Справа №:755/18106/18
1-кс/755/6684/18
м. Київ "28" листопада 2018 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12018100040010047 від 31.10.2018 року із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного.
Клопотання погоджено прокурором.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 жовтня 2018 року, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_4 , разом з неповнолітнім ОСОБА_5 , який не досяг віку кримінальної відповідальності та матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де побачили малолітнього ОСОБА_6 , в якого знаходився мобільний телефон марки «Мейзу М5», вартістю 3399 гривень. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на заволодіння вищевказаним мобільним телефоном шахрайським шляхом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, а саме заволодіти чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, звернувся до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 та звинуватив його у вчиненні крадіжки з магазину, а у подальшому попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Мейзу М5», ніби-то з метою здійснення телефонного дзвінка охороні магазину, з якого ніби-то неповнолітній ОСОБА_6 вчинив крадіжку, тим самим повідомивши потерпілому неправдиві відомості, з метою введення останнього в оману. Після цього ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_5 , який не досяг віку кримінальної відповідальності та матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, із запитанням чи саме потерпілий ОСОБА_6 вчинив крадіжку з магазину, що останній підтвердив. Після чого ОСОБА_5 , який не досяг віку кримінальної відповідальності та матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи злочинні дії ОСОБА_4 , отримав від останнього мовчазну згоду на заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, а саме мобільного телефону марки «Мейзу М5», що належить неповнолітньому ОСОБА_6 .
В подальшому, неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 , будучи впевненим в добропорядності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який не досяг віку кримінальної відповідальності та матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, не підозрюючи злочинних намірів останніх, виконав прохання ОСОБА_4 , та добровільно передав в руки ОСОБА_5 , який не досяг віку кримінальної відповідальності та матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, власний мобільний телефон марки «Meizu M5» синього кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 3399 гривень.
У подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який не досяг віку кримінальної відповідальності та матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, заволодівши телефоном потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_6 шкоди на суму 3399 гривень.
Крім того, 30 листопада 2018 року, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_4 , разом з неповнолітнім ОСОБА_5 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним в тому, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім, тобто не досяг 18-ти річного віку, запропонував останньому вчинити кримінальне правопорушення, а саме заволодіти чужим майном, на що ОСОБА_5 спочатку не погодився. Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 , побачили неповнолітнього ОСОБА_6 , в якого знаходився мобільний телефон марки «Мейзу М5», вартістю 3399 гривень. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на заволодіння вищевказаним мобільним телефоном шахрайським шляхом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, а саме заволодіти чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, звернувся до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 та звинуватив його у вчиненні крадіжки з магазину, а у подальшому попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Мейзу М5», нібито з метою здійснення телефонного дзвінка охороні магазину, з якого нібито неповнолітній ОСОБА_6 вчинив крадіжку, тим самим повідомивши потерпілому неправдиві відомості з метою введення останнього в оману. Після цього ОСОБА_4 , для того, щоб викликати рішучість у неповнолітнього ОСОБА_5 на вчинення шахрайства та здійснення свого злочинного плану, звернувся до останнього із запитанням чи саме потерпілий ОСОБА_6 вчинив крадіжку з магазину, тим самим спонукаючи останнього до спільного вчинення злочину. У подальшому неповнолітній ОСОБА_5 почав вчиняти бажані ОСОБА_4 дії за власною волею, та підтвердив слова ОСОБА_4 , тим самим отримав від останнього мовчазну згоду на заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, а саме мобільного телефону марки «Мейзу М5», що належить неповнолітньому ОСОБА_6 .
В подальшому, неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 , будучи впевненим в добропорядності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не підозрюючи злочинних намірів останніх, виконав прохання ОСОБА_4 , та добровільно передав в руки особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, власний мобільний телефон марки «Meizu M5» синього кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 3399 гривень.
У подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , заволодівши телефоном потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_6 шкоди на суму 3399 гривень.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки виходячи з наявних матеріалів, наявна обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявні ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від слідства та суду, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора, суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, та для забезпечення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 179, 184, 193-196 КПК України, -
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки:
1) Прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою та 1 раз на тиждень по понеділках з 10-ї до 11-ї години;
2) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Контроль за виконанням зобов'язань покласти на слідчого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя