Справа № 236/4474/18
"20" грудня 2018 р. м. Лиман
Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Регіональної філії "Донецька залізниця", третя особа ПАТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди,
19.12.2018 позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь:
заборгованість по заробітній платі у розмірі 14088,70грн.,;
середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 60768,54 грн.;
моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону(клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
У своїй постанові № 6-1121цс16 від 30.11.201 Верховний Суд України зазначив, що таким спеціальним законом є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, за подання позову в частині стягнення заборгованості із заробітної плати позивач звільнена від сплати судового збору.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати та за змістом ч. 1 ст. 117 КЗпП України є видом відповідальності роботодавця за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку мають бути оплачені судовим збором.
Згідно п. п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, виходячи із ціни позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 704,80 гривень.
На підставі п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 зі змінами, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Позовна заява має містити не лише відомості про розмір сум моральної шкоди, щодо яких заявлено вимоги, а й відповідні розрахунки, обґрунтування та докази.
Отже до заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог. Зокрема розмір моральної шкоди та докази причино-наслідкового зв'язку між психологічним станом позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача.
Згідно п. п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 704,80 грн.
Таким чином, вимоги про стягнення суми моральної шкоди також мають бути оплачені судовим збором.
Крім того, із позовної заяви вбачається, що вимоги заявлено до Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами та наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
За таких обставин Регіональна філія «Донецька залізниця» є відокремленим підрозділом ПАТ "Українська залізниця" та не є юридичною особою, а отже позивачу слід уточнити свої вимоги, щодо відповідача по справі.
Позовна заява не відповідає вимогам п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позивач до позовної заяви повинен надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, у тому числі сплати суму судового збору з урахуванням відповідної суми моральної шкоди та у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», на розрахунковий рахунок одержувача: 31213206005564, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 899998, одержувач: УК м. Лиман/отг м. Лиман/22030101, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)).
Керуючись ст.ст.83,95,175,177,185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_2 до Регіональної філії "Донецька залізниця", третя особа ПАТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
У випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -