Справа № 755/18321/18
1-кс/755/6791/18
Ухвала
м. Київ "30" листопада 2018 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, студента другого курсу КУТЕП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12018100040004109 від 25.04.2018 р. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Клопотання мотивоване тим, 24.04.2018 приблизно о 23-00 год. з ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 перебували неподалік ТЦ «Мега Сіті», за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе 19, де помітили ОСОБА_8 та в цей момент у останніх виник злочинний умисел направлений на вчинення нападу на останнього з метою заволодіння його особистим майном, поєднаного з погрозами застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свої злочинні наміри направлені на вчинення вчиненні нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_8 , діючи за заздалегідь досягнутою домовленістю ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 зупинили ОСОБА_8 біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 .
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_6 направив у сторону потерпілого ОСОБА_8 предмет схожий на пістолет та, погрожуючи ним, наказав ОСОБА_8 передати йому рюкзак з речами та мобільний телефон, які останній мав при собі.
Усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, що виражалась у відкритій демонстрації предмету, що за зовнішніми ознаками був схожий на пістолет, ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належні йому мобільний телефон марки Самсунг А5 чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , приблизною вартістю 10 000 гривень в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора № НОМЕР_2 та рюкзак чорного кольору в середині якої знаходилась портативна музична колонка JBL блакитного кольору, приблизною вартістю 600 грн.
Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , довівши свій злочинний умисел до кінця, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
28.04.2018 ОСОБА_7 заклав викрадені у ОСОБА_8 мобільний телефон марки Самсунг А5 чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 та портативну музичну колонку JBL блакитного кольору до ломбарду ПТ «Ломбард Парус».
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідків; іншими матеріалами кримінального провадження.
Беручи до уваги те, що на даний час існують ризики, а саме:
- п.1 ст. 177 КПК України- підозрюваний ОСОБА_6 будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин,може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
-- п. 2 ст. 177 КПК України - перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-п.3 ст. 177 КПК України- перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
-п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші, або аналогічні злочини;
Враховуючи, що підозрюваному ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від слідства, з метою забезпечення підозрюваного покладені на нього процесуальних обов'язків, а обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні
У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі у зв'язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого, свідків а також вчинити інше правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з необґрунтованістю підозри. Крім того, прокурором не було обґрунтовано ризики наведені в клопотанні та передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку підозрюваного, захисника суд вважає, що клопотання є обґрунтованим, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необгрунтованого чи недопустимого не встановив.
Таким чином, доводи захисника ОСОБА_5 про відсутність будь-яких доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, є непереконливими.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Крім того, необхідно зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд при обранні запобіжного заходу враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного, який раніше не судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, працює не офіційно, не одружений.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному проваджені, так як злочин, у якому підозрюється ОСОБА_6 був вчинений із застосуванням по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 184, 193-196 КПК України, -
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» Міністерства Юстиції України на 60 днів - до 26 січня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя