Справа № 297/683/18
07 грудня 2018 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого Ільтьо І. І.,
при секретарі Куні О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: державний реєстратор прав на нерухоме майно Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_3, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: державний реєстратор прав на нерухоме майно Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_3, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 25 листопада 2004 року б/н придбала земельну ділянку за кадастровим номером: 2120480100:01:000:0126 площею 0,7000 га за видом цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області. На підставі вищевказаного договору ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 045335 від 03 грудня 2004 року. Наприкінці 2017 року ОСОБА_1 замовила розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - на вищевказану земельну ділянку. Після складання відповідної землевпорядної документації ОСОБА_1 звернулася до державного кадастрового реєстратора відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, втім останній рішенням про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09 листопада 2017 року № РВ-2100226062017відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру на підставі поданої ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у зв'язку з перетином земельної ділянки за кадастровим номером: 2120480100:01:000:0126 з земельною ділянкою за кадастровим номером: 2120480100:01:000:0170, площа з якою співпадає на 100 %. ОСОБА_1 просить визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 009094 від 15 лютого 2006 року та скасувати державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 2120480100:01:000:0170 площею 0,7505 га, розташовану за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, з тих підстав, що вона придбала вищевказану земельну ділянку раніше від нього.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак позивачем подана заява в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та представник відповідача до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України через неявку відповідачів в судове засідання. Відзив в порядку ст.178 ЦПК України відповідачі не подали.
Третя особа, державний реєстратор прав на нерухоме майно Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак згідно поданої заяви просили розглянути справу у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 6, 15 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 25 листопада 2004 року, ОСОБА_1, набула у власність земельну ділянку площею 0,7 га, розташовану на території Астейської сільської ради Берегівського району, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. В подальшому згідно чинного на той момент законодавства при реєстрації права власності на ділянку договір купівлі-продажу було вилучено та надано державний акт серії ЗК № 045335.
Прізвище з «Орос» на «Чок» було змінено позивачем у зв'язку із заміжжям, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Згідно рішення державного кадастрового реєстратора від 09.11.2017 року, останнім відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку з перетином позивача ОСОБА_1 ділянки з іншою ділянкою на 100 % (накладка) - з кадастровим номером 2120480100:01:000:0170.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на вищевказану ділянку (площею 0,7505 га) зареєстровано 07.10.2016 року державним реєстратором ОСОБА_5, на підставі державного акта ЗК № 009094, виданого 15.02.2006 року, видавник: Голова Астейської сільської ради, за відповідачем ОСОБА_2.
Разом з тим, як убачається з інформаційного листа Астейської сільської ради № 41/02-07 від 19.02.2018 року, рішення про надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки не надавалось, і відповідний державний акт у сільській раді не зберігається. Крім того, Астейською сільською радою рішення про припинення права власності ОСОБА_6 на її земельну ділянку не приймалося.
Однак, з копії державного акта від 15.02.2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_2, вбачається, що земельну ділянку площею 0,7505 га останній отримав на підставі договору купівлі-продажу без номеру від 2005 року.
З вище вказаного державного акту вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,7505 га, розташованої за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, на підставі договору купівлі-продажу від 2005 року. При цьому, як вбачається з державного акту, в ньому не зазначено номер відповідного договору, точної дати, продавця та нотаріуса.
Відсутність в оспорюваному державному акті даних про правовстановлюючий документ, на підставі якого було видано оспорюваний державний акт, викликає сумніви щодо законності видачі такого.
Відповідно до ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 126ЗК України (в редакції від 04 червня 2004 року, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу від2005 року, на підставі якого ОСОБА_2 придбав спірну земельну ділянку) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкоюпосвідчуєтьсядержавнимиактами.ФормидержавнихактівзатверджуютьсяКабінетомМіністрівУкраїни.
Державні акти на право власності на земельну ділянку є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Оспорюваний державний акт порушує право власності позивача на земельну ділянку площею 0,7000 га, розташовану за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, адже таким фактично посвідчено право власності ОСОБА_2 на вище вказану земельну ділянку, яка належить на праві власності позивачеві - на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 045335 від 03 грудня 2004 року.
Враховуючи, що оспорюваний державний акт є похідним від правовстановлюючого документа, на підставі якого його було видано, то у випадку відсутності такого правовстановлюючого документа оспорюваний державний акт підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до п. 8 Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суди, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею,повинні враховувати,що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями140-149ЗК.Увипадках, визначених цими нормами,припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
З огляду на вищезазначене, суд вважає необхідним задовольнити позов та скасування державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК№009094, виданий 15.02.2006 р. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 2005 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2120480100?0106070100001 та державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 2120480100:01:000:0170.
При вирішенні питання про стягнення з відповідачів судових витрат, суд виходить з вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в рівних частинах судовий збір у сумі 1409, 60 гривень.
Керуючись ст. ст. 59, 77 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст..ст. 27, 29, 126,140, 152, 155, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 15,16, 21, 152 Цивільного кодексу України,п. 8 Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13,141, 247 ч. 2, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355, 355, 356, 357, 358, 364, 367, 392 ЦПК,
Позов задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК№009094, виданий 15.02.2006 р. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 2005 р. та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_1 0106070100001, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 2120480100:01:000:0170.
Стягнути пропорційно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 та Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області в користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1409 (одну тисячу чотириста дев'ять) гривень 60 копійок забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя ОСОБА_7.