Справа № 298/1749/18
Номер провадження 2/298/371/18
20 грудня 2018 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Брітовій Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 30 січня 1997 року вона з відповідачем ОСОБА_3 уклала шлюб, який зареєстровано Рихтицькою сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис №1. Від даного шлюбу в них народився один син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час є повнолітнім. Позивачка зазначала, що на протязі восьми років вони з відповідачем проживають окремо. Між ними втрачені всі фізичні та духовні зв'язки. Фактично сім'я припинила своє існування, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Враховуючи наведене позивачка просить шлюб між ними розірвати.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала повністю та просила його задовольнити з підстав, наведених в ньому.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення).
Оскільки відповідача було належним чином оповіщено про час та місце розгляду справи, тому суд вирішив ухвалити заочне рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 30 січня 1997 року сторони зареєстрували шлюб у Рихтицькій сільській раді Дрогобицького району Львівської, актовий запис № 1, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії І-СГ № 310609, видане Рихтицькою сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 30 січня 1997 року.
Крім цього встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають тривалий час. Неявку сторін у судове засідання суд розцінює як байдуже ставлення до шлюбу.
Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони повністю втратили почуття поваги, любові та довіри один до одного і їх сім'я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам сторін та інтересам їх дитини.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи зі змісту ч. ч. 3, 4 ст. 56 цього Кодексу кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам їх дітей, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81,141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд -
Позов ОСОБА_2 (мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_3 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30 січня 1997 року у Рихтицькій сільській раді Дрогобицького району Львівської, актовий запис, актовий запис №1, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча: Лютянська М.С.