№ справи: 373/1947/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5019/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Свояк Д.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: НемировськаО.В.
20 грудня 2018 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Приватбанк» - Литвиненко Олени Леонідівни на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року,
встановив:
у жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року позовну заяву було повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Частиною 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2018 року засобами поштового зв'язку позивачем було направлено до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Вказана позовна заява підписана представником ОСОБА_5 за довіреністю, копію якої додано до позовної заяви.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вказана довіреність видана ОСОБА_5 від імені АТ КБ «Приватбнак» підписана ОСОБА_6, тоді як з наданої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником АТ КБ «Приватбанк» є Крумханзл Петр, а доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_6 повноважень надавати довіреності від імені банку не надано.
Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Пунктом 1 ч.4 ст.185 ЦПК України, на яку посилався суд першої інстанції як на підставу для повернення позовної заяви, визначено, що позовна заява повертається, якщо її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 7 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Разом з тим, положеннями статей 175 та 177 ЦПК України не встановлено обов'язку позивача додати до позовної заяви, окрім довіреності на підтвердження своїх повноважень діяти від імені позивача, докази повноважень посадової особи на видачу довіреності.
Судом було зроблено помилковий висновок про те, що позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» було підписано особою, яка не має права її підписувати, залишивши поза увагою положення вказаних норм процесуального закону.
Крім того, слід зазначити, що за наявності обґрунтованих сумнівів щодо дійсності наданої довіреності суд не був позбавлений можливості залишити позовну заяву без руху для надання додаткових доказів на підтвердження повноважень представника діяти в інтересах позивача.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою представником позивача було надано витяг з наказу Голови правління АТ КБ «Приватбанк» від 04 липня 2018 року про делегування права видавати довіреності від імені банку, яким надано право Першому заступнику голови правління банку ОСОБА_6 видавати довіреності від імені банку, що спростовує висновок суду про відсутність повноважень представника за довіреністю ОСОБА_5 підписувати позовну заяву від імені АТ КБ «Приватбанк».
Статтею 379 ЦПК України визначено, що Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Приватбанк» - Литвиненко Олени Леонідівни задовольнити.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді