йСправа № 298/1605/18 Провадження № 1-кп/304/170/2018
19 грудня 2018 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12018070070000263 від 20 серпня 2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Забрідь Великоберезнянського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з повною професійно-технічною освітою, лінійного трубопровідника ДП «ПрикарпатЗахідтранс», одруженого (має на утриманні двох неповнолітніх дітей), українця, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 19 серпня 2018 року близько 23.00 год., знаходячись на дорозі навпроти власного будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_7 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, кинув в автомобіль марки ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , що рухався йому назустріч, загострений металевий прут, діаметром 2 см, довжиною 60 см, який пробивши переднє лобове скло потрапив у голову потерпілому, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді «ВЧМТ. Забою головного мозку 3 ступеня. Вдавленого імпресійного перелому лобної кістки зліва, геморагічного забою лівої лобної долі, забійної рани м'яких тканин лобної ділянки, вираженого астенічного синдрому», які згідно висновку експерта № 401 від 20 вересня 2018 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння. Після того, продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 зайшов до двору, де з майстерні взяв молоток та знову направився до автомобіля, який зупинився неподалік його будинку, однак пасажири такого припинили його дії. Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.
19 грудня 2018 року в смт. В.Березний між прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, згідно якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України. Крім цього, сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений у виді позбавлення волі строком на п'ять років зі звільненням його на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також визначили наслідки укладення, затвердження і невиконання зазначеної угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, щиро розкаявся. Також ствердив, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Разом зі своїм захисником просив її затвердити.
Прокурор також просив затвердити дану угоду та пояснив, що представником потерпілого надана письмова згода прокурору на укладення угоди, така відповідає вимогам закону, вказана у ній міра покарання визначена з урахуванням особи обвинуваченого, відповідно до положень ч. 1 ст. 121 КК України.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_7 не з'явився, однак його представник - адвокат ОСОБА_4 , зазначивши про подану потерпілим згоду прокурору, проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечив.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.
Також встановлено, що прокурор усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що дана угода про визнання винуватості укладена за письмової згоди потерпілого, наданої прокурору, угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та відповідно може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки її умови узгоджуються з вимогами вказаного Закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, укладення угоди було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Також судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчився 12 листопада 2018 року, протягом розгляду даного кримінального провадження такий не обирався, на даний час клопотань про його обрання суду не подано, отже питання щодо нього судом не розглядається.
Що стосується рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, то суд враховує, що ухвалою Перечинського районного суду від 11 грудня 2018 року арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 21 серпня 2018 року на автомобіль марки «ВАЗ 2109», р/н НОМЕР_1 , було скасовано.
Рішення щодо решти заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 21 серпня 2018 року на рушник та чорну чоловічу кепку з плямами бурого кольору, схожими на кров, вирішуватиметься в порядку ст. 174 КПК України.
Питання речових доказів та процесуальних витрат вирішуватиметься в порядку ст. ст. 100, 124 КПК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, с у д, -
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 грудня 2018 року між прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі, а саме білу майку з плямами бурого кольору, молоток, металевий прут (монтіровку), рушник та чорну чоловічу кепку з плямами бурого кольору, схожими на кров, що знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Великоберезнянського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - знищити; автомобіль марки «ВАЗ 2109», р/н НОМЕР_1 , що знаходиться на спецмайданчику Великоберезнянського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - повернути ОСОБА_8 .
Процесуальні витрати по справі за проведення трасологічної експертизи № 2/476 від 27 вересня 2018 року у розмірі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 21 серпня 2018 року у виді арешту майна - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1