Справа № 369/3931/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4545/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Пінкевич Н.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
18 грудня 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А.
Суддів - Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
при секретарі - Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 серпня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 7 липня 2012 року між сторонами укладено договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Зазначив, що Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.
У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки., у зв'язку з чим у ОСОБА_3 станом на 31 січня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 116140,58 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 2688,09 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 113452,49 грн.
У зв'язку із викладеним просив суд стягнути ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 116140,58 грн. та судові витрати.
Заочним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 серпня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором 4 806,21 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2 688,09 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом 2 118,12 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 72,91 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання, проте будь-які докази того, що відповідач ознайомлений та погоджувався із умовами та правилами надання банківських послуг, згідно яких нараховуються проценти по нарахуванню пені, комісії та штрафів Банком суду не надано.
Не погодившись з рішенням суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
У апеляційний скарзі представник скаржника зазначає, що з копії анкети-заяви вбачається, що відповідач своїм підписом засвідчив, що згоден з тим, що заява, разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становить між сторонами договір.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2018 року відкрито провадження у даній справі.
Направлені на адресу відповідача копія ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року справу призначено до розгляду на 18 грудня 2018 року.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі колегії суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року (справа № 754/13763/15-ц) зазначено, що колегія суддів вважає, що у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.
Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із
наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.
Надані Умови та Правила надання банком кредиту, без підтвердження того, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, не повинні оцінюватися судами, як належний доказ у справах з аналогічними фактичними обставинами.
Враховуючи, що наведений вище правовий висновокколегії суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного судусуперечить правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-144цс14, колегія суддів Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду України, а також вважає, що є необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики розгляду судами аналогічних спорів.
Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 1 жовтня 2018 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 19 грудня 2018 року.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК України, необхідність застосування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 754/13763/15-ц.
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 серпня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 754/13763/15-ц.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 19 грудня 2018 року.
Головуючий
Судді