№ 243/12693/18
Справа № 2-а/243/311/2018
про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2018 року м. Слов?янськ
Суддя Слов?янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 56207420,
19 грудня 2018 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до Слов?янського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 56207420.
Відповідно до п.п.3,4,5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, чи позов подано у строк, установлений законом.
Так, згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем всупереч вищезазначеної норми не додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору та не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб?єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 1762 грн.
Таким чином, позивачеві потрібно усунути зазначені недоліки, а саме надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Надати заявникові реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів Слов?янське УК / м.Слов?янськ/22030101, код отримувача 37803368, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206005075, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Окрім того, зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачем оскаржується постанова державного виконавця від 09.07.2018 р.
Так, положенням ч.2 ст.287 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб?єктів владних повноважень у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Причиною пропуску зазначеного процесуального строку позивач зазначає про звернення до суду з цим позовом 10.08.2018 р. та повернення позовної заяви ухвалою суду від 08.10.2018 р. у зв?язку з несплатою судового збору, наступне звернення до суду з таким позовом відбулося 31.10.2018 р., однак ухвалою суду від 03.12.2018 р. адміністративний позов знову повернутий з тих же підстав.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов?язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов?язані з непереборними та об?єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п?ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов?язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов?язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов?язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов?язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об?єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.
Визначені позивачем підстави пропуску звернення до суду, а саме неодноразові попередні звернення до суду з зазначеним позовом та його повернення з підстав несплати судового збору не визнаються судом поважними причинами.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи положення ч.1 ст.169 КАС України, відповідно до якого, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, приходжу до переконання про необхідність залишення адміністративного позову без руху та надання позивачу строку для усунення всіх вищезазначених недоліків.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 25, 123,160, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 56207420 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1