Справа №:755/16954/18
1-кс/755/6579/18
м. Київ "27" листопада 2018 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12018100040010097 від 12.06.2018 року, -
Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 та мотивовано тим, що протягом 2014-2015 років на тимчасово окупованих територіях України, після винесення Наказу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області № 76 від 21.07.2014 року «Про тимчасове припинення діяльності апарату УДМСУ та ряду його територіальних підрозділів», яким тимчасово припиняють діяльність: апарат та деякі підрозділи, у тому числі Перевальський територіальний підрозділ УДМС України в Луганській області. Невстановлені досудовим розслідуванням особи, викрали офіційні бланки паспорті громадян України та передані, за грошову винагороду, порушуючи порядок оформлення та набуття громадянства України визначені Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року та Порядком провадження за заявами та поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 року, ряду осіб, що не мали підстав для оформлення цих офіційних документів.
Так, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, також, порушуючи, постанову КМУ від 07.05.2014 року № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон», зазначає, що отримання паспорта громадянина України (на даний час ID-картки) оформлюється при досягнені 14-річного віку, при втраті чи викраденні паспорта, у разі виявлення в паспорті помилок, пошкодження чи закінчення терміну його дії, та набутті громадянства України, отримав паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданого Перевальським РС УДМС України в Луганській області, що відповідно до висновку за результатами службового розслідування щодо підстав оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_4 внесений до підсистеми ЄІАС УМП як «Недійсний документ» та підлягає вилученню та знищенню.
Крім того, при проведенні обшуку за ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2018 року виявлено за місцем фактичного проживання, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 30.10.2014 року, виданий органом 8024, який на підставі висновка за результатами службового розслідування щодо законності документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 від 11.08.2016 року визнано недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню, та документ зовні схожий на водійське посвідчення (водительское удостоверение) Російської Федерації 77МН № НОМЕР_3 на імя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий ГИБДД 7401.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучено вище перераховане майно, являється тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Речовий доказ зберігається в сторони кримінального провадження. Питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них передаються в дохід держави.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст.ст. 98, 100, 167, 168, 170 КПК України, -
Накласти арешт на паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 30.10.2014 року, виданий органом 8024, який на підставі висновка за результатами службового розслідування щодо законності документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 від 11.08.2016 року визнано недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню, та документ зовні схожий на водійське посвідчення (водительское удостоверение) Російської Федерації НОМЕР_4 на імя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий ГИБДД 7401? 21/11/2018 року з позбавленням права розпоряджатися, володіти та користуватись вказаним паспортом та водійським посвідченням та будь-яке втручання, що може призвести до його пошкодження, псування чи знищення, залишити паспорт на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя