Дата документу 20.12.2018 Справа № 330/2004/17
Єдиний унікальний № 330/2004/17 Головуючий у 1-й інстанції: Федорець С.В.
провадження № 22-ц/807/356/18 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
20 грудня 2018 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
Головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Крилової О.В.,
Кухаря С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.01.2011 року, відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку діє картки.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Згідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати, згідно Умов.
Як зазначає позивач, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 31.07.2017 року має заборгованість - 47269 гривень 70 копійок, яка складається з наступного: 2761,25 грн. - заборгованість за кредитом; 38681,32 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 3100 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2227,13 грн. - штраф (процентна складова).
Посилаючись на зазначені обставини просило суд, стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.01.2011 року у розмірі 47269 гривень 70 копійок та судові витрати у розмірі 1600 гривень 00 копійок.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалами Апеляційного суду Запорізької області від 26 червня 2018 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року. В порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України, особам, які беруть участь у справі, надавався строк до 17.07.2018 року для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26 червня 2018 року (а.с.143), в порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України, особам, які беруть участь у справі, надавався строк до 17 липня 2018 року для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк».
13 липня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_4 на апеляційну скаргу, в якому вона просить прийняти постанову про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, зокрема факту надання Банком відповідачу у платне користування суми 5000 грн.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинного ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 укладення, чи не укладення кредитного договору не оспорювала, а з розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що позивальник частково сплачувала заборгованість, користувалась кредитними коштами, тобто погоджувалася з Умовами та правилами надання банківських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року по справі № 61-3320 св 18.
Відповідно до ст. ст. 76-78 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Позивачем на підтвердження факту укладення кредитного договору наданий такий належний та допустимий доказ укладення відповідачем з Банком кредитного договору як анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.7).
В заяві-анкеті ОСОБА_4 особисто підписала наступне: «Я згоден з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між мною та Банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом роздрукування з сайту…Умови та Правила надання банківських послуг розташовані на офіційному сайті Банку…Я зобов'язуюсь виконувати вимоги Умов та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися зі змінами на сайті ПриватБанку…»
Окрім цього в матеріалах справи міститься довідка про умови кредитування з використання кредитки «універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка також підписана ОСОБА_4 10.02.2011 року (а.с. 8).
Таким чином, судова колегія вбачає, що відповідач, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг приєдналась до договору приєднання та погодилась з його умовами.
На підставі заяви ОСОБА_4 отримала кредитну картку «Універсальна» за № НОМЕР_1. Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_4 (договір б/н) на картку було встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000,00 грн., який в подальшому було збільшено до 5000,00 грн. (а.с. 126).
Окрім того, наявність кредитних правовідносин між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про рух коштів по картрахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.1999 року по 15.10.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 користувалась кредитною карткою шляхом зняття готівки з кредитної карти та поповнення власними коштами кредитної картки (а.с. 49-55).
Відповідно до п.п.1.10., 4.1-4.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 року ( далі за текстом Положення» операційна діяльність банку- це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку, проведення їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.
Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій таабо в електронній формі. Первинний документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.
Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити6 номер особового рахунку; дату здійснення останньої ( попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента4 номер рахунку кореспондента4 номер документа4 суму операції( відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку4 суму вихідного залишку.
Згідно з п.п. 5.6, 5.8 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи в підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів, рух коштів на рахунку, який відкрито на ім'я ОСОБА_4 підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.49-55).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, при укладенні договору сторони керувались приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якими укладений між сторонами у справі договір є договором приєднання, умови якого встановлені банком у Пам'ятці клієнта, Умовах та правилах надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р., Тарифах, до яких приєдналась відповідач.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Згідно з п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунку та, про здійснені операції по картрахункам.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Клієнт зобов'язався за умовами довідки про умови кредитування з використання кредитки «універсальна, 55 днів пільгового періоду» щомісячно в строк до 25 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати платежі на погашення заборгованості за кредитним лімітом, а розмір щомісячного платежу складає 7% від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 50 грн. (а.с. 8).
Банком наданий розрахунок заборгованості за договором №б/н від 14.01.2017 року, укладений між ПриватБанком та ОСОБА_4, яким належним чином також підтверджено, що остання користувалась кредитним коштами, отримуючи гроші з кредитної картки (а.с.5-6).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі змістом вказаної заяви, підписаної ОСОБА_4, остання погодилась, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг. Умови і Правила викладені на банківському сайті, складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же термін.
При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами за договором (п.2.1.1.7.5 Умов і правил). Тарифами встановлено сплату штрафу: в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій (довідка про умови кредитування з використання кредитки «універсальна, 55 днів пільгового періоду»).
Згідно з п. 1.1.2.4 Умов за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, передбачені умовами договору платежі вносив несвоєчасно.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Як вбачається із наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 31.07.2017 року, укладеного між сторонами, останній платіж на погашення кредиту був здійснений позичальником 23.01.2015 року (а.с.5-6).
Однак, суд першої інстанції не врахував наведених вище норм чинного законодавства, усупереч п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у зв'язку з чим прийшов до неправильного висновку про недоведеність позовних вимог, не взяв до уваги, що надані позивачем зазначені виписки з карткового рахунку ОСОБА_4 є належними доказами надання банком кредитних коштів відповідачу, отримання і використання таких коштів відповідачем.
За розрахунком банку станом на 31.07.2017 року ОСОБА_4 має заборгованість - 47269,70 грн., яка складається з наступного: 2761,25 грн. - заборгованість за кредитом; 38681,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2227,13 грн. - штраф (процентна складова).
Разом із тим, колегія враховує положення ст. 61 Конституції України та ст. 549 ЦК України.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, умовами цього договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення: порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому договором більш ніж на 30 днів.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).
З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення штрафів у розмірі 500,00 грн. фіксована частина, 2227,13 грн. процентна складова, не підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 14.01.2011 року в сумі 44542 (сорок чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 57 коп., яка складається з: 2761,25 грн. - заборгованість за кредитом; 38681,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на компенсацію відповідачем судового збору, сплаченого, за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним вимогам від заявлених (заявлено 47269,70 грн., задоволено 44542,00 грн.) - в розмірі 1507,67 грн., за подання апеляційної скарги - в розмірі 2261,50 грн., всього розмір компенсації судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь АТ КБ «ПриватБанк» становить 3769,17 грн.
Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 141, 367, 369 ч. 1, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року по цій справі - скасувати, прийняти нову постанову, за якою:
«Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.01.2011 року у сумі 44542 (сорок чотири тисячі п'ятсот сорок дві) гривень 57 копійок.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 3769 (три тисячі шістсот дев'ять) гривень 17 копійок.»
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 20 грудня 2018 року.
Головуючий:
Судді: