спростовує версію водія автомобіля «DAF 75 CF 250», н.з. АА 5542 РН, щодо механізму розвитку ДТП.
Однак, районний суд не піддав сумніву пояснення водія автомобіля «DAF 75 CF 250», н.з. АА 5542 РН, які не узгоджуються з фотознімками місця ДТП, та за наявності суттєвих розбіжності в поясненнях учасників пригоди щодо механізму ДТП, фіксації місця зіткнення транспортних засобів, відмовив у задоволенні клопотання апелянта про призначення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи. При цьому, у винесеній постанові не зазначено жодних мотивів, з яких місцевий суд відмовив у задоволенні такого клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку іншого учасника ДТП ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
У суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_3 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 21.09.2018 року о 18 год. 40 хв. рухався зі швидкістю 20 км/год в середній смузі руху, в напрямку виїзду з м. Києва в сторону м. Одеси. Помітив в дзеркало заднього виду транспортний засіб, що рухався позаду. Після наїзду водій автомобіля НОМЕР_4, не зважаючи на зіткнення продовжив рух на 2-3 метри. Зазначив, що вважає винним у вчиненні ДТП водія автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_3
Аналогічні пояснення ОСОБА_3 надав і працівникам поліції 21.09.2018 року (а.с.3).
Допитаний у районному суді свідок ОСОБА_6 підтвердив пояснення ОСОБА_3
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами.
Із протоколу про адміністративну правопорушення серії БД №222837 від 21.09.2018 року вбачається, що 21.09.2018 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_3 у м. Києві по пр-ту Глушкова 22, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, чим спричинив зіткнення з транспортним засобом «DAF», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.13.1 ПДР України (а.с.1).
Зі схеми місця ДТП, складеної за місцем пригоди слідує, що вона містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с.2).
На фотознімках, доданих до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається розташування автомобілів після ДТП, напрям, локалізація і характер пошкоджень транспортних засобів «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2, та «DAF», д.н.з. НОМЕР_3
Інший учасник ДТП ОСОБА_5 у суді першої та апеляційної інстанції пояснив, що рухався по пр-ту Глушкова і навпроти зупинки громадського транспорту почув металевий скрегіт справа по ходу руху, після чого наскільки це було можливо прийняв вліво, та побачив, як його справа обганяє автомобіль «Volkswagen», д.н.з. ВВ 9774 СТ.
Аналогічні пояснення ОСОБА_5 надав і працівникам поліції 21.09.2018 року (а.с.4).
Показання ОСОБА_3 оцінюються судом апеляційної інстанції критично, оскільки вони суперечать матеріалам справи про адміністративне правопорушення. Натомість показання іншого учасника ДТП ОСОБА_5 узгоджуються із протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №222837 від 21.09.2018 року, зі схемою місця ДТП та фотознімками, доданими до матеріалів провадження, є послідовними, незмінними, і з огляду на це визнаються судом правдивими.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року та вважаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи, притягненні ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, та накладенні на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Із огляду на вищезазначене, постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль