справа № 381/3979/17 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Чернишова Є.Ю.
18 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
секретаря судового засідання: Дячук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням збільшених позовних вимог просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову і до закінчення навчання в Національному університеті харчових технологій ОСОБА_4 - до ІНФОРМАЦІЯ_12; стягнути 1/2 понесених позивачем витрат на оплату навчання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 6 760 грн.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2018 року провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення додаткових витрат, понесених на оплату навчання сина у розмірі 6 760 грн. закрито, у зв'язку з відмовою позивача від даних вимог.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду (02.11.2017 року) і до закінчення навчання ОСОБА_4 в Національному університеті харчових технологій. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2871/2018
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вимог позивача, що стосуються стягнення аліментів задовольнити частково, визначивши стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання сина у розмірі 1/10 частки від заробітку. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що визначений рішенням суду розмір аліментів ставить відповідача та його сім'ю у скрутне економічне становище, оскільки ОСОБА_2, крім спільного з позивачем сина має ще трьох дітей, знаходячись в іншому шлюбі та на його утриманні перебувають батьки. Зазначає, що рішення суду щодо сплати аліментів виконує добровільно, своєчасно та у повному обсязі, заборгованості не існує. Звертає увагу на те, що наявність у відповідача земельних ділянок не може свідчити про додаткове фінансування, оскільки останні були надані йому, як учаснику АТО.
Вказує, що відповідач має тяжкий фізичний стан здоров'я, має хронічні захворювання.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що відповідачем додано нові докази до апеляційної скарги, про які не вказувалось у відзиві на позовну заяву щодо неможливості їх надати. Вказує на відсутність підтвердження потреби постійного, належного утримання, допомоги батькам пенсіонерам відповідача та відсутність обов'язку щодо утримання повнолітньої доньки його дружини, в якої є свої батьки.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просили останню задовольнити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомили.
На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку щомісяця є необхідним та достатнім для забезпечення утримання повнолітнього сина до закінчення його навчання.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддівповністю погодитись не може.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції не переглядається.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 07.08.2002 розірвано відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданий Відділом реєстрації актів громадського стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області (а. с. 5).
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про його народження серія НОМЕР_3, виданим 28.09.1999 Коцюбинською сільською радою Ірпінського відділу ЗАГС у Київській області (а. с. 6).
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 після розірвання між батьками шлюбу проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, що підтверджено довідкою Фастівської житлово-експлуатаційної контори від 19.09.2017 (а. с. 11).
Згідно довідки Фастівської житлово-експлуатаційної контори №0759 від 21.08.2017, ОСОБА_3 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Сім'я складається із: ОСОБА_3 власниця, ОСОБА_5 чоловік, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 сини (а. с. 10).
Як вбачається з договору №Б07-ІТд0013 від 07.08.2017, ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання в Національному університеті харчових технологій, факультет автоматизації і комп'ютерних систем, строк навчання з 01.09.2017 по ІНФОРМАЦІЯ_12. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання на момент укладення договору становить 67 600,00 грн. (а. с. 12-13).
07 вересня 2004 року відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8. (а. с. 80). Від спільного подружнього життя ОСОБА_2 та ОСОБА_8 мають дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10 відповідно до свідоцтва про народження (а. с. 83-84). Крім того, дружина відповідача ОСОБА_8 має доньку від попереднього шлюбу - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 82). Згідно посвідчення НОМЕР_4 ОСОБА_8 та ОСОБА_2 є батьками багатодітної сім'ї (а. с. 81). Відповідно до довідки №907 від 27.03.2018 управління житлово-комунального господарства «Біличі» смт. Коцюбинське Київської області, ОСОБА_2 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з ним проживають та прописані: дружина ОСОБА_8, дочка ОСОБА_9, син ОСОБА_10 та дочка дружини ОСОБА_7 (а. с. 85). Згідно довідки №913 від 28.03.2018 УЖКГ «Біличі» смт. Коцюбинське Київської області, ОСОБА_8 на даний час не працює (а. с. 86).
Як вбачається з Єдиного державного реєстру декларацій за 2017 рік від 12.04.2018 року, ОСОБА_2 в 2017 році отримав заробітну плату за основним місцем роботи в розмірі 228 926 грн., благодійну допомогу в розмірі 1 000 грн., інше: державну та соціальну допомогу в розмірі 2 400 грн., дохід від надання майна в оренду в розмірі 6 371 грн. (а. с. 129-132).
ОСОБА_3 зазначила, що угоди про добровільну сплату аліментів та додаткових витрат на навчання сина між сторонами не досягнуто, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати їхнього сина, відповідач отримує дохід і може надавати матеріальну допомогу, однак добровільно цього не робить.
Враховуючи наведене, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.
Згідно зі статтею ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що син сторін - ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 та перебуває на її утриманні, відповідач не надає матеріальної допомоги.
ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання в Національному університеті харчових технологій, факультет автоматизації і комп'ютерних систем, строк навчання з 01.09.2017 по ІНФОРМАЦІЯ_12. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання на момент укладення договору становить 67 600,00 грн. (а. с. 12-13).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру декларацій за 2017 рік від 12.04.2018, ОСОБА_2 в 2017 році отримав заробітну плату за основним місцем роботи в розмірі 228 926 грн., благодійну допомогу в розмірі 1 000 грн., інше: державну та соціальну допомогу в розмірі 2 400 грн., дохід від надання майна в оренду в розмірі 6 371 грн. (а. с. 129-132).
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо необхідності стягнення аліментів правильними, разом з тим не може погодитись із визначеним розміром.
Щодо розміру аліментів, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 141 СК України батько і мати мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до свідоцтва про народження, відповідач має неповнолітніх: доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 та сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, які утримуються за рахунок аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8, призначених рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25.08.2015 (т. 2, а. с. 25-26).
На утриманні ОСОБА_2 перебувають батьки - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є пенсіонерами (т. 2, а. с. 30-34).
Також відповідач має тяжкий фізичний стан здоров'я, має хронічні захворювання (т. 2, а. с. 35-47).
Відповідно до ст. 7Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме: працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 грн.
Враховуючи вищевикладене, рівність обов'язку батьків по утриманню дітей, майновий стан відповідача, колегія суддів вважає за можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду (02.11.2017 року) і до закінчення навчання ОСОБА_4 в Національному університеті харчових технологій.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів підлягає зміненню.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 376, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2018 року в частині визначення розміру аліментів змінити, в зв'язку з чим абзац 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_9; місце проживання: АДРЕСА_3, 08298; ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1)
на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_11; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2)
аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду (02.11.2017 року) і до закінчення навчання ОСОБА_4 в Національному університеті харчових технологій.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20.12.2018.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: І.М. Вербова
О.В.Шахова