Постанова
Іменем України
18 грудня 2018 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/2797/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,
за участю секретаря Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_1
на рішення Яготинського районного суду Київської області
в складі судді Литвин Л.І.
від 17 травня 2018 року
по справі №355/739/17 Яготинського районного суду Київської області
за позовом Органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області
до ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області,
про позбавлення батьківських прав,
та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4,
до ОСОБА_1
про позбавлення батьківських прав та припинення стягнення аліментів,
В червні 2016 року Орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Орган опіки та піклування Баришівської РДА) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 більше двох років ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно своїх дітей, а саме життям та вихованням дітей не цікавиться, не здійснює за ними догляду, не відвідує заклади місця навчання дітей та не надає їм матеріальну допомогу.
Вказував, що вихованням та утриманням дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 займається бабуся ОСОБА_2 та діти проживають разом з нею в с. Недра Баришівського району. Діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають разом зі своїм батьком ОСОБА_4 в м. Березань. Батько займається їх вихованням та утриманням.
Баришівською РДА Київської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 з тих підстав, що остання ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей.
В листопаді 2017 року ОСОБА_4 вступив у справу як особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та подав позов до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, припинення стягнення з нього аліментів на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 22.10.2015 та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дітей.
В обґрунтування позову посилався на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню їхніх неповнолітніх дітей, що у відповідності до ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Зазначав, що також наявні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів на його користь на утримання дітей, що прямо передбачено положеннями ст. 166 СК України.
В подальшому ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив не розглядати позовні вимоги про стягнення аліментів.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року позов ОСОБА_4 об'єднано в одне провадження з позовом Органу опіки та піклування Баришівської РДА.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року позови задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Передано дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_9 під опіку Органу опіки та піклування Баришівської РДА.
Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, визначених на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 22.10.2015.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, що мають значення для правильного вирішення спору, які суд вважав встановленими.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вона не займається вихованням дітей, не утримує їх матеріально, не дбає про їх духовний та фізичний розвиток.
Суд, поклавши в основу рішення покази свідка ОСОБА_10, не врахував об'єктивність та повноту таких показів, оскільки даний свідок є заінтересованим у справі.
Суд не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до даних правовідносин, та не перевірив і не встановив винної поведінки матері щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків, а також того, чи можливо змінити поведінку в кращу сторону, не сприяв захисту інтересів дітей щодо їх прав на батьківське піклування та не перевірив ставлення дітей до матері.
Судом не враховано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов'язки, а також того, що до матері раніше не застосовувалися попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
За вказаних обставин просила скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 17.05.2018 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовів Органу опіки та піклування Баришівської РДА та ОСОБА_4
Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Представник відповідача - ОСОБА_11 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав наведених в ній.
Треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Позивач - Орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Надіслав на адресу суду лист, в якому просив проводити розгляд справи без участі його представника та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила. Надіслала на адресу суду лист, в якому просила розглянути справу за відсутності її представника. Також в листі вказала на те, що підтримує рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання та їхніх представників.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5, про що 25 грудня 2002 року Виконкомом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №06 (т. 1, а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_15 народився ОСОБА_6, про що 22 червня 2004 року Виконкомом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №08 (т. 1, а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7, про що 21 квітня 2009 року Виконкомом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №01(т. 1, а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_8, про що 23 червня 2011 року Недрянською сільською радою Баришівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №9 (т. 1, а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_13 народився ОСОБА_9, про що 07 липня 2013 року Виконкомом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області складено відповідний актовий запис №02 (т. 1, а.с. 11).
Матір'ю дітей є ОСОБА_1
З матеріалів справи також вбачається, що 26 вересня 2013 року Недрянською сільською радою Баришівського району Київської області прийнято рішення №38, яким зобов'язано ОСОБА_5 провести обстеження неповнолітньої доньки ОСОБА_5 в районній лікарні протягом 10 днів; навести належний стан у будинку для нормального проживання дітей та до 01.10.2013 вирішити питання з підключенням електрики до будинку (т. 1, а.с. 170).
08 січня 2014 року складено Акт про обстеження житлово-побутових умов сім'ї (ОСОБА_5) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, яким встановлено, що за даною адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_5, доньки: ОСОБА_14 та ОСОБА_5, син ОСОБА_6, донька ОСОБА_7, син ОСОБА_8, син ОСОБА_9.
Крім цього, у вказаному акті зазначено, що родина потребує значної матеріальної та моральної підтримки, зокрема допомоги фахівців для вирішення цих сімейних питань, консультацій та постійного контролю (т. 1, а.с. 174).
04 липня 2014 року Недрянською сільською радою Баришівського району Київської області прийнято рішення №30, якими вирішено голові виконкому звернутись з клопотанням до Служби у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА з питання виконання обов'язків ОСОБА_5 та здійснювати постійний контроль за проживанням дітей у сім'ї ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 171).
24 грудня 2014 року Недрянською сільською радою Баришівського району Київської області прийнято рішення № 53 та №80, яким вирішено подати інформацію до Служби у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА про неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_5, а також зобов'язано займатися вихованням дітей, контролювати відвідування дітьми школи, привести дітей в належний зовнішній вигляд, приділити увагу здоров'ю дітей; навести в будинках належний порядок (т. 1, а.с. 20, 172).
14 грудня 2016 року Недрянською сільською радою Баришівського району Київської області ОСОБА_1 надіслано лист, в якому повідомлено про те, що 16.12.2016 відбудеться засідання сільради, одним із питань порядку денного якого буде виконання останньою батьківських обов'язків відносно дітей, які проживають на території Недрянської сільської ради (т. 1, а.с. 92).
15 грудня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву до Недрянської сільської ради, в якій просила вирішити питання щодо виконання нею своїх батьківських обов'язків за її відсутності, оскільки доглядає за новонародженою дитиною (т. 1, а.с. 182).
Згідно характеристики від 19.12.2016, наданої Березанскьою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1, де навчається ОСОБА_7, навчанням дитини цікавиться батько та відповідально ставиться до її виховання (т. 1,а.с. 23).
27 січня 2017 року Недрянською сільською радою Баришівського району Київської області прийнято рішення №06, яким вирішено питання подати клопотання до Служби у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА щодо прийняття відповідних заходів відносно ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним виконанням нею батьківських обов'язків та клопотання до Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу ГУ НП в Київській області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків відносно неповнолітніх дітей (т. 1, а.с. 19).
Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання своїх батьківських обов'язків.
Згідно Акту від 27 січня 2017 року про обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, за вказаною адресою будинок газифікований - опалюється газом та твердим паливом, в будинок проведене водопостачання. Житлові умови: в будинку тепло, житлові умови задовільні. В наявності є продукти харчування.
Також, в акті зазначено, що діти мають найнеобхідніше для проживання та навчання, проте потребують уваги батьків, матеріальної підтримки (т. 1, а.с. 176).
03 лютого 2017 року комісією у складі: сільського голови Недрянської сільської ради ОСОБА_15, депутата сільської ради ОСОБА_16, завідуючої Недрянським ФАПом ОСОБА_17, складено Акт про обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, яким встановлено, що діти мають найнеобхідніше для проживання та навчання, проте потребують уваги батьків, матеріальної підтримки (т. 1, а.с. 15).
06 лютого 2017 року Недрянською сільською радою Баришівського району Київської області Службі у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА направлено клопотання з проханням вжити необхідні міри відносно жительки с. Недра ОСОБА_1, яка неналежно виконує свої батьківські обов'язки (т. 1, а.с. 18).
21 березня 2017 року Капустинською сільською радою Яготинського району Київської області надано довідку про те, що ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_18 та малолітньою дитиною ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_9, проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 40).
27 квітня 2017 року Службою у справах дітей та сім'ї Яготинської районної державної адміністрації направлено Службі у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА лист, в якому повідомлено про те, що ОСОБА_1 направлено лист-запрошення до служби з приводу отримання відповіді щодо належного виконання нею батьківських обов'язків відносно дітей, які проживають окремо від неї. ОСОБА_1 будь-якої відповіді щодо виконання нею батьківських обов'язків не надала, а виконавчий орган Капустинської сільської ради повідомив, що до сім'ї ОСОБА_1 за їхньою адресою проживання: АДРЕСА_2 не вдається зайти в помешкання (т. 1, а.с. 21).
Згідно характеристики від 15.05.2017, наданої виконкомом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 Одружена, має семеро дітей. Із січня 2016 року не проживає за місцем реєстрації.
З довідки виконкому Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області №226 від 15.05.2017 вбачається, що діти: ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 зареєстровані та проживають разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 14).
Діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають в сім'ї батька ОСОБА_4 в м. Березань Київської області.
Згідно інформації, викладеної в листі Недрянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок» №114 від 15.05.2017, адресованого Службі у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА, ОСОБА_1, протягом 2015-2016 та 2016-2017 навчальних років жодного разу не надсилала письмових запитів на адресу закладу, не цікавилася життям та здоров'ям своїх неповнолітніх дітей, не спілкувалася з дітьми на території закладу, не надавала ніяких благодійних внесків. не відвідувала батьківських зборів (т. 1, а.с. 22).
Згідно характеристики №109 від 15.05.2017, наданої Недрянським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок», відносно ОСОБА_6, мати не приділяє уваги вихованню сина. Назарій проживає з неповнолітніми сестрою та братом у бабусі (т. 1, а.с. 27).
Згідно характеристики №110 від 15.05.2017, наданої Недрянським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок», відносно ОСОБА_5, мати не приділяє уваги вихованню доньки, оскільки проживає з новим чоловіком в Яготинському районі. ОСОБА_5 проживає з неповнолітніми братами у бабусі (т. 1, а.с. 27).
Згідно довідки №113 від 15.05.2017, виданої Недрянським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок» для ОСОБА_2, внук останньої - ОСОБА_9 станом на 15.05.2017 не відвідує дошкільний навчальний заклад (т. 1, а.с. 30).
Згідно довідки виконавчого комітету Березанської міської ради № 1795 від 17.05.2017 ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3, без реєстрації та разом з ним проживають діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 17).
01 листопада 2017 року комісією у складі: начальника Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Березанської міської ради Київської області ОСОБА_20, завідуючого сектором соціальної підтримки ОСОБА_21, головного спеціаліста служби ОСОБА_22, складено Акт обстеження умов проживання малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, яким встановлено, що для малолітніх дітей створені належні умови проживання (т. 1, а.с. 108).
Згідно довідки №41 від 01 листопада 2017 року ОСОБА_8 відвідує ясла-садок «Світанок» (т. 1, а.с. 110).
Згідно характеристики від 08.11.2017, наданої Березанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №1, відносно ОСОБА_7, батько цікавиться навчанням дитини та відповідально ставиться до її виховання (т. 1, а.с. 109).
Згідно інформації, викладеної в листі Ясла-садку «Світанок» від 21.11.2017, адресованого Службі у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА, ОСОБА_1 протягом серпня 2017 року та по даний час жодного разу не надсилала письмових запитів на адресу дошкільного закладу, не цікавилася вихованням та навчанням сина ОСОБА_8, не спілкувалася з ним на території закладу, не надавала ніяких благодійних внесків, не відвідувала батьківські збори (т. 1, а.с. 144).
Згідно характеристики від 05 грудня 2017 року, виданої Капустинською сільською радою Яготинського району за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 остання за час проживання в селі громадського порядку не порушувала, алкогольними напоями не зловживає, до конфліктів не схильна. Скарг та заяв від односельців відносно ОСОБА_1 до сільської ради не надходило (т. 1, а.с. 146).
Листом від 07 грудня 2017 року Капустинська сільська рада Яготинського району повідомила Службу у справах сім'ї та молоді Яготинської РДА про те, що Акт обстеження матеріально-побутових проблем на ОСОБА_1, скласти неможливо, так як комісія не має можливості потрапити до її помешкання (т. 1, а.с. 145).
Згідно Акту №276 від 29.12.2017 обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 встановлено, що санітарно-гігієнічні умови задовільні. В будинку чисто, прибрано. Наявні всі комунікації: світлопостачання, газопостачання, водопостачання (т. 1, а.с. 177).
Для виховання, розвитку та проживання дітей створено умови. Діти мають окремі ліжка для сну. Не в повному обсязі забезпечені сезонним одягом, канцтоварами. Продуктами харчування забезпечені.
Висновок комісії: родина потребує значної матеріальної та моральної підтримки.
Згідно інформації, наданої Управлінням соціального захисту населення Баришівської РДА в листі №11 від 02.01.2018, ОСОБА_1 отримує допомогу при народженні дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13. Отримувала допомогу як одинока мати на дітей ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 30.06.2016 включно. Для призначення допомоги одиноким матерям на наступний термін не зверталася до управління з необхідним пакетом документів (т. 1, а.с. 180).
На момент обстеження: ОСОБА_1 з дітьми: ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_19 проживає в будинку. Діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають разом з батьком в м. Березань (т. 1, а.с. 178).
Згідно характеристики від 04.01.2018, наданої Виконавчим комітетом Недрянської сільської ради Баришівського району на ОСОБА_2, остання є пенсіонеркою, працює в сільськогосподарському товаристві «Дк-Агро» в с. Недра. Має чотирьох дорослих дітей. Проживає разом з донькою ОСОБА_1 та її дітьми. За час відсутності ОСОБА_1, протягом 2016-2017 років в с. Недра ОСОБА_2 займалася вихованням та утримання неповнолітніх дітей (т. 1, а.с. 179).
24 квітня 2018 року Яготинською районною державною адміністрацією надано висновок №07-60/423 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 50).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною другою та третьою статті 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частиною першою статті 164 СК України визначено підстави позбавлення судом батьківських прав матері чи батька дитини, а саме: якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно вимог статті 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до вимог статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Аналіз вищевказаних положень закону приводить до висновку, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків, а також спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Ухвалюючи рішення про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення позову.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки він зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, судом першої інстанції в повній мірі не враховано заперечення відповідачки, з яких вбачається, що між нею та матір'ю ОСОБА_2 виникли неприязні стосунки. В грудні 2016 ОСОБА_2 вигнала її з будинку за місцем прописки. Вказувала, що з грудня 2016 року вона стала проживати в с. Капустинці разом з дітьми: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_5, які відвідували Капустинську середню школу. ОСОБА_9 проживав з ОСОБА_2 в с. Недра, а ОСОБА_8 з квітня 2016 року в батька в м. Березань Київської області.
Вказувала також, що в 2016 році, у зв'язку з тим, що вона постійно знаходилася на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у зв'язку із загрозою переривання вагітності, доглядати за дітьми не могла і діти за їхньою спільною згодою стали проживати у бабусі ОСОБА_2
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
Однак, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції наведеного вище не врахував, що свідчить про неповне встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що позивачем не доведено належними доказами факт умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В силу частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Як вбачається зі змісту висновку Яготинської районної державної адміністрації від 24.04.2018 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її п'ятьох неповнолітніх дітей вбачається, що Службою у справах дітей та сім'ї Баришівської РДА, відповідно до ст. 19 СК України проаналізовано документи по справі ОСОБА_1 про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7.
У даному висновку встановлено, що ОСОБА_23 зареєстрована в с. Недра Баришівського району, де народила семеро дітей. Відповідно до довідки Капустинської сільської ради Яготинського району від 05.12.2017 №372 ОСОБА_23 проживає разом з своїм чоловіком ОСОБА_18 та спільною дитиною по АДРЕСА_2
Малолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають із своїм батьком ОСОБА_4 в м. Березань, решта дітей виховуються бабусею ОСОБА_2, що мешкає в с. Недра Баришівського району.
Відповідно до повідомлення Служби у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області про неналежне виконання матір'ю батьківських обов'язків відносно дітей, що проживають окремо, Службою у справах дітей та сім'ї Яготинської районної державної адміністрації до Капустинської сільської ради направлено лист про обстеження житлово-побутових умов сім'ї.
Згідно інформації від 07.12.2017 №380 обстежити житлові умови ОСОБА_23 неможливо так, як не надано можливості потрапити до помешкання. Також службою до Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу ГУ Національної поліції в Київській області направлено клопотання про притягнення громадянки ОСОБА_23 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків. ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї, виконкому Капустинської сільської ради не зверталась, на запрошення не прибула.
У висновку також зазначено, що викладені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 не має бажання займатися доглядом, вихованням, утримання своїх дітей.
Поряд з цим, в даному висновку не зазначено чи є позбавлення батьківських прав доцільним та чи відповідає воно правам та інтересам дітей.
Також у висновку не наведено доводів на його підтвердження, від яких саме батьківських обов'язків ОСОБА_1 ухиляється.
Однак, суд першої інстанції в порушення ст. 89 ЦПК України не надав правової оцінки висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність позивачем позовних вимог щодо умисного ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків, не врахувавши, що висновок Яготинської районної державної адміністрації від 24.04.2018 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав є недостатнього обґрунтованим та суперечить інтересам дітей.
В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначається, що оскарження відповідачкою рішення про позбавлення батьківських прав може свідчити про її інтерес до дітей. Підтвердженням цьому є й те, що, починаючи з 2016 року діти проживали разом з ОСОБА_24, але як зазначалось вище відповідачка вимушена була передати дітей на виховання до своєї матері та до батька дітей, оскільки перебувала на стаціонарному лікуванні, а тому не мала можливості деякий час приймати участь у вихованні дітей.
Також, слід зазначити, що відповідачка зверталась до різних установ, посадових осіб за захистом своїх прав у вихованні дітей. Зокрема, вона зверталася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, навчального закладу дитини, органу опіки та піклування, служби у справах дітей.
Згідно ст. 166 СК України, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини.
Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 7 та п. 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з п. 1 та п. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.
Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, у тому числі і при вирішенні питань щодо позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вищенаведених обставин та положень закону не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про доведеність позивачем обставин винної поведінки відповідачки щодо ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей та позбавлення її батьківських прав.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання спільних дітей, з огляду на наступне.
Як встановлено судом діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з 2016 року почали проживати разом з батьком ОСОБА_4
Отже, діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не перебувають на утриманні ОСОБА_1, на користь якої стягнення аліменти з ОСОБА_4 для утримання дітей.
Згідно з частиною 1 статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч. 2 ст. 179 СК України).
З огляду на те, що діти проживають з батьком, який несе витрати на їх утримання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 для утримання дітей.
Враховуючи те, що суд неповно з'ясував обставини справи в частині позовних вимог про позбавлення відповідачки батьківських прав, порушив норми матеріального та процесуального права, рішення суду в цій частині не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо його законності й обґрунтованості, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав - скасувати.
В задоволенні позову Органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області та позову третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення суду в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 20 грудня 2018 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді Л.Д. Махлай
В.А. Кравець