18 грудня 2018 року м. Київ
Справа № 22-3620 Головуючий у1-й інстанції - Єременко В. М.
Унікальний №355/815/17 Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
НевідомоїТ. О.
за участю секретаря Пузикової В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном,-
ОСОБА_3 пред'явила в суд позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батько позивача, ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 у 1987-1988 роках отримали земельну ділянку площею 0.060 га в СТ &q?ем;Експрес&q?ку;, с. Власівка, Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області та побудували в 1991 році садовий будинок за НОМЕР_1.
На той період часу з 1987 по 1995 роки технічна документація на садові будинки в БТІ не оформлялася.
30 червня 2000 року батько позивача помер. У 2008 році ОСОБА_3 дізналася, що ОСОБА_4 разом з головою правління СТ &q? А;Експрес&qu з; ОСОБА_8 самовільно без її відома захопили земельну ділянку та садовий будинок НОМЕР_1 і не допускають її до спадщини.
Позивач просила суд зобов'язати відповідачів ОСОБА_4 та нинішнього голову СТ &quКо;Експрес&q?а ; ОСОБА_9 не чинити їй перешкоди у користуванні спадщиною - земельною ділянкою та садовим будинком НОМЕР_1 з надвірними будівлями та спорудами та у організації вільного доступу до них з допуском техніка БТІ до будинку для його оцінки, узаконення, володіння, користування та розпорядження; зобов'язати ОСОБА_5, як голову Правління СТ &q?ащ;Експрес&quяк;, прийняти ОСОБА_3 в члени садового товариства; вселити позивачку в садовий будинок з передачею ключів від будинку; встановити факт прийняття спадщини -садового будинку НОМЕР_1 в СТ &q?па;Експрес&q?во;.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року позовні вимоги залишені без задоволення за недоведеністю заявленого позову.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.2, а.с.5-21).
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачі у визначений судом строк не подали.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників справи: представника позивача, адвоката ОСОБА_10, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити; ОСОБА_4 та його представника, адвоката ОСОБА_11, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
При вирішенні даної справи районним суд вважав встановленими наступні обставини.
30 червня 2000 року помер батько позивачки ОСОБА_6 Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 отримала у спадок земельну ділянку площею 0.60 га, призначену для садівництва на території Сезенківської сільської ради в СТ «Експрес», Баришівського району, Київської області.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року у справі №355/1202/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на садовий будинок, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виселення та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку встановлено, що правові підстави для визнання за позивачем права власності на садовий будинок в порядку спадкування відсутні. ОСОБА_3 не є власником садового будинку і її права проживанням у ньому сторонніх осіб, в тому числі і відповідача не порушені. Власником земельної ділянки площею 0.060 га для садівництва, що знаходиться в СТ «Експрес» є ОСОБА_3 Земельна ділянка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке є чинним.
Відмовляючи у задоволенні позову за таких обставин районний суд вважав, що, оскільки суду не надано жодних доказів належності померлому ОСОБА_6, який являвся батьком ОСОБА_3, земельної ділянки за НОМЕР_1 та садового будинку за АДРЕСА_1, у суду відсутні правові підстави встановити факт прийняття спадщини - садового будинку НОМЕР_1 та земельної ділянки НОМЕР_1 в СТ «Експрес» с. Власівка, Сезенківської сільської ради, Баришівського району, Київської області, а також відсутні підстави зобов'язати голову правління СТ ОСОБА_5 прийняти ОСОБА_3 в члени Садового товариства, вселити її в садовий будинок НОМЕР_1.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про: усунення перешкод у користуванні садовим будинком НОМЕР_1 з надвірними будівлями та спорудами у організації вільного доступу до них; зобов'язання ОСОБА_5, як голову Правління СТ &q?за;Експрес&q?ка;, прийняти ОСОБА_3 в члени садового товариства; вселення ОСОБА_3в садовий будинок з передачею ключів від будинку; встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини - садового будинку НОМЕР_1 на земельній ділянці НОМЕР_1 в СТ &q?о ;Експрес&qu8 ;, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом проведена неправильна оцінка доказів та безпідставно, з порушенням процесуальних норм, надана перевага одним доказам над іншими, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
За правилом ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У даному випадку районним судом правильно встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року у справі №355/1202/15-ц встановлені обставини, які мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи.
У мотивувальній частині означеного рішення суд встановив, зокрема таке.
Позивач не надала суду жодних доказів, які б підтверджували, що її батько ОСОБА_6 був власником садового будинку. Правові підстави для визнання за позивачем права власності на садовий будинок в порядку спадкування відсутні. ОСОБА_3 не є власником садового будинку.
Вищенаведені обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, безумовно мають значення при вирішенні даної справи та, ураховуючи вищенаведені положення ч.4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Під час розгляду даної справи позивач не надала суду нових доказів на підтвердження того факту, що її батько ОСОБА_6 був власником садового будинкуі це майно увійшло у спадкову масу.
Одночасно з наявних у розпорядженні суду письмових доказів убачається, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого батька і отримала правовстановлюючі документи на те майно, яке перейшло їй у спадщину, зокрема, на земельну ділянку у СТ &quу ;Експрес&q?ок;.
Рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 не є власником садового будинку.
Відповідно до вимог чинного законодавства діяльність СТ &q? д;Експрес&q?но; базується на принципі самоврядування, тому прийняття рішення про прийняття ОСОБА_3 в члени садового товариства відноситься до виключної компетенції органів управління товариством, яку суд не вправі перебрати на себе. Предметом судового втручання може бути лише порушення встановленої законом процедури під час прийняття такого рішення. В рамках даної справи таких підстав позивачем не заявлено.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що при вирішенні позовних вимог ОСОБА_3 про: усунення перешкод у користуванні садовим будинком НОМЕР_1 з надвірними будівлями та спорудами у організації вільного доступу до них; зобов'язання ОСОБА_5, як голову Правління СТ &q?за;Експрес&q?ка;, прийняти ОСОБА_3 в члени садового товариства; вселення ОСОБА_3 в садовий будинок з передачею ключів від будинку; встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини - садового будинку НОМЕР_1 на земельній ділянці НОМЕР_1 в СТ &q? б;Експрес&qu н;, судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду у цій частині відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення цих позовних вимог немає.
Водночас доводи апеляційної скарги позивача про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, заслуговують на увагу та приймаються апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення в цій частині з огляду на наступне.
Право власності позивачки на земельну ділянку площею 0,60 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 підтверджене свідоцтвом про право на спадщину за законом від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Крім того, як вже зазначено вище, рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року у справі №355/1202/15-ц встановлені обставини, які мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи.
У мотивувальній частині означеного рішення суд встановив, зокрема таке.
Власником земельної ділянки площею 0,060 га для садівництва, що знаходиться в СТ &q?ощ;Експрес&q? д;, є ОСОБА_3 Вказана земельна ділянка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке є чинним. Державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_6, жодним чином не порушує права та інтереси відповідача (ОСОБА_4), який не є власником ні земельної ділянки ні будинку розміщеного на ній.
Крім того, рішенням Баришівського районного суду Київської області від 19 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, встановлені наступні обставини.
В 1989 році ОСОБА_6 була виділена земельна ділянка НОМЕР_1 розміром 0,06 га в АДРЕСА_1
Рішенням Сезенківської сільської ради Баришівського району від 24.02.2000 за № 12 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею ).060 га для ведення садівництва на території Сезенківської сільської ради в садовому товаристві &q?ор;Експрес&q?сь; за НОМЕР_1.
На підставі сказаного рішення на ім'я ОСОБА_6 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,060 га для ведення садівництва на території Сезенківської сільської ради в садовому товаристві &q?ор;Експрес&q?вс; серії НОМЕР_2 від 14.07.2000, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за номером КВ № 2488 (т.1, а.с.13-16).
Вищенаведені обставини, встановлені рішеннями суду у цивільних справах, що набрали законної сили, безумовно мають значення при вирішенні даної справи та, ураховуючи вищенаведені положення ч.4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Районним судом дана невірна оцінка наявним у його розпорядженні письмовим доказам і, як наслідок, не застосовані до спірних правовідносин положення ст. 391 ЦК України.
Відповідно до ст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки, як вже зазначено вище, ОСОБА_4 не є власником ні спірної земельної ділянки ні будинку, розміщеного на ній, у суду наявні правові підстави для задоволення позовних вимог власника земельної ділянки ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні цим майном.
За правилами ч.1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч.2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про зобов'язання ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,60 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
При ухваленні нового рішення в цій частині підстав для зміни судом апеляційної інстанції розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,60 га, яка розташована на АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 20 грудня 2018 року.
Головуючий А.А. Пікуль
Судді Д.Р. Гаращенко
Т.О. Невідома