Справа № 826/824/17 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.
19 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Карпушової О.В.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дім Страхування» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -
У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дім Страхування» (далі - Позивач, ПрАТ «СК «Дім Страхування») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Відповідач, Нацкомфінпослуг) про визнання протиправною та скасування постанови від 09.12.2016 року №414/13-15/13/16 про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПрАТ «СК «Дім Страхування» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, обов'язковим етапом якої є надсилання відповідного акту про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, а також надання права особі на подання та розгляд заперечень на акт перевірки. Недотримання такої процедури, на переконання суду, нівелює право особи на захист та зумовлює висновок про незаконність рішення органу, прийнятого за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, відхиляючи доводи Позивача про відсутність порушень останнім вимог чинного законодавства з підстав спростування їх матеріалами справи, суд підкреслив, що недотримання Відповідачем процедури притягнення до відповідальності унеможливлює визнання правомірною оскаржуваної постанови.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Наголошує, що судом не було враховано, що у зв'язку з неподанням у повному обсязі на вимогу Відповідача запитуваних документів Позивача було обґрунтовано притягнуто до відповідальності.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 року справу прийнято до провадження.
Після усунення визначених в ухвалі від 10.10.2018 року залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.12.2018 року.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.
Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з ненаданням ПрАТ «СК «Дім Страхування» інформації та документів на повторну вимогу від 09.09.2016 року №9315/13-8 та попередні вимоги Нацкомфінпослуг складено акт про неподання інформації ПрАТ «СК «Дім Страхування» від 09.12.2016 року №781/13-14/13/6 (а.с. (а.с. 38). В акті зафіксовано, що у наданих Позивачем у листі від 09.11.2016 року №250 на вимогу Відповідача від 09.09.2016 року №9315/13-8 документах відсутні запитувані документи та інформація, зокрема, відсутні копії банківських виписок щодо сплати страхового платежу за договором добровільного страхування кредитів від 31.07.2015 року №0013.0000004 та не розкрито питання, як саме була досліджена можливість застосування умов пунктів 5.1.6, 5.1.15, 5.1.16, 5.1.17 договору страхування при вивченні питання застосування виключення зі страхових випадків при врегулюванні наданих страхових справ.
На підставі викладених в указаному акті відомостей до ПрАТ «СК «Дім Страхування» за порушення ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині неподання та несвоєчасного подання інформації до Нацкомфінпослуг застосовано штрафну санкцію у розмірі 8 500,00 грн., про що винесено постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 09.12.2016 року №414/13-15/13/16 (а.с. 36-37). Крім того, у постанові встановлено, що з метою отримання інформації та документів, Нацкомфінпослуг надіслано на адресу ПрАТ «СК «Дім Страхування» вимогу від 11.11.2016 року №9222/13-8 щодо надання запитуваних документів у термін протягом двох робочих днів з дня отримання даної вимоги. Проте, у зазначений у вимозі термін, Позивачем не надано Відповідачу запитувані документи (відповідно до інформації, розміщеної на сайті www.ukrposhta.ua, в розділі «відстеження пересилання поштових відправлень», ПрАТ «СК «Дім Страхування» отримало вимогу 19.11.2016 року, та відповідно останньою датою надання запитуваних документів є 22.11.2016 року).
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 3, 21, 28, 40, 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27.11.2012 року №2422, і Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319, суд першої інстанції прийшов до висновку, що попри підтвердження матеріалами справи факту порушення Позивачем вимог ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Відповідачем не було дотримано процедуру притягнення суб'єкта господарювання до адміністративної відповідальності та порушено право останнього на захист, наслідком чого є скасування оскаржуваного індивідуального акту.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон).
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 21 Закону державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону Нацкомфінпослуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.
Пунктом 3 частини першої статті 40 Закону закріплено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такий захід впливу як накладення штрафу в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо безпідставності доводів Позивача про своєчасне та у повному обсязі наданні ним інформації на вимогу Відповідача, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Зі змісту листа ПрАТ «СК «Дім Страхування» від 09.11.2016 року №250, який отримано Нацкомфінпослуг у цей же день, вбачається, що при врегулюванні страхових випадків не вбачалося підстав для застосування пунктів 5.1.6, 5.1.15, 5.1.16, 5.1.17 договору страхування від 31.07.2015 року №0013.0000004 та відмови у виплаті страхового відшкодування страхувальнику (а.с. 14-15). Крім того, до згаданого листа додані: копія банківської виписки по рахунку №2600109490; копія чека про відправлення повідомлення про оплату штрафу; копія платіжного доручення №4827 від 28.10.2016 року.
Разом з тим, як вірно підкреслив суд першої інстанції, документи, зазначені в додатках до вказаного листа, у матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим неможливо встановити їх зміст, а саме ідентифікувати, що ці платіжні документи стосуються саме сплати страхового платежу за договором добровільного страхування кредитів від 31.07.2015 року №0013.0000004.
Крім того, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Нацкомфінпослуг складено вимогу щодо надання інформації та документів від 11.11.2016 року №9222/13-8, якою приписано ПрАТ «СК «Дім Страхування» протягом двох робочих днів з дня отримання даної вимоги надати належним чином засвідчені копії банківських виписок щодо сплати страхового платежу за договором добровільного страхування кредитів від 31.07.2015 року №0013.0000004 та обґрунтовані офіційні письмові пояснення щодо наступних питань: чому при врегулюванні страхових справ за договором страхування не було застосовано виключення зі страхових випадків, що передбачено договором страхування (як саме була досліджена можливість застосування умов пунктів 5.1.6, 5.1.15, 5.1.16, 5.1.17 договору страхування при врегулюванні наданих страхових справ); чому сума страхового платежу зазначена в роздруківці з клієнт банку (наданої листом від 09.11.2016 року №250) відрізняється від суми страхового платежу зазначеного в табличних даних «Інформація про здійснення протягом 2015 року страхових відшкодувань за окремими видами страхування» (наданої листом від 17.05.2016 року №121) (а.с. 41).
Указану вимогу направлено на адресу Позивача рекомендованим листом 15.11.2016 року №01001144675872, що підтверджується копією реєстру УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 43), однак не вручені адресату, у зв'язку із порушеннями у роботі УДППЗ «Укрпошта», про що свідчить копія листа оператора поштового зв'язку від 30.01.2017 року №532-Я-93 (а.с. 39).
За таких обставин, враховуючи, що у наданих ПрАТ «СК «Дім Страхування» поясненнях та документах відсутні копії банківських виписок щодо сплати страхового платежу за договором добровільного страхування кредитів від 31.07.2015 року №0013.0000004 та не розкрито питання, як саме була досліджена можливість застосування умов пунктів 5.1.6, 5.1.15, 5.1.16, 5.1.17 договору страхування при вивченні питання застосування виключення зі страхових випадків при врегулюванні наданих страхових справ, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що Позивачем не надано запитувані Відповідачем документи та інформація в повному обсязі.
Надаючи оцінку висновкам Окружного адміністративного суду міста Києва про порушення суб'єктом владних повноважень порядку та процедури притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Порядок здійснення Нацкомфінпослуг нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням чинного законодавства у відповідній сфері шляхом проведення її уповноваженими особами перевірок (інспекцій) учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб, які проводяться самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами державної влади, на момент спірних відносин був встановлений у Правилах проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27.11.2012 року №2422 (далі - Правила №2422).
Відповідно до п. 2.1 Правил №2422 Нацкомфінпослуг може проводити планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок.
Згідно п. п. 7.1 - 7.6 Правил №2422 Нацкомфінпослуг за письмовою вимогою може отримувати від суб'єктів господарювання документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), інформацію, що стосуються їх діяльності у сфері надання фінансових послуг та (або) показників їх фінансового стану.
При проведенні перевірки суб'єкта господарювання йому надсилається письмова вимога Нацкомфінпослуг за підписом Голови Нацкомфінпослуг або члена Нацкомфінпослуг, який виконує обов'язки та повноваження Голови Нацкомфінпослуг, надати документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), інформацію, що стосуються його діяльності у сфері надання фінансових послуг та (або) показників його фінансового стану, яка оформляється згідно з додатком 1 до цих Правил.
До письмової вимоги Нацкомфінпослуг долучається копія направлення на проведення перевірки, яке оформляється згідно з додатком 3 до цих Правил.
Документи, що підтверджують факт поштового відправлення письмової вимоги на адресу суб'єкта господарювання, долучаються до акта перевірки.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний у визначений в письмовій вимозі Нацкомфінпослуг строк надати інспекційній групі всі перелічені у вимозі документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) та інформацію, скріплені печаткою (за наявності) суб'єкта господарювання.
У разі відмови суб'єкта господарювання надати інспекційній групі необхідну інформацію та всі перелічені у вимозі Нацкомфінпослуг документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) або несвоєчасного їх надання інспекційній групі керівник суб'єкта господарювання або уповноважена особа суб'єкта господарювання має право письмово викласти мотиви відмови від надання такої інформації та документів або належним чином засвідчених копій документів (витягів з документів) або несвоєчасного їх надання інспекційній групі.
За результатом перевірки складається акт перевірки згідно з вимогами цих Правил.
До примірника акта перевірки, який залишається в Нацкомфінпослуг, долучаються документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) та інформація, які надавались інспекційній групі на письмову вимогу Нацкомфінпослуг.
Підписаний керівником та членами інспекційної групи примірник акта перевірки протягом одного робочого дня з дня підписання надсилається керівнику суб'єкта господарювання або особі, що виконує його обов'язки, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Після отримання примірника акта перевірки керівником суб'єкта господарювання або особою, що виконує його обов'язки, протягом 10 календарних днів можуть бути подані інспекційній групі письмові заперечення (зауваження) до акта, які долучаються до акта перевірки, який залишається в Нацкомфінпослуг.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що підписаний керівником та членами інспекційної групи примірник акта перевірки протягом одного робочого дня з дня підписання надсилається керівнику суб'єкта господарювання або особі, що виконує його обов'язки, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з метою надання останньому можливості протягом 10 календарних днів подання інспекційній групі письмових заперечення (зауваження) до акта, які долучаються до акта перевірки, який залишається в Нацкомфінпослуг.
Відповідно до ст. 42 Закону штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.
Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою вилучалися документи, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються копії таких документів та протоколу про їх вилучення.
Вилучення документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться не більш як на три робочих дні з обов'язковим складенням протоколу, в якому зазначаються дата його складення, прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи, яка вилучила документи, повний перелік таких документів та день, в який документи відповідно до цього Закону будуть повернені.
Протокол підписує уповноважена особа, яка вилучила документи. Представнику учасника ринків фінансових послуг, документи якого вилучені, після проведення перевірки і вилучення документів надається копія протоколу про їх вилучення.
Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.
Порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження визначається Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319 (далі - Положення №2319).
Приписи п. п. 1.3, 1.4 Положення №2319 визначають, що метою цього Положення є врегулювання правовідносин, пов'язаних із: складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги; застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; захистом прав учасників ринків фінансових послуг під час застосування Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; оскарженням рішень Нацкомфінпослуг або уповноважених осіб Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу.
Заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.
Згідно пп. 3 п. 2.1 Положення №2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до п. п. 4.9-4.10 вказаного Положення примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.
Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов'язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення.
За правилами п. 4.12 Положення №2319 уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, до розгляду повинна: з'ясувати, чи належить до її компетенції розгляд справи про правопорушення; з'ясувати, чи належить до її компетенції застосування відповідного заходу впливу; перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; з'ясувати, чи є в наявності додатки, зазначені в акті про правопорушення; з'ясувати, чи застосовувалися раніше до особи заходи впливу за таким самим фактом; перевірити наявність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи; визначити необхідність залучення до розгляду справи про правопорушення фахівців, експертів із питань ринку фінансових послуг, фахівців саморегулівних організацій та інших осіб; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.
Пунктом 4.13 Положення №2319 передбачено, що уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.
Згідно п. 4.14 Положення №2319 керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, обов'язковими елементами алгоритму якої є надсилання суб'єкту господарювання відповідного акта про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду її справи, а також надання права особі на подачу та розгляд її заперечень на акт перевірки.
Недотримання зазначених процесуальних вимог, як вірно зазначив суд першої інстанції, нівелює право особи, яка притягується до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, примірник акта про неподання інформації ПрАТ «СК «Дім Страхування» від 09.12.2016 року №781/13-14/13/6, на підставі висновків якого Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, суб'єкту господарювання не надсилався, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному Положенням №2319, останнього не повідомлено. Відтак, як обґрунтовано підкреслив суд першої інстанції, Позивача фактично було позбавлено можливості реалізувати своє право на захист.
На підтвердження таких висновків свідчить й те, що акт про неподання інформації та постанова про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, складені однією датою - 09.12.2016 року.
У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у своєму рішенні від 27.02.2018 року у справі №826/4194/16 Верховний Суд зазначив, що важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Указана позиція підтримана Верховним Судом й у постанові від 28.02.2018 року у справі № 826/10418/16.
У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню як така, що прийнята із порушенням встановлених законодавством порядку й процедури.
Відтак, недотримання Відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності та порушення права Позивача на захист, зокрема, щодо надання відповідних пояснень та заперечень, обумовлює необґрунтованість та передчасність висновків Нацкомфінпослуг про наявність у діях/бездіяльності ПрАТ «СК «Дім Страхування» складу правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону, наслідком чого є скасування оскаржуваного індивідуального акту.
З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права, що не спростовано доводами апеляційної скарги.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Карпушова
Повний текст постанови складено « 19» грудня 2018 року.