Номер провадження 2/754/3615/18
Справа №754/1822/18
Іменем України
20 листопада 2018 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
за участю
секретаря судового засідання Шевчук М.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») через представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивує наступним.
Відповідно до укладеного договору №б/н від 19.06.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у базовому розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язалась повертати отриманий кредит, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строк, встановлений графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди. Свої зобов'язання позивач належним чином виконав, оскільки відповідачем не були виконані зобов'язання, встановлені Кредитним договором, ПАТ «КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка станом на 31.12.2017 року складає 96602,43 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5090,48 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 82437,52 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3998,12 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 - штраф (фіксована частина), 4576,31 грн. - штраф (процентна складова), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.
Відповідно до п.3 прохальної частини позовної заяви, в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом. В судове засідання представник позивача не з'явився.
17.04.2018р. до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву (а.с.52-54), в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї заборгованості по процентам за користування кредитом - 82437,52 грн., заборгованості за пенею та комісією - 3998,12 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 - штраф (фіксована частина), 4576,31 грн. - штраф (процентна складова). Позов в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 5090,48 грн. визнала та не заперечувала проти його задоволення в даній частині.
07.05.2018р. електронною поштою до суду надійшла відповідь на відзив представника ОСОБА_2 (а.с.59-72).
04.09.2018р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності (а.с.104-109).
08.10.2018р. та 22.10.2018р. від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на заяву про застосування строків позовної давності.
Представник позивача в судове засіданні не з'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. За даних обставин, суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
В судовому засіданні відповідач визнала позов в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 5090,48 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог заперечувала за викладеними у відзиві обставинами та просила врахувати заяву про застосування строків позовної давності.
Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.
15.10.2013 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №б/н (надалі Договір), на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у базовому розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду підписом, на те, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, викладеними на банківському сайті www.privatbank.ua становить між нею та Банком Договір.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені Кредитним договором не виконує.
Станом на 31.12.2017 року складає 96602,43 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5090,48 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 82437,52 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3998,12 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 - штраф (фіксована частина), 4576,31 грн. - штраф (процентна складова), відповідно до розрахунку заборгованості.
Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими за наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до переконання про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5090,48 грн.
Щодо стягнення процентів за користування кредитом суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших умов обслуговування рахунків. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.
За умовами п.п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг банк наділений правом змінювати кредитний ліміт.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Доказів того, що договором, укладеним між сторонами встановлена змінювана процентна ставка суду не надано. Умови укладеного договору не передбачають механізм зміни розміру процентів.
Зокрема, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умови та правила надання банківських послуг, додані до позовної заяви, існували на день підписання відповідачем Анкети-заяви.
В той же час, сама Анкета-заява не містить даних для ідентифікації умов та правил надання банківських послуг позивачем, тарифів, які існували на день укладання договору між сторонами.
Крім того, жодних доказів листування позивача з відповідачем з приводу зміни процентної ставки матеріали справи не містять.
Враховуючи, що умова договору стосовно права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, зміна фіксованої процентної ставки була здійснена банком без згоди позичальника, суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості лише в частині, яка визначає відсоткову ставку розміром 30% на рік.
Процес нарахування процентів визначається банком самостійно і проводиться, як правило, один раз на місяць на залишок заборгованості на кредитному рахунку позичальника за період з 1 по останнє число місяця.
Оскільки позивачем не надано суду детального розрахунку заборгованості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача несплачені проценти на поточну заборгованість, які за розрахунком заборгованості, становлять суму 278,96 грн.
З урахування викладеного, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача несплачені проценти на поточну заборгованість в розмірі 278,96 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів.
Згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.
В той же час, пунктом 2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг», передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).
Відповідно до приписів ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, суд приходить до висновку, що їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної юридичної відповідальності.
Аналогічна правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року.
З огляду на викладене, суд критично оцінює наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині нарахування суми заборгованості за пенею та щодо стягнення з відповідача штрафів в розмірі 500,00 - штраф (фіксована частина), 4485,23 грн. - штраф (процентна складова), а тому відмовляє в задоволенні даних вимог.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов?язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Проаналізувавши та оцінивши зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає вимоги позивача ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме, в розмірі 5369,46 грн. станом на 31.12.2017 року, з яких: заборгованість за кредитом - 5090,48 грн., та несплачені проценти на поточну заборгованість - 278,96 грн.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.
На підставі ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором, укладеним 15.10.2013 року в розмірі 5369,46 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» , код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського,1Д.
Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1.
Повний текст рішення складено 30.11.2018р.
Суддя