Справа №265/8123/18
Провадження №2/265/1843/18
12 грудня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновського А.М., при секретарі Злидіній Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
25 вересня 2018 року ОСОБА_1, якам діє в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування вимог зазначила, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння № 150 В по вулиці Азовстальській в Лівобережному районі міста Маріуполі. Відповідач є зареєстрованим у будинку, однак тривалий час не проживає у ньому, особистих речей у будинку не має, комунальні послуги не сплачує. Наявність реєстрації відповідача у помешканні створює низку додаткових витрат з оплати житлово-комунальних послуг. Вважає, що відповідач втратив право користування вказаним житлом, просила визнати його таким.
Представник позивача ОСОБА_1, позивач ОСОБА_2, у судове засідання не прибули, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, якими позовні вимоги підтримали у повному обсязі, а також зазначили про згоду на вирішення справи у заочному порядку.
Відповідач, будучи у встановленому порядку повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, відзиву на позов чи будь-яких інших заяв по суті справи не надав.
З урахуванням наведених обставин суд вважає за можливе постановити рішення в порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що домоволодіння № 150 В по вулиці Азовстальській в місті Маріуполі на праві особистої приватної власності належить позивачу ОСОБА_2.
Згідно із даними домової книги у домоволодінні № 150 В по вулиці Азовстальській в місті Маріуполі зареєстровані: власник - ОСОБА_2, відповідач - ОСОБА_3.
Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Згідно ж із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В аспекті ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом за наявності двох юридичних фактів: по-перше, відсутність члена сім'ї власника понад 1 рік; по-друге, відсутність поважних причин його не проживання.
З акту опитування сусідів, посвідченого КСН «Центральний» від 04 липня 2018 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи зареєстрованим у домоволодінні № 150 В по вулиці Азовстальській в місті Маріуполі, не проживає у ньому з листопада 2013 року і по сьогодення.
Відповідач, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування наявності зв'язку із спірним жилим приміщенням, і тим самим його не оспорює.
Отже, враховуючи, що відповідач понад встановлені законодавством строки відсутній за місцем реєстрації без поважних причин, суд вважає можливим постановити рішення про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, тим самим задовольнивши пред'явлений позов по суті.
Крім того, у відповідності до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у сумі 704,80 гривень.
На підставі п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 280, 281, 285 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - домоволодінням № 150 В по вулиці Азовстальській в Лівобережному районі міста Маріуполя.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
Повний текст рішення складений 12 грудня 2018 року.
Суддя