12 грудня 2018 року м. Київ
Справа №22-1277 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Юзькова О.Л..
Унікальний № 761/5087/18 Доповідач - Гаращенко Д.Р.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі Гавриленко М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на заочне рішення Шевченківського районного суду від 12 червня 2018 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
В лютому ПАТ «Київенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Свої вимоги обґрунтувало тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2017 р. відмовлено у прийнятті заяви ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1.
ОСОБА_1 мешкає у м. Києві, за адресою АДРЕСА_3 і є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води.
За розрахунками позивача відповідач має заборгованість за спожиту гарячу воду та центральне опалення станом на 01.07.2017 р. у розмірі 32 714 грн. 24 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, а тому просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 920,83 грн. та інфляційну складова в розмірі 4 617,31 грн.
Загалом позивач просив стягнути з відповідача на його користь 30 814,02 грн. заборгованість за надані послуги з центрального опалення, 1900,22 грн. заборгованість за постачання гарячої вод, 5 538,14 грн. 3 % річних та інфляційні складові боргу, 1762 грн. судовий збір.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2018 р. у задоволенні позову АТ «Київенерго» було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 20 серпня 2018 року представником ПАТ «Київенерго» Пархоменком І.С. було подано апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що позивачем було надано усі належні та допустимі докази заборгованості за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води за адресою, АДРЕСА_3.
Твердження суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження заборгованості на думку апелянта є безпідставними.
31 липня 2014 р. на офіційному сайті ПАТ &q?. ;Київенерго&q? с;, а також в газеті Хрещатик від 06 серпня 2014 р. за № 111 було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню. ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_3, є споживачем послуг з центрального опалення та гарячої води, які постачає ПАТ &q?чо;Київенерго&q?ст; та як споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги.
Позивач в своєму позові зазначив за якими тарифами здійснюється розрахунок послуг, а тому твердження суду першої інстанції про не надання позивачем належних доказів є безпідставними.
За даними позивача останнім відомим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_3.
Апелянт зазначив, що за результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується наданими послугами, але не виконує свої зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги.
Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. (ч.1 ст.357 ЦПК України)
Згідно ч.2 ст.33 ЦПК України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
Абзацом 1 п.15.4 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду міста Києва від 03.09.2018 року було визначено колегію суддів у справі: суддя-доповідач - Пікуль А.А., Гаращенко Д.Р., Невідома Т.О.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за поданою апеляційною скаргою.
Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року Апеляційний суд міста Києва було ліквідовано та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Указом Президента України №297/2018 від 28 вересня 2018 року судді Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області були переведені на роботу на посади суддів Київського апеляційного суду.
Рішенням зборів суддів, які відбулися 02 жовтня 2018 року, днем початку роботи Київського апеляційного суду відповідно до повідомлення голови новоутвореного суду, опублікованого у газеті «Голос України», визначено 03 жовтня 2018 року.
Згідно п.3 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ч.2 ст.32 ЦПК України)
На виконання вимог Закону, Апеляційним судом міста Києва передано дану справу до новоутвореного Київського апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2018 року, справу призначено судді-доповідачу Гаращенку Д.Р.
Судді, які входять до складу колегії: Гаращенко Д.Р. - головуючий суддя, судді: Пікуль А.А., Невідома Т.О.
Згідно зі ст.ст. 274, 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вислухавши доповідь судді доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши висновки та обґрунтування суду першої інстанції, наявні в матеріалах справи докази колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення, постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд здійснив звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_1, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно з відповіддю Начальника відділу з питань реєстрації місяця проживання (перебування) фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за даними реєстру територіальної громади м. Києва не зареєстрований.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що звертаючись до суду з позовом представник ПАТ &q?аю;Київенерго&q? п; не надав будь-яких доказів, які надають змогу суду зробити висновок про те, відповідач є споживачем послуг, що надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_3.
Позивачем не було надано будь яких клопотань про долучення доказів або їх витребування, та він не довів суду, що відповідач є споживачем наданих позивачем послуг.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеної нормі процесуального права.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Згідно зі ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити :
п. 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини зокрема;
п. 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
п. 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Такої процесуальної дії судом першої інстанції не вчинялось, та провадження по справі було відкрито. Справа розглядалась в порядку встановленому ст. 274 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта з приводу того, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що позивачем було надано усі належні та допустимі докази заборгованості за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води за адресою, АДРЕСА_3.
Апелянт не звернув уваги на те, що він враховуючи вимоги процесуального Закону не надав суду першої інстанції доказів того, що відповідач є споживачем його послуг, є власником або користувачем квартири АДРЕСА_3, має особовий рахунок на особу ОСОБА_1, або в наявності будь-які укладені раніше договори на надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_3, і є споживачем послуг з центрального опалення та гарячої води, які постачає ПАТ &q?ал;Київенерго&q?ї ; нічим не підтверджені.
Наявність здійснених нарахувань заборгованості, могло би бути враховано судом при належному підтверджені того, що відповідач дійсно є споживачем послуг позивача.
Згідно з наданим розрахунком (а.с.13) зазначено особовий рахунок НОМЕР_1, та ім'я споживача ОСОБА_1, але витягу з особового рахунку суду надано не було.
Таким чином данні позивача, про те, що останнім відомим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_3 належними доказами не підтверджені.
Навпаки згідно з даними Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_1 в м. Києві не зареєстрований (а.с.19)
Також апелянт не надав суду першої інстанції своїх результатів аналізу оплат відповідачем за користування наданими послугами, оскільки в наданих позивачем розрахунках, в розділі оплата, зазначені нулі, тобто оплата не проводилась. (а.с. 13).
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Ст. 77 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Оскільки згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач не довів ту обставину, що відповідач є споживачем послуг.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України колегією суддів не встановлені підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду від 12 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А.Пікуль