Справа № 307/2517/18
Провадження № 2/307/1332/18
20 грудня 2018 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Цонинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві зазначила, що 27 березня 2008 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Після реєстрації шлюбу вони з відповідачем проживали у окремому житловому будинку у домоволодінні її батьків в с. Нижня Апша. 10 червня 2008 року у них народився син ОСОБА_2, а 4 червня 2014 року донька ОСОБА_3. З самого початку їхнього сімейного життя їхні з відповідачем відносини не заладились через грубе ставлення до неї та її батьків, які проживали в окремому будинку і не втручалися у їхнє життя. Вона намагалася зберегти сім'ю, про те її зусилля так і не дали належного результату. Відповідач не змінив свого ставлення, навіть не зважаючи на народження дітей і став частіше застосовувати щодо неї крім психологічного насильства і фізичне, спричиняючи побої їй та її матері, яка намагалася її захистити. 21 червня 2018 року відповідач в черговий раз перевіз свої речі до своїх батьків в смт. Солотвино і вона впевнена в тому, що на цей раз остаточно. Таке ставлення відповідача до них призвело до стійкого розладу подружніх стосунків, їхні сімейні стосунки повністю припинені і не можуть бути відновлені. Тому вважає, що їхній шлюб розпався, вони не можуть жити разом, спільного сімейного бюджету та спільного господарства вони не мають, між нею та відповідачем не має почуття поваги та любові один до одного, без чого не може повноцінно існувати жоден шлюб. Просить позов задовольнити.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, так як надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, так як надіслала до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.
На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що позов підставний і в судовому засіданні доведений.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 27 березня 2008 року і від даного шлюбу мають двоє неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім»ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено? збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.
Позовних вимог щодо порядку виховання та утримання неповнолітніх дітей, поділу спільного майна сторін не заявлено.
Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 263, 247, 265 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-112, 113 СК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 27 березня 2008 року у виконкомі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис №62, розірвати.
Позовних вимог щодо порядку виховання та утримання неповнолітніх дітей, поділу спільного майна сторін не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, України на користь ОСОБА_1 704 гривні 80 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2018 року.
Головуючий: В.І. Бобрушко