233 № 233/1165/18
04 грудня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулось АТ КБ «Приватбанк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.03.2007 року в сумі 32223,48 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1919,88 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 28092,96 грн., заборгованості за пенею та комісією - 200,00 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1510,64 грн., а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.03.2007 р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та, запропонованих ПАТ КБ «Приватбанк», «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті. Відповідач отримав кредит у розмірі 1800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте кредитні зобов'язання відповідач не виконує, у зв'язку з чим станом на 28.02.2018 р. утворилась вказана заборгованість.
Крім того, позивач надав письмові пояснення, в яких вказав, що відповідно до укладеного договору відповідач отримав платіжну картку строком дії - листопад 2015 року.
Позивач також надав розрахунок сум, що стягується, зокрема, процентів. Так, нарахування процентів на поточну та на прострочену заборгованість здійснювалось до 04.2014 року за формулою:
- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N - поточне тіло кредиту, M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів;
- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N - поточне тіло кредиту, M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів;
З 04.2014 року нарахування процентів здійснюється за формулою:
- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці), M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, 2 або 1 - коефіцієнт процентної ставки (1 - застосовується у разі належного виконання зобов'язань, 2 - підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів;
- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*2*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця), M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.
Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року постановлено провести заочний розгляд вказаної справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.03.2007 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви, в якій позичальник просив відкрити йому рахунок та надати банківські послуги. Сторонами були погоджені наступні умови кредитного договору: банк видає позичальнику кредитну карту з кредитним лімітом 1200 грн., базова процентна ставка - 2 % на місяць з розрахунку 360 днів на рік., розмір комісії за кредитне обслуговування -1,5% від суми трат. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти. Погашення заборгованості має відбуватися шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі 7% від суми витрат. Погашення заборгованості за кредитним лімітом може відбуватися шляхом внесення кошті на карту клієнта та шляхом списання банком коштів з дебетної карти.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. замінено найменування позивача з закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про що зазначено у п.1.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк». 17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін.
21 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПриватБанк») змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - АТ КБ «ПриватБанк»).
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач систематично користувався кредитною карткою в межах встановленого банку кредитного ліміту та здійснював платежі на погашення заборгованості.
Проте в порушення умов Кредитного договору, ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.02.2017 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 32223,48 грн., яка складається з:
- 1919,88 грн. - заборгованість за кредитом,
- 28092,96 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
- 200,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією,
а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов і Правил надання банківських послуг: - 500 грн. - фіксована частина, - 1510,64 грн. - процентна складова.
Вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, суд дійшов висновку про те, що стороною відповідача не спростовано отримання відповідачем кредитних коштів та наявності заборгованості за тілом кредиту в сумі 1919,88 грн. Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України ( в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки судом встановлено, що остання кредитна картка, на підставі якої відповідач користувався кредитним лімітом, мала строк дії до 30 листопада 2015 року, що відповідає строку кредитування, іншого строку дії договору та інших умов виконання зобов'язань сторони не передбачили, суд дійшов висновку про те, що нарахування процентів за кредитним договором після спливу вказаного строку припиняється, що відповідає висновку, викладеному у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за процентами, що виникла з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року задоволенню не підлягають.
Крім того, з розрахунку кредитної заборгованості, наданої позивачем вбачається, що позивачем збільшувався розмір процентної ставки за кредитним договором. Проте позивачем не надані докази щодо погодження з відповідачем таких змін умов кредитного договору.
Суд не бере до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки вони не підписані відповідачем, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16 від 22 березня 2017 року, відповідно до якої Умови надання банківських послуг застосовуються при наявності підпису позичальника, який відсутній на «Умовах та Правилах надання банківських послуг», наданих позивачем як частину кредитного договору, укладеного з відповідачем.
З наведеного випливає, що розмір процентної ставки, який має бути застосований до спірних правовідносин дорівнює 30,00 % річних, оскільки саме за таким розміром процентної ставки відповідачем здійснювалось погашення заборгованості, а отже вказаний розмір процентної ставки визнавався сторонами, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем.
Судом встановлено, що з 04.2014 року банком запроваджена формула нарахування процентів, яка суперечить умовам договору, вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 1048 ЦК України, зі змісту яких випливає, що проценти нараховуються лише на суму позики, а також вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до яких проценти на неустойку не нараховуються.
Крім того, позивачем залишилось не доведеним факт повідомлення та узгодження з відповідачем запровадження іншого порядку (формули) нарахування поточних та прострочених процентів.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №325/1163/16-ц.
В зв'язку з тим, що судом встановлена необґрунтованість вказаного розрахунку процентів, та жодна із сторін не скористалась своїм правом самостійно подати до суду висновок експерта або заявити клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за користування кредитом, має вираховуватися, виходячи з формули, яка діяла на час укладання договору та до квітня 2014 року, виходячи з наступного.
З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31.03.2014 року заборгованість за відсотками склала 56,29 грн. Заборгованість за тілом кредиту, на яку нараховувались проценти у період з 01.04.2014 року по 08.04.2014 року (8 днів) складала 1889,19 грн., у період з 09.04.2014 року по 18.04.2014 року (10 днів) складала 1944,19 грн., у період з 19.04.2014 року по 21.04.2014 року (9 дні) складала 1842,52 грн., 22.04.2014 року (1 день) складала 1852,52 грн., у період з 23.04.2014 року по 28.04.2014 року (6 днів) складала 1907,52 грн., у період з 29.04.2014 року по 15.06.2014 року (48 днів) складала 1962,52 грн., у період з 16.06.2014 року по 21.06.2014 року (5 днів) складала 1909,88 грн., у період з 22.06.2014 року по 30.11.2015 року (527 днів) складала 1919,88.
Застосовуючи формулу N*M/365*Y=Z, яку запроваджено банком для розрахунку процентів поточної та простроченої заборгованості, та яка діяла до 04.2014 року, де N - тіло кредиту (в грн.), M - процентна ставка, 365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів (в грн.), отримуємо наступний розрахунок заборгованості за процентами:
За період з 01.04.2014 року по 08.04.2014 року включно: 1889,19*30% / 365*8=12,42 (грн.).
За період з 09.04.2014 року по 18.04.2014 року включно:1944,19*30% / 365*10=15,98 (грн.).
За період з 19.04.2014 року по 21.04.2014 року включно: 1842,52*30% / 365*3=4,52 (грн.).
За 22.04.2014 року: 1852,52*30% / 365*1=1,52 (грн.).
За період з 23.04.2014 року по 28.04.2014 року включно: 1907,52*30% / 365*6=9,41 (грн.).
За період з 29.04.2014 року по 15.06.2014 року включно:1962,52*30% / 365*48=77,43 (грн.).
За період з 16.06.2014 року по 21.06.2014 року включно: 1909,88*30% / 365*5=7,85 (грн.).
За період з 22.06.2014 року по 30.11.2015 року включно:1919,88*30% /365*527=831,60 (грн.).
Підсумовуючи вказаний розрахунок, суд дійшов висновку про те, що розмір заборгованості за процентами складає 1017 грн. 04 коп., що утворена шляхом додавання вищевказаних доданків (відсотків за період з 01.04.2014 року по 30.11.2015 року включно та заборгованості за відсотками станом на 31.03.2014).
Крім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачаться, що у період з 01.04.2014 року по 30.11.2015 року включно відповідачем в рахунок погашення заборгованості за процентами були внесені платежі на загальну суму 145,69 грн.
А отже, заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 30.11.2015 року, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 871 грн. 35 коп.
Позовні вимоги щодо наявності заборгованості за комісією, пенею та штрафом суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
В своїх розрахунках позивач не відокремлює суми заборгованості за пенею та комісією, ототожнюючи їх з неустойкою (пенею).
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо розміру неустойки.
Посилання позивача про те, що можливість стягнення пені та штрафів з боржника передбачена Умовами та правилами надання банківських послуг, є необґрунтованими, оскільки, як зазначалось раніше, вони не беруться судом до уваги.
При нарахуванні відповідачу заборгованості за пенею та штрафом позивачем також не враховані положення Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року та який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 -УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».
Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є с. Тарасівка Костянтинівського району Донецької області.
Село Тарасівка Костянтинівського району Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги стягнення пені та комісії, а також штрафів є необґрунтованими. А отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 станом на 28.02.2018 р. має заборгованість за кредитним договором в розмірі 2791,23 грн.:
- 1919,88 грн. - заборгованість за кредитом,
- 871,35 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
В цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 152,63 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279, 280-282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
Позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.03.2007 року станом на 28.02.2018 року, яка включає: 1919 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом; 871 грн. 35 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 30.11.2015 року, а всього 2791 (дві тисячі сімсот дев'яносто одну) гривню 23 копійки.
В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.03.2007 року станом на 28.02.2018 року, яка включає: 27221 грн. 61коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 200 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею, 2010 грн. 64 коп. - заборгованість за штрафами, а всього 29432 (двадцять дев'ять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 25 копійок - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 152 (ста п'ятдесяти двох) гривень 63 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення - 07 грудня 2018 року.
Позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570; відповідач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Суддя