справа № 757/38636/18-ц Головуючий у 1-й інстанції суддя: Козлов Р.Ю.
18 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Лапчевської О.Ф., Соколової В.В.
секретаря судового засідання: Дячук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тєхнопоіск» (Общества с ограниченной ответственностью «Технопоиск») на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року за заявою ОСОБА_1 про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ТрансЕнергоОіл АГ, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тєхнопоіск», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2-Україна» про визнання авторського права, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ТрансЕнергоОіл АГ та просив визнати за ним авторське право на твір образотворчого мистецтва на об'єкт авторського права «Логотип ІНФОРМАЦІЯ_2»; визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 яке належить ТрансЕнергоОіл АГ та зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести дані про це в реєстр свідоцтв та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність».
В ході підготовчого судового засідання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року клопотання задоволено. Призначено у даній справі експертизу, виконання якої дорученоНауково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. На вирішення експерта (експертів) поставлено питання:
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2897/2018
Чи відтворює знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» або його фрагмент, авторські права на який належить ОСОБА_1, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 04.04.2018?
Чи відтворює знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 назву літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», авторські права на який належить ОСОБА_1, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 04.04.2018?
У розпорядження експертної установи надано: - матеріали цивільної справи №757/38636/18-ц в одному томі. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 Попереджено експерта про кримінальнувідповідальність за ст.384, 385 КК України. Роз'яснено наслідки ч. 1 ст. 109 ЦПК України. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено до отримання висновку експерта.
В апеляційній скарзі ТОВ «Тєхнопоіск» просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення принципів рівності всіх учасників процесу, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що суд при вирішенні питання про призначення експертизи порушив право відповідача 2 та третьої особи на висловлення власної позиції.
Зазначає, що матеріали справи не містять примірників твору образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» та літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» - об'єктів дослідження, а тому постановлення судом про необхідність складення висновку експерта на підставі наявних у матеріалах справи даних не ґрунтується на нормах права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Редмонд-Україна» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції про призначення судової експертизи. Зазначив, що представника апелянта жодним чином не було обмежено у здійсненні його процесуальних прав та обов'язків, сторонами доведено обставини, на які посилалася кожна з них. Вказав, що твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» та його складова частина «ІНФОРМАЦІЯ_2»/«ІНФОРМАЦІЯ_2» є об'єктами інтелектуальної власності ОСОБА_1, що використовується ним для ідентифікації його продукції.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що у позивача наявні авторські права на твір образотворчого мистецтва
У судовому засіданні ДитинюкЯ.Л. в інтересах ТОВ «Тєхнопоіск» підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просив задовольнити апеляційну скаргу.
Представник ТОВ «Редмонд-Україна»заперечував проти апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, сторони по справі підтвердили факт іх обізнаності про час та місце слухання справи.
На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інших учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ «Тєхнопоіск» та ТОВ «Редмонд-Україна», перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які як на підставу своїх вимог посилається представник позивача, можливо лише підтвердити чи спростувати шляхом вирішення питань поставлених представником позивача та представником відповідача, що потребують спеціальних знань в галузі науки.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII (&qu5 ;Про судову експертизу&quXI;, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 &q?ни;Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах&quкр; (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року N 15)з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Матеріали справи свідчать, що у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ТрансЕнергоОіл АГ та просив визнати за ним авторське право на твір образотворчого мистецтва на об'єкт авторського права «Логотип ІНФОРМАЦІЯ_2»; визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 яке належить ТрансЕнергоОіл АГ та зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести дані про це в реєстр свідоцтв та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність» (т. 1, а. с. 1-7).
Також у вересні 2018 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав до суду клопотання про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності та просив на вирішення експертам поставити питання: Чи відтворює знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» або його фрагмент, авторські права на який належить ОСОБА_1, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 04.04.2018? Чи відтворює знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 назву літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», авторські права на який належить ОСОБА_1, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 04.04.2018? (т. 1, а. с. 199-201).
Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є автором твору образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» та літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» НОМЕР_3 від 04.04.2018. Позивач дізнався, що твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано на ім'я ТрансЕнергоОіл АГу якості знаку для товарів і послуг та отримано свідоцтво України НОМЕР_2 що порушує його авторські права на вищевказаний твір. Вказує, що обставини, на які як на підставу своїх вимог посилається позивач, можливо лише підтвердити чи спростувати шляхом вирішення питань, що потребують спеціальних знань в галузі науки, тому необхідним є проведення у справі судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Враховуючи вищевикладене, вимоги клопотання позивача, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо винесення ухвали про призначення експертизи у даній справі правильними.
У даному випадку предметом спору є порушення авторських прав позивача на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1», у зв'язку із реєстрацією на ім'я ТрансЕнергоОіл АГу якості знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та отримання свідоцтва України НОМЕР_2 а тому для з'ясування даних обставин необхідні спеціальні знання експертів у сфері інтелектуальної власності.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при вирішенні питання про призначення експертизи суд порушив право ТрансЕнергоОіл АГ та ТОВ «Тєхнопоіск» на висловлення власної позиції не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з п. 1, ч. 1, ч.ч. 3-4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Матеріали справи свідчать, що представник ТрансЕнергоОіл АГ - Оцалюк В.М. повідомлявся належним чином про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомлено (т. 1, а. с. 120, 154).
Крім того, відповідач з апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу не звертався.
ТОВ «Тєхнопоіск» був присутнім в судовому засіданні в суді першої інстанції та мав право висловити свою позицію, однак він проти експертизи не заперечував й не надав суду обставин, за яких є неможливим проведення експертизи у даній справі, чого й зроблено не було при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги на те, що в матеріалах справи не містяться об'єктів дослідження, а лише їх копії, не може бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про призначення експертизи, враховуючи, що експерт у разі недостатності матеріалів справи для її проведення може звернутися до суду для надання останніх.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тєхнопоіск» (Общества с ограниченной ответственностью «Технопоиск») залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 20.12.2018.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.В.Соколова