Справа № 826/13721/17
18 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Губської О.А.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року, суддя Пащенко К.С., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- визнати протиправною дію Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВЕКТОР БАНК" Савельєвої А.М. щодо відмови ОСОБА_4 у включенні його до загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "ВЕКТОР БАНК";
- зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВЕКТОР БАНК" Савельєву А.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «ВЕКТОР БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 162 000,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі гривень).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни від 27.07.2017 року № 84 в частині встановлення факту нікчемності транзакції ПАТ "ВЕКТОР БАНК" щодо перерахування на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошових сум з призначенням платежу: «Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_4.» на суму 197 000,00 грн., дата вчинення транзакції 27.12.2016 року, час вчинення транзакції 19:48. Зобов'язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "ВЕКТОР БАНК" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код 21708016) додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «ВЕКТОР БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 162 000,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі гривень).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представика відповідача Бойчун Н.Д. в іншому судовому засіданні.
Проте, до клопотання відповідачем не було надано відповідних документів, які свідчили, що саме адвокат Бойчун Н.Д. представляє інтереси відповідача в Шостому апеляційному адміністративному суді у даній справі, зокрема не надано ордер, який надає право адвокату представляти інтереси в якості представника у конкретній справі.
Договір від 24 квітня 2018 року про надання правничої допомоги носить загальний характер і не свідчить про те, що адвокат Бойчун Н.Д. має право надавати правничу допомогу відповідачу саме у справі №826/13721/17.
Безпідставними є доводи відповідача і щодо скрутного матеріального становища та неможливість направити працівника банку - юриста в судовове засідання.
Таким чином, колегія суддів вважає неявку представника відповідача або ж самого відповідача в судове засідання з неповажних причин.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.12.2016 року між позивачем, як Клієнтом, та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк", як Банком, укладено договір № ПФ-1760/3105 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи, відповідно до умов п.п. 1.1., 2.1.2. якого для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 в національній/іноземній валюті згідно заяви Клієнта, та зобов'язується здійснювати комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків Клієнта.
На підставі заяви позивача Банк відкрив Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3.
27.12.2016 року Клієнтом внесено на рахунок № НОМЕР_3 у Банку 197 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 151 від 27.11.2016 року.
31.01.2017 року, на підставі поданої Клієнтом заяви на видачу готівки № 47, ОСОБА_4 знято з рахунку № НОМЕР_3 кошти в розмірі 35 000,00 грн., що слідує зі змісту вказаної заяви.
Рішенням Правління Національного банку України від 26 січня 2017 року № 51-рш/БТ віднесено ПАТ "Вектор Банк" до категорії проблемних строком до 180 днів.
Рішення Правління Національного банку України від 02.03.2017 року № 112-рш/БТ про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2017 року № 853 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку.
Відповідно до рішення Національного банку України № 163-рш від 21 березня 2017 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Вектор Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1104 від 22 березня 2017 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Вектор Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Вектор Банк", призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Вектор Банк" Савельєвій Анні Миколаївні строком на 2 роки з 22 березня 2017 року по 21 березня 2019 року включно. Згідно із вказаним рішенням виконавчої дирекції всі повноваження ліквідатора ПАТ "Вектор Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано Савельєвій Анні Миколаївні на вказаний період.
Позивач зазначає, що у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації Фондом, та запровадження процедури ліквідації Банку відповідно до діючого законодавства, залишок коштів на рахунку позивача підлягає виплаті Фондом.
Про відсутність даних щодо позивача на здійснення виплат з Фонду позивачу стало відомосамостійно, внаслідок чого 11.04.2017 року він звернувся до Уповноваженої особи фонду з листом, в якому просив надати роз'яснення причин відсутності даних позивача в списку на здійснення виплат з Фонду.
19.04.2017 року Уповноважена особа фонду направила позивачу лист № 690, в якому повідомила, що триває перевірка рахунків вкладників, вклади яких можуть мати ознаки, визначені ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про результати якої запитувача інформації буде повідомлено додатково.
Крім того, листом № 1502 від 28.07.2017 року Уповноважена особа фонду повідомила позивача, що відповідно до положень частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) Банком з Клієнтом, а саме: «Транзакція ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахування на користь ОСОБА_4 грошових сум з призначенням платежу «Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_4.» на суму 197 00,00 грн., дата вчинення транзакції 27.12.2016 року, час вчинення транзакції 19:48». Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
18.09.2017 року позивач направив до відповідача лист, в якому просив відновити порушене право та включити його до реєстру кредиторів Банку для отримання коштів у відповідності до договору від 26 грудня 2016 року.
У листі № 1775 від 03.10.2017 року відповідач повторно наголосив на відсутності підстав для включення ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Вважаючи, що не включення його до переліку вкладників є протиправним, а рішення уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними провочинів з перерахування коштів незаконним, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом №4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.
Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення Цивільного Кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.
Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у подібних справах, зокрема у справі №820/1648/17 (провадження №11-447апп18 від 04 липня 2018 року, №826/1476/15, провадження №11-104апп18 від 04 липня 2018 року.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач вважає нікчемним правочин з внесення через касу Банку на рахунок позивача грошових коштів у сумі 197 000 грн., посилаючись на загальні положення ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, без конкретизації підстав визначених даною нормою.
Разом з тим, операція прийняття і зараховування на рахунок коштів не є правочином між Банком та позивачем у розумінні статті 202 ЦК України.
Здійснюючи операції з внесення (перерахування) коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.
Відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідно до пунктів 7.1.2, статті 7 Закону №2346-III, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону №2346-III, документ на переказ готівки - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.
Матеріали справи містять відповідним чином оформлену квитанцію №151 від 27.12.17 року, яка підтверджує факт зарахування коштів в сумі 197 000 грн. на розрахунковий рахунок позивача, згідно умов Договору, що не заперечує та не спростовує відповідач.
У відзиві на позовну заяву, Уповноважена особа зазначає про те, що внесення на рахунок позивача коштів у сумі 197 000 грн. відбулось шляхом «дроблення» інших рахунків клієнтів Банку, цим самим збільшивши суму коштів, яка може бути повернута за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, Уповноважена особа не надала суду доказів на підтвердження того, що кошти на розрахунковий рахунок позивача надійшли саме із рахунку іншого вкладника ПАТ «Вектор Банк». У вказаній квитанції у якості платника та отримувача коштів зазначений ОСОБА_4.
Таким чином, внесення на банківський рахунок позивача грошових коштів через касу Банку відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з внесення коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними. У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Крім того, за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує його прав.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_4
Положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що належним способом захисту права позивача є зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про про ОСОБА_4 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права.
За таких підстав, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» Савельєвої Анни Миколаївни щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» Савельєву Анну Миколаївну включити інформацію про ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи ПФ-1760/3105 від 26 грудня 2016 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Вектор Банк».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Судя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Губська О.А.
Повний текст виготовлено: 19 грудня 2018 року.