Справа № 307/3453/18
Провадження № 1-кп/307/729/18
20 грудня 2018 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, раніше судимого вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.12.2014 року та зміненого ухвалою Апеляцій суду Київської області за ч.3 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 16.11.2017 року, непрацюючого, неодруженого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,
ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що відносно нього на підставі п. «б» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», постановою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2017 року встановлено адміністративний нагляд строком на один рік та відповідно до ст. 10 цього закону заборонено: - вихід з дому з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.; - перебування в барах, кафе, ресторанах та в районі розташування ДВК-40; - виїзд за межі Тячівського району Закарпатської області по власних справах; - зобов'язано реєструватись в органах поліції два рази на місяць. Однак, ОСОБА_4 порушив пункт «2» встановлених відносно нього обмежень та 23 квітня 2018 року самовільно, без поважних причин і повідомлення працівників Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, що здійснювали нагляд, залишив місце свого проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, та виїхав за межі кордону України до Російської Федерації, чим порушив обмеження встановлені відносно нього постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Суд кваліфікує вказані дії ОСОБА_4 за ст. 395 КК України - як порушення правил адміністративного нагляду, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що виїжджав без дозволу за межі України, а саме в Російську Федерацію на сезонні заробітки.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, відсутні.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який винним себе визнав в повному обсязі, раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує дані про його особу, визнання ним своєї вини, щире каяття, раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, і з огляду на вище зазначені обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе із обранням йому покарання у виді арешту і таке покарання буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України та призначити ОСОБА_4 за ст. 395 КК України покарання у виді арешту на строк один місяць.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Згідно ст. 376 ч.6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Тячівського
районного суду Закарпатської області: ОСОБА_1