Справа № 750/10233/18 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П.
Провадження № 33/4823/137/18
Категорія -
20 грудня 2018 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Шахової О.Г., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2018 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнуто у дохід держави судовий збір у сумі 352,40 грн.
Як встановив суд, 20.09.2018 року, близько 11-00 год., ОСОБА_1 у м. Чернігові, по пр. Миру, 44, в бік вул. І.Мазепи, керуючи транспортним засобом «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не досліджені обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а також не враховані пояснення, надані ним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та підтверджені в судовому засіданні.
Також не відповідають дійсності обставини ДТП, викладені у протоколі, та пояснення водія ОСОБА_3 - другого учасника події.
Згідно схеми ДТП, зафіксовано, що його машина стоїть припаркованою на місці для паркування. Зазначене підтверджує його пояснення про те, що під час події він намагався припаркуватися і рухався вперед.
На думку апелянта, в даній дорожньо-транспортній пригоді винен водій автомобіля «Ніссан», яка не дотрималась безпечної дистанції.
Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що Правил дорожнього руху не порушував. Він намагався паркуватися між автомобілями, що знаходились на парковці, рухався вперед, задній хід не включав, і в цей момент відчув удар - транспортний засіб потерпілої його «наздогнав». Під час паркування його автомобіль об'їжджала колона машин, в тому числі і тролейбус, але потерпіла не встигла зреагувати і відбулося зіткнення. Просив скасувати постанову суду 1 інстанції та провадження по справі закрити.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні суду 1 інстанції показала, що рухалася у середній смузі руху прямо, правил Дорожнього руху не порушувала. В цей час автомобіль ОСОБА_1 заднім ходом виїхав з місця паркування у правій смузі, в результаті чого зіткнення відбулося на середній смузі руху.
В судовому засіданні суду 1 інстанції свідок ОСОБА_4, інспектор поліції, показала, що вона складала протокол про адміністративне правопорушення. Виходячи з розташування транспортних засобів на проїжджій частині та пояснень водіїв, дана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок необережного виїзду ОСОБА_1 заднім ходом з парковки. Потерпіла рухалась прямо. Також зазначила, що під час першого виклику поліцейських, Радич стверджував, що він рухався заднім ходом і не побачив, що їде автівка потерпілої.
Згідно даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ніссан», порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.
Схемою місця ДТП зафіксовано напрямки руху автомобілів до ДТП та розташування їх на проїжджій частині після даної ДТП, зафіксовані механічні пошкодження автомобілів.
Вказані документи оформлені на місці події, підписані його учасниками, які зауважень під час їх складання не мали.
Судом 1 інстанції вірно встановлено та підтверджено поясненнями потерпілої та свідка, з чим погоджується і апеляційний суд, що водій Радич, керуючи своїм транспортним засобом, рухаючись заднім ходом, не дотримався вимог п.10.9 Правил дорожнього рух.
Саме такий механізм дорожньо-транспортної пригоди, на переконання суду апеляційної інстанції, повністю відповідає об'єктивним даним, що зазначені в матеріалах справи, та підтверджений зібраними по справі доказами.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило, в даному випадку, пошкодження транспортних засобів.
Фактичні дані щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, схемі до нього, поясненнях потерпілої та свідка, що маються в матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення та досліджені апеляційним судом, наявні механічні пошкодження транспортних засобів свідчать про порушення Правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_1, який під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, як того вимагають ПДР, в зв'язку з чим і не зміг виконати вимоги п. 10.9 ПДР. Докази в цій частині не є суперечливими, узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують вину водія Радича. Допущене порушення знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, спростовуються вище вказаними доказами. Доводи його про невинуватість апеляційний суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.
Судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства всебічно, повно і об'єктивно, тому твердження апелянта про порушення судом норм законодавства, що регулює розгляд справ про адміністративне правопорушення, не приймаються до уваги.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. Г. Шахова