Київський апеляційний суд
19 грудня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_2 - особи, щодо якої винесено постанову, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2018 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Олешник Виноградівського району Закарпатської області, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2018 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з постанови судді, щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким 10 серпня 2018 року о 13 годині 45 хвилин вона, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на вул. Соборній в смт. Велика Димерка Броварського району Київської області, всупереч вимогам п.п.2.3 "б", 14.2 "б" Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою і, виконуючи обгін автомобіля НОМЕР_3, який рухався в попутному напрямку і повертав ліворуч на прибудинкову територію вул. Соборної, не впевнилася в безпечності маневру, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Дійшовши висновку про те, що порушень вимог ПДР ОСОБА_2 допущено не було, суддя закрив провадження в справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою повернути матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 до Броварського ВП ГУНП в Київській області для проведення додаткової перевірки.
Справа № 33/824/1190/2018 Постанова винесена суддею Білик Г.О.
Категорія: ст.124 КУпАП
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на невиконання суддею завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи, що вплинуло на прийняте рішення. При цьому категорично наполягає, що, виходячи з термінів у ПДР, дорожньо-транспортна пригода сталася на перехресті, а не на прилеглій території, адже з долучених до апеляційної скарги додатків (Google карт) вбачається, що прилягаюча до вул. Соборної дорога знаходиться на одному рівні, має однорідне покриття та призначена для наскрізного проїзду. А тому водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.14.6 "а" ПДР, який забороняє обгін на перехресті, за порушення якого щодо неї і було складено протокол, в якому надалі було виправлено п.14.6 "а" ПДР на п.14.2 "б" ПДР.
Крім того, виконуючи обгін керованого ним автомобіля, ОСОБА_2 перетнула вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки (п.1.1 розділу 34 ПДР), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено тощо. Така дорожня розмітка нанесена від початку в'їзду в смт. Велика Димерка і тягнеться по вул. Соборній, перериваючись лише на перехрестях, у тому числі на перехресті, де сталося зіткнення. Однак у матеріалах справи та схемі місця ДТП ця інформація відсутня.
Потерпілий стверджує, що увімкнув покажчик лівого повороту за 150-300 метрів до перехрестя, про що вказував у письмових поясненнях і в суді. Ці ж обставини підтвердив свідок ОСОБА_5, який знаходився на перехресті. Однак суддя в постанові про свідка нічого не зазначив, взагалі, його пояснення не взяв до уваги, і взяв за основу пояснення ОСОБА_2 і висновок експерта, складений за її клопотанням, без наведення мотивів, і також зазначив його місце проживання як місце проживання ОСОБА_2
Що стосується висновку експерта, то, на переконання ОСОБА_4, до нього слід відноситися критично, адже експерт врахував пояснення ОСОБА_2 про те, що покажчик повороту в автомобілі "ЗИЛ" не працював, не врахував його пояснення і не дав оцінку діям ОСОБА_2 в контексті порушень вказаних ним вимог ПДР.
До апеляційного суду ОСОБА_4, який був своєчасно сповіщений про дату, час і місце судового засідання, двічі не з'явився, не повідомивши про поважні причини. За таких обставин розгляд справи за відсутності потерпілого є можливим, оскільки згідно з ч.6 ст.294 КУпАП його неявка цьому не перешкоджає.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скаргпи, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи. Висновок про відсутність у діях ОСОБА_2 порушень вимог ПДР і, відповідно, складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Так, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що, керуючи автомобілем "Honda CR-V" на вул. Соборній в смт. Велика Димерка, вона побачила попереду вантажівку, що рухалася дуже повільно зі швидкістю менше ніж 30 км/год., тому прийняла рішення про обгін. Коли майже закінчувала обгін, вантажівка різко зробила маневр повороту ліворуч на прилеглу територію, внаслідок чого сталося зіткнення. Покажчик повороту на вказаному автомобілі ввімкнений не був.
Пояснення ОСОБА_2 суд першої інстанції правильно поклав в обґрунтування своїх висновків, оскільки вони є послідовними, логічними і узгоджуються з доказами в справі, зокрема, схемою ДТП (а.с.6), на якій графічно зображено ділянку дороги, на якій сталася пригода, з позначенням ширини проїжджої частини, розташування транспортних засобів після контакту та дорожньої розмітки, а також вказано які пошкодження отримали транспортні засоби, а саме, деформацію заднього правого крила, задніх правих дверей, потертості накладки на крилі заднього правого колеса в автомобілі "Honda CR-V" і деформацію переднього лівого крила в автомобілі "ЗИЛ". Характер і локалізація цих ушкоджень, а також розташування транспортних засобів, зокрема, автомобіля "Honda CR-V", який не втратив керованості, в крайній правій смузі по ходу руху транспортних засобів, і автомобіля "ЗИЛ" на місці, де ОСОБА_4 виконував поворот, відповідають поясненням ОСОБА_2 про те, що потерпілий розпочав виконувати поворот у той момент, коли вона майже обігнала автомобіль "ЗИЛ".
Згідно з висновком експертного дослідження № 0319 від 16.10.2018 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля "Honda CR-V" ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для її руху повинна була діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР, а водій автомобіля "ЗИЛ" ОСОБА_4 при здійсненні маневру повороту ліворуч повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.2.3 "б", 10.1 ПДР. В даній дорожній обстановці при фактичних обставинах взаємного зближення та контактування транспортних засобів водій автомобіля "Honda CR-V" не мала технічної можливості уникнути зіткнення, в її діях невідповідностей технічного характеру вимогам п.п.12.3 ПДР, а також вимогам п.п.2.3 "б", 14.2 "б" ПДР не вбачається і її дії не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору. В даній дорожній обстановці при фактичних обставинах взаємного зближення та контактування транспортних засобів у діях водія автомобіля "ЗИЛ" вбачаються невідповідності вимогам п.п.2.3 "б", 10.1 ПДР, які перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.с.36-40).
Не спростовують таких висновків суду першої інстанції пояснення ОСОБА_4 та доводи його апеляційної скарги.
У відповідності з поясненнями потерпілого в суді зіткнення сталося з вини ОСОБА_2, яка рухалася з великою швидкістю.
При цьому у письмових поясненнях одразу після пригоди ОСОБА_4 вказував, що, рухаючись автомобілем "ЗИЛ" в смт. Велика Димерка, перед поворотом ліворуч за 150-200 метрів увімкнув покажчик повороту і коли закінчував поворот, автомобіль "Honda CR-V", який на великій швидкості обганяв його по узбіччю, здійснив зіткнення, вдаривши його автомобіль у переднє ліве крило.
Ці пояснення, а також доводи в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 при виконанні обгону всупереч вимогам п.1.1 розділу 34 ПДР перетнула вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, не можна брати до уваги, оскільки вони спростовуються даними в схемі ДТП та долучених світлинах, зокрема, про розташування транспортних засобів, характер та локалізацію пошкоджень, дорожню розмітку, яка є переривчастою.
Схема ДТП складена в присутності обох водіїв - учасників ДТП і підписана ними без зауважень, а тому ставити під сумнів зафіксовані в ній дані підстав немає. І з долучених ОСОБА_2 світлин також вбачається, що розмітка, про яку вказує ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, на цій ділянці дороги відсутня.
Непереконливими є і твердження ОСОБА_4 про наявність у діях ОСОБА_2 порушень інших вимог ПДР, зокрема, п.п.14.6 "а" ПДР, адже з долучених в апеляційному суді світлин і витягу з електронної карти достовірно вбачається, що він намагався заїхати на прилеглу територію, яка має ворота, повністю огороджена парканом і не призначена для наскрізного проїзду.
Між тим, не можна не погодитися з доводами про те, що постанова судді місцевого суду не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить оцінки всіх досліджених доказів, у тому числі пояснень свідка ОСОБА_5 Дати оцінку цим поясненням апеляційний суд також позбавлений можливості, оскільки їх зміст у постанові судді або в окремому процесуальному документі не викладений і клопотання про його виклик та допит в апеляційному суді ОСОБА_4 не заявляв. Однак вказані недоліки стилю викладення не вплинули на правильність прийнятого по суті рішення і не доводять обґрунтованості апеляційних вимог. Що ж стосується адреси місця проживання потерпілого, яка вказана в анкетних даних ОСОБА_2, то це вочевидь є опискою, яка підлягає виправленню, що може бути здійснено і апеляційним судом.
Таким чином обставини справи з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно, і доводи в апеляційній скарзі потерпілого не спростовують правильність висновків про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Отже, постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2018 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, - без змін.
У вступній частині постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2018 року виправити описку в частині місця проживання ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М.Тютюн