Справа № 352/287/16-к
Провадження № 1-кп/352/12/18
19 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016090250000087 від 24.02.2016 р. по обвинуваченню :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з вищою освітою, військовослужбовця за контрактом, учасник бойових дій в АТО, не судимого, депутатом не обирався, військовозобов'язаного, українця, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,-
підсудний ОСОБА_4 , вчинив підроблення посвідчення, яке видається державною установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою подальшого використання його самим підроблювачем.
Вказане кримінальне правопорушення скоєно при наступних обставинах:
в перших числах лютого місяця 2016 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , виявив пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , яке належало його покійній матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на підробку вказаного документа, з метою його особистого використання в майбутньому.
Реалізуючи свій злочинний задум, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою подальшого використання підробленого документа, здійснив заміну фотокартки шляхом накладання фотокартки із своїм зображенням на фотокартку зі зображенням своєї покійної матері ОСОБА_5 на пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 з подальшим ламінуванням вказаного документу новою поліетиленовою плівкою за допомогою електропраски. Після цього, ОСОБА_4 носив при собі та зберігав пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 в задній частині обкладинки свого паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 . В подальшому, 11.02.2016 року працівниками поліції вказане пенсійне посвідчення у обвинуваченого було виявлено та вилучено.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищенаведених у вироці своїх неправомірних дій визнав, в скоєному щиро розкаявся та дав суду показання в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок постійних переживань значно погіршився стан здоров'я. Просить суд суворо його не карати. Також обвинуваченим подано клопотання про застосування до нього Закону України "Про амністію в 2016 році". Правові наслідки застосування акта амністії обвинувачений розуміє.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.
Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 358 КК України, так як він вчинив підроблення посвідчення, яке видається державною установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою подальшого використання його самим підроблювачем.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обтяжуючі покарання обставини судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_4 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, являється учасником боєвих дій в АТО, має незадовільний стан здоров'я.
Таким чином, беручи до уваги всі вищеперелічені обставин, дані про особу винного, суд вважає доцільним, призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.
Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України до набрання чинності 07.09.2017 року Закону України "Про амністію в 2016 році", на день набрання чинності згаданим Законом обвинувачений мав статус учасника бойових дій, який підпадає під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а скоєний ним умисно злочин не відноситься до категорії тяжких або особливо тяжких злочинів, останній підлягає звільненню від відбування призначеного йому даним вироком суду покарання, на підставі п. «д» ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році". Будь-які обставини чи перепони, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_4 акта амністії, судом не встановлено.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Міру запобіжного заходу обрану обвинуваченому слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) - на підставі п. «д» ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році" від 07.09.2017 року.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (код ЄДРПОУ - 37952250, розрахунковий рахунок -31112115700002, банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача - 836014) - 921 гривень 60 коп. за проведення судової експертизи № 09/07-47 від 23.02.2016 р.
Речовий доказ: підроблений документ - пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке зберігається при матеріалах даного кримінального провадження - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченомунегайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1