20.12.2018 227/5098/18
20 грудня 2018 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М., після відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
20 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1, представник позивача ТОВ «Юридична компанія «Гарант Правосуддя», звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»: - суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 21149,25 грн., та компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі - 2710,40 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.07.2017 р. по день ухвалення рішення судом.
Ухвалою суду від 21.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №227/5098/18, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
18 грудня 2018 року, судом встановлено, що провадження по справі відкрито без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір.
Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частини 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якої, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі.
До структури заробітної плати, визначеної у статті 2 Закону України «Про заробітну плату», входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі, компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку.
Середній заробіток, який стягується у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України, є санкцією за затримку розрахунку при звільненні і не є складовою заробітної плати.
Згідно з п.п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Теж саме стосується вихідної допомоги, пов'язаної зі звільненням з підстав передбачених ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» виключено слова «за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин».
Позивачі у справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 та постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року № 61-1128св18, в яких зазначено, що середній заробіток це компенсація за порушені права, а не заробітна плата.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку мають бути оплачені судовим збором.
Відповідно до пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 1 762 гривні.
Відповідно до частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Визначаючи попередньо розмір судового збору, який підлягає сплаті позовних вимог майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, суд виходить з ціни позову, яка була зазначена позивачем в позовній заяві - 23859,65 грн., оскільки на день подання позовної заяви неможливо встановити його точну ціну.
23859,65 грн. х 1% =238,60 грн.
Таким чином, підлягає попередньо сплаті судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (0,4 розміру прожиткового мінімуму).
Судовий збір сплачується за такими реквізитами:
Отримувач коштів Добропільське УК/м.Добропілля/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37755456
Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача 31214206005035
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: судовий збір за позовом (назва установи, організації позивача), Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.
Разом з цим суд роз'яснює п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якого, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 257 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали і попередити, що у випадку не виконання ухвали судді, позовну заяву буде визнано не поданою та повернуто позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Левченко
20.12.2018