Справа № 355/1690/18
Провадження № 2/355/859/18
18 грудня 2018 року Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Литвиненко О.Л.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 05.10.2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі , а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановлений договором. Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в зв'язку з чим станом на 25.10.2018 року має заборгованість в розмірі 12209 гривень 27 копійок, яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 3999 гривень 56 копійок, заборгованості за пенею в розмірі 7152 гривні 13 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 557 гривень 58 копійок. В заявленому позові просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 12209 гривень 27 копійок та судові витрати.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. У позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 просить суд розгляд справи проводити у відсутність представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника позивача по справі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. До суду від ОСОБА_1 надійщла заява про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги визнає частково, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність відповідачки по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим частково та таким, що підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору від 05.10.2012 року, укладеного міжАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1, відповідачка отримала кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.Договір складається з заяви позичальника, витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умов і правил надання банківських послуг.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписавши 05.10.2012 року анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_1 приєдналась до запропонованих банком Умов та Правил надання банківських послуг, факт чого спростований не був.
Укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов по ньому і власноруч його підписали, взявши на себе зобов»язання виконувати його належним чином.
Зі змісту заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що вони містять всі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені главою 71 Цивільного кодексу України.
Суд вважає, що між сторонами існують кредитні правовідносини, які виникли на підставі укладеного між ними 05.10.2012 року договору приєднання.
Згідно із ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підпис відповідачки ОСОБА_1 в анкеті-заяві свідчить про те, що вона повністю згодна з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання. Відповідачка ОСОБА_1 в свою чергу не виконала взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим згідно розрахунку заборгованості станом на 25.10.2018 року має заборгованість в розмірі 12209 гривень 27 копійок, яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 3999 гривень 56 копійок, заборгованості за пенею в розмірі 7152 гривні 13 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 557 гривень 58 копійок.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором, який складається із заяви позичальника, витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умов і правил надання банківських послуг належним чином не виконує, суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки заборгованості по процентам за користування кредитом та пеню відповідно до положень договору та ст. 526 ЦК України.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 (а.с. 18-19), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
Тому суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки на корить позивача штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 557 гривень 58 копійок.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11151 гривня 69 копійок.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Оскільки позивачем АТ КБ «Приватбанк» при подачі позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості сплачений судовий збір в сумі 1762 гривні 00 копійок, а позов підлягає частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1609 гривень 37 копійок.
відповідно до частини задоволених позовних вимог.
Встановлені судом обставини підтверджуються:
-копією паспорта ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії СМ 385062;
-розрахунком заборгованості за договором б/н від 05.10.2012 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, станом на 25.10.2018 року, згідно якого заборгованість відповідачки складає 12209 гривень 27 копійок;
-копією анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в «Приват Банк» від 05.10.2012 року;
-копією витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»;
-умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк»;
-іншими матеріалами справи.
За даних обставин позов підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 3999 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 56 копійок, заборгованість за пенею в розмірі 7150 (сім тисяч сто п'ятдесят) гривень 13 копійок, всього стягнути 11151 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят одна) гривня 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) сплачений судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 37 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 18.12.2018.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_3