20 грудня 2018 року м. Київ
Справа № 22-887 Головуючий у1-й інстанції - Васалатій К. А.
Унікальний №756/2024/18 Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
НевідомоїТ. О.
за участю секретаря Пузикової В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк &q?го;ПриватБанк&q?ме; на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк &q?го;ПриватБанк&q?ом; до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2018 року ПАТ КБ &que:;ПриватБанк&q?му; пред'явив в суд позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 24 жовтня 2011 року у розмірі 125 814 грн. 06 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 3 509 грн. 96 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 110 738 грн 91 коп., 5097 грн. 85 коп. комісії та пені; штрафу у відповідності до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг (фіксована частина) у розмірі 500 грн; штрафу (процентної ставки) у розмірі 5 967 грн. 34 коп.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до умов договору № б/н від 24 жовтня 2011 року ПАТ КБ &qu№ ;Приватбанк&q?тн; надав відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії. Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач належним чином не виконує передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого перед ПАТ КБ &q?'я;Приватбанк&q?ок; утворилась заборгованість.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року позовні вимоги задоволені частково.
Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ &q?ув;ПриватБанк&quМ.; суму заборгованості у розмірі 25 075 грн 15 коп. та судовий збір в розмірі 1887 грн 21 коп.
Не погодившись з рішенням суду, АТ КБ &qut';ПриватБанк&q?ь ;, який є правонаступником ПАТ КБ &q?ан;ПриватБанк&quє ;, через свого представника, ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі (а.с.58-61).
Відзиву на апеляційну скаргу відповідач, ОСОБА_3, у визначений судом строк не подав.
У судове засідання, призначене на 05 листопада 2018 року о 10 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся за наявною в матеріалах справи адресою, однак поштове відправлення з судовою повісткою-повідомленням повернулось без вручення за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.84-85). Суд відклав розгляд справи на 11 грудня 2018 року на 11 год. 20 хв.
В суд апеляційної інстанції сторони не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду 11 грудня 2018 року об 11 год. 20 хв. повідомлені належним чином, в тому числі шляхом направлення судових повісток-повідомлень на відповідні електронні адреси, наявні в розпорядженні суду, які отримані учасниками справи 05 грудня 2018 року (а.с.91-94).
Оскільки судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення сторін про судовий розгляд, апеляційний суд, з урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, ухвалив розглядати справу у відсутність учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
При ухваленні рішення районний суд вважав встановленими наступні обставини.
Відповідно до укладеного договору № б/н від 24 жовтня 2011 року ПАТ КБ &q?но;Приватбанк&quб/; надало відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії. Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
Відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконував передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого станом на 31 грудня 2017 року перед ПАТ КБ &q?ок;Приватбанк&q?а ; утворилась заборгованість за: тілом кредиту у розмірі 3 509 грн. 96 коп.; по штрафу у відповідності до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг (фіксована частина) у розмірі 500 грн.; по штрафу (процентної ставки) у розмірі 5 967 грн. 34 коп., а також заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 110 738 грн 91 коп.
За встановлених обставин районний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог на суму 25 075 грн. 15 коп. При цьому, районний суд, вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, з урахуванням положень ч.3 ст.551 ЦК України зменшив заборгованість по процентам за користування кредитом з 110 738 грн. 91 коп. до 10 000 грн.
При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги позивача, поданої через ОСОБА_4, апеляційний суд виходить з наступного.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо підстав для зменшення розміру відсотків за користування кредитними коштами не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Судом невірно застосовано до спірних правовідносин положення статті 551 ЦК України та не застосовано правила, встановлені ст. ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України.
За правилами ч. 4 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку при поданні позову ПАТ КБ &qusi;ПриватБанк&q?ан; чітко і однозначно вказав, що відповідач отримав кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до п.2.1.1.12.4 Умов і правил надання банківських послуг (в редакції від 06.03.2010 р.) строки і порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт) по кредитним картам з встановленим мінімальним обов'язковим платежем, а також Овердрафту, виникаючого по таким картам, наведений в Пам'ятці клієнта / Довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною Договору, а також встановлюється даним пунктом. Платіж включає плату за використання Кредиту, передбачену Тарифами, і частину заборгованості по кредиту. Згідно з ст.212 ЦКУ у разі наявності простроченого кредиту (овердрафту), строком повернення кредита (овердрафта) в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок викладений в постанові ВеликоїПалати Верховного Суду №444/9519/12 від 28 березня 2018 року.
У даному випадку з наданого суду розрахунку заборгованості за кредитом убачається, що виставлена до сплати заборгованість по тілу кредиту у розмірі 3 509 грн. 96 коп. мала статус простроченої, тобто підлягала до сплати, станом на 30 вересня 2014 року (а.с.9).
Указана обставина дає суду підстави вважати, що дата 30 вересня 2014 року, є кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.
Ураховуючи цю обставину у контексті вищенаведеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень ст. 1048 ЦК України апеляційний суд доходить висновку, що у даному випадку проценти за користування кредитними коштами і комісія та пеня підлягають стягненню лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто нараховані до 30 вересня 2014 року у розмірі, відповідно, 2 533 грн. 28 коп. та 1 197 грн. 85 коп. (а.с.9).
У зв'язку з чим, сума штрафу 5% від суми заборгованості також підлягає зменшенню з 5 967 грн. 34 коп. до 362 грн. 05 коп. (3509,96 +2533,28+1197,85= 7271,09 : 100 х 5).
Підстав для застосування до даних правовідносин положень ч.3 ст. 551 ЦК України немає.
За правилами ч.1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч.2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову на суму 8 103 грн. 14 коп., з яких: 3 509 грн. 96 коп. - тіло кредиту; 2 533 грн. 28 коп. - проценти за користування кредитними коштами; 1 197 грн. 85 коп. - комісія і пеня; 862 грн. 05 коп. - штрафи (500 + 362,05).
При задоволенні позову на цю суму з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 762 грн. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за мінімальною ставкою для юридичних осіб.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк &qule;ПриватБанк&qu.0; задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 04201, АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк &q?о ;ПриватБанк&q?ля; (код ЄДРПОУ 1360570, місце знаходження: 01001 місто Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за договором № б/н від 24 жовтня 2011 року у розмірі 8 103 грн. 14 коп. (Вісім тисяч сто три грн. 14 коп.), з яких: 3 509 грн. 96 коп. - тіло кредиту; 2 533 грн. 28 коп. - проценти за користування кредитними коштами; 1 197 грн. 85 коп. - комісія і пеня; 862 грн. 05 коп. - штрафи, та 1 762 грн. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, а всього: 9 865 грн. 14 коп. (Дев'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 14 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді Д. Р. Гаращенко
Т. О. Невідома