Справа № 758/3002/18 Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5495/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
19 грудня 2018 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача ВолошиноїВ.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення на рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на дитину та дружину,
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року позов ОСОБА_4 в частині стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, в частині стягнення аліментів на дружину - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з 09 березня 2018 року і до досягнення донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років. Здійснено розподіл судових витрат.
Особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3, не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що сторони у даній справі приховали від суду суттєві обставини, що мають значення для справи, а саме: наявність у відповідача двох неповнолітніх дітей, на утримання яких стягуються аліменти; наявність у відповідача заборгованості по аліментам у сумі понад 170 000,00 грн.; наявність аналогічного спору про стягнення аліментів у Голосіївському районному суді міста Києва.
Вважає, що суд, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, без залучення її до участі у справі, порушив та обмежив права її дітей на отримання аліментів з ОСОБА_5.
На підтвердження вищезазначених доводів заявником до апеляційної скарги додано в копіях: свідоцтва про народження дітей, довідку-розрахунок заборгованості по аліментах станом на 01 червня 2018 року, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у справі 752/14939/17, довідку з Державного вищого навчального закладу «Київський коледж будівництва, архітектури та дизайну», лист із служби у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, сертифікат, витяг про розгляд справ із сайту судова влада України, свідоцтво про базову загальну середню освіту на ім'я ОСОБА_7, договір про бронювання місця в групі з вивчення англійської мови, характеристику на ім'я ОСОБА_8, договір про надання освітніх послуг, рішення Голосіївського районного суду міста Києва у справі 752/1077/16-ц, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у справі 752/17842/18 (а.с. 106-125).
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з тих підстав, що вона участі у розгляді справи не приймала та рішення суду першої інстанції не отримувала. Про ухвалене рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року дізналася з офіційного сайту «Судова влада» 07 грудня 2018 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково - частина 1 статті 352 ЦПК України.
За загальним правилом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 25 липня 2018 року у відсутності учасників справи судом першої інстанції вирішено спір по суті з підписанням повного тексту судового рішення.
У відповідності до вимог статей 122, 123, 124 ЦПК України перебіг тридцятиденного строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, на оскарження рішення суду почався з наступного дня після підписання повного судового рішення і закінчився 27 серпня 2018 року, у перший робочий день, після вихідних днів: 24 серпня 2018 року, 25 серпня 2018 року та 26 серпня 2018 року.
Такі строки є процесуальними та можуть бути поновлені судом за наявності поважних для цього підстав за заявою заявника - частина 1 статті 127 ЦПК України.
Наведені у клопотанні заявника доводи щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року знайшли своє підтвердження.
Матеріали справи свідчать про те, що заявник ОСОБА_3 участі у справі не приймала та на її адресу копія рішення не направлялась. Про ухвалене рішення вона дізналася з автоматизованої система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ЄДРСР) 07 грудня 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року подана заявником - 08 грудня 2018 року, тобто протягом тридцяти днів з дня ознайомлення з текстом судового рішення.
Отже, викладена у клопотанні обставина, яка безпосередньо унеможливлювала вчинити заявнику ОСОБА_3 процесуальну дію на оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року у визначений законом строк, є поважною причиною, а тому процесуальний строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» ( в редакції Закону № 2147-VIII, яка діє з 15 грудня 2017 року) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом справляється судовий збір. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної на рішення суду, а саме 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_4 складаються із двох вимог немайнового характеру. При поданні позовної заяви у 2018 році підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 409,60 грн..
Таким чином у відповідності до вимог підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання апеляційної на рішення суду першої інстанції повинен складати розмір 2 114,40 грн. із розрахунку (1 409,60 грн. х 150% ).
Однак, при подачі апеляційної скарги заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
У поданому клопотанні до апеляційної скарги ОСОБА_3 просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вивчивши клопотання заявника, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового зборує врахування одночасно як майнового стану сторони, так і наявність однієї із умов визначеної цією статтею, перелік яких є вичерпним.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести підстави (умови) для застосування положень статті 8 Закону, а також подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У поданому клопотанні заявник ОСОБА_3 не наводить доводи про незадовільне матеріальне становище, та не надає докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у розмірі 2 114,40 грн. та умови, за наявності яких суд може застосувати положення статті 8 Закону.
Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відмова задоволенні клопотання не позбавляє права ОСОБА_3 знову заявити клопотання з того самого питання, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.
З урахуванням наведеного, особі, яка подає апеляційну скаргу слід сплатити судовий збір у розмірі 2 114,40 грн. та надати суду апеляційної інстанції оригінал платіжного документу.
Реквізити рахунку для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34311206080024, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Керуючись ст. 127, 357 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_3 процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення на рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня її отримання скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач