19 грудня 2018 року м. Чернівці
справа № 722/1299/18
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Яремка В. В.
суддів: Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.
секрета Скрипка С.В.,
розглянувши за відсутності учасників справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області у складі судді Побережної О. Д. від 31 жовтня 2018 року,
встановив:
У вересні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою того ж суду від 31 жовтня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду першої інстанції від 31 жовтня 2018 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що позовна заява подана з дотриманням вимог до її змісту, банком на виконання ухвали суду подано додаткові докази щодо видачі відповідачеві платіжних карток.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху не виправив зазначені в ній недоліки, а тому згідно зі статтею 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм процесуального права, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишаючи заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України у змісті позовної заяви відсутній виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої позовні вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують обставини: видачі та отримання відповідачем кредитних карток, їх кількості та номеру, а також строку дії; дати з якої відповідач почав не виконувати умови кредитного договору та які саме; розміру заборгованості за кредитом (за кожен місяць окремо) та відсотками (за кожен місяць окремо); підстав нарахування та розміру пені (за кожен місяць окремо).
Визнаючи заяву неподаною та повертаючи її, суд першої інстанції зазначив, що 23 жовтня 2018 року копію ухвали про залишення без руху було доставлено до електронної скриньки позивача, а станом на 31 жовтня 2018 року до суду не надходило будь-яких заяв про виправлення недоліків позовної заяви.
Повернення позовної заяви суд першої інстанції мотивував невиконанням позивачем в установлений п'ятиденний строк вимог щодо необхідності обґрунтування позовних вимог із зазначенням доказів, що підтверджують обставини: видачі та отримання відповідачем кредитних карток, їх кількості та номерів, а також строку їх дії; дати з якої відповідач почав не виконувати умови кредитного договору та які саме; розміру заборгованості за тілом кредиту (за кожен місяць окремо) та відсотками (за кожен місяць окремо); підстави нарахування та розмір пені (за кожен місяць окремо), підстави нарахування та розміру пені.
Проте суд не переконався в тому чи дійсно позивач не виправив недоліки, про які йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами 5 та 6 статті 124 ЦПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що у встановлений строк позивач подав заяву про усунення недоліків з відповідними додатковими поясненнями, довідки про видачу відповідачу платіжної картки з відповідним терміном дії. Це стверджується накладною кур'єрської доставки Міст Експрес №0549400163810754 (а.с. 46), дата відправки якої значиться 24 жовтня 2018 року - у межах п'ятиденного строку, визначеного судом.
Вимоги до змісту позовної заяви передбачені частиною 3 статті 175 ЦПК України.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції також виходив з того, що позивач не зазначив обставин та доказів щодо розміру заборгованості за тілом кредиту (за кожен місяць окремо) та відсотками (за кожен місяць окремо); підстави нарахування та розмір пені (за кожен місяць окремо), підстави нарахування та розмір пені.
Проте суд не звернув уваги, що у позовній заяві є посилання на умови договору та його складові, на підставі яких заявлені позовні вимоги, до позовної заяви додано також детальний розрахунок заборгованості.
Отже, висновок суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» вимогам закону та про не усунення недоліків заяви є помилковим, судом порушено норми процесуального права.
Тому, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 4 частини 1 статті 379, статтею 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови - 20 грудня 2018 року.
Головуючий В. В. Яремко
Судді: І. М. Литвинюк
І. Б. Перепелюк