Справа № 342/1038/17
Номер провадження №2/351/269/18
07 грудня 2018 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Калиновського М.М.,
з участю секретаря Равлюк М.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє ОСОБА_5 , до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПАТ «Укрзалізниця» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної терористичним актом 27.09.2017року в районі міста Вінниці, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє КотикР.В., звернулися до Снятинського районного суду із позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПАТ «Укрзалізниця» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної терористичним актом 27.09.2017року в районі міста Вінниці. Позовні вимоги мотивували тим, що вони з метою туризму, відпочинку та паломництва вирішили на короткотерміновий період часу виїхати у вересні 2017р. до Греції та в межах тижня побувати в Греції, після чого повернутися до постійного місця проживання в Україну.
Задля цього вони за допомогою електронних сервісів з вильотом 27.09.2017р. з аеропорту «Бориспіль» придбали в мережі інтернет авіаквитки до Греції на авіарейс PS-353 Київ-Афіни та на 06.10.2017 р. для вильоту з Греції до України авіаквитки на рейс PS-354 Афіни-Київ, перевізник - Авіакомпанія «Ukraine International». За авіаквитки позивачами сплачено 15 352 грн..
З метою доїзду з місця проживання до аеропорту «Бориспіль» (м. Київ) позивачами було придбано квитки на переїзд залізничним транспортом, поїзд 358 ЛБ фірмовий, на 26.09.2017р. з відправленням з м. Коломия Івано-Франківської області, сплативши за них всього 829,94 грн.. Окрім цього, вони витрачали певну суму коштів, пов'язаних з поїздкою до Києва, які можна ідентифікувати як добові в межах України.
При наближенні поїзда 358 ЛБ фірмовий 27.09.2017р. до м. Вінниця, в якому вони їхали до м. Києва, поїзд зупинився посеред поля і їм було адміністрацією поїзда доведено до відома, що в с. Калинівка скоєно терористичний акт (диверсію) внаслідок чого хаотично вибухають боєприпаси на складі їх зберігання, а також ці снаряди обстріляють залізну дорогу, по якій має рухатися поїзд. А тому для безпеки пасажирів керівництво залізних доріг України прийняло рішення про зупинку поїзда та дочікуватись локалізації терористичного акту (диверсії).
В інший спосіб їм добиратися до м. Київ, в аеропорт «Бориспіль» та встигнути на авіарейс PS-353 Київ-Афіни було неможливо. Тобто внаслідок терористичного акту (диверсії) в с. Калинівка, що був вчинений 27.09.2017р. позивачі спізнилися до м. Києва на понад сім годин від нормативного часу прибуття названого поїзда до м. Київ. Адміністрація залізнодорожніх перевезень України про спізнення прибуття поїзда 358 ЛБ фірмовий до м. Київ видала їм довідки від 27.09.2017р., в яких вказано, що даний поїзд спізнився на станцію Київ - пасажирський на сім годин від прибуття за розкладом. Також, їм на станції Київ пасажирський було повернуто частину вартості залізнодорожніх квитків на поїзд 358 ЛБ фірмовий, а саме: 210,85 грн., 210,85 грн., 170,64 грн., 140,64 грн., а разом 732,98 грн.. Тобто, позивачі втратили: 829,94 грн. - 732,98 грн. =96,96 грн.- лише за використання транспортного сполучення по залізній дорозі поїздом 358 ЛБ фірмовий.
З тієї причини, що у с. Калинівка 27.09.2017р. було вчинено терористичний акт, позивачі:
а) не встигли на авіарейс Київ-Афіни, який профінансували, придбавши авіаквитки на загальну суму 15 352 грн.;
б) не мали змоги громадським транспортом повертатися до місця свого проживання, а змушені були скористатися послугами таксі, що додатково потягнуло витрати на 5500 грн.;
в) втрати на придбані квитки на поїзд 358 ЛБ фірмовий складають 96, 96 грн.;
г) 1520 грн. - втрати на добові за дві доби, що в загальному складає 22 468, 96 грн..
Вважають, що ця сума повинна бути відшкодована за рахунок державного бюджету України.
Крім цього, позивачі зазнали також і моральної шкоди, яку вони оцінюють в еквіваленті по 3200 грн. кожному з позивачів, тобто в загальній сумі на 12800 грн..
Просять солідарно за рахунок безспірного списання з Державного бюджету України відшкодувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду, що заподіяні внаслідок скоєння 27.09.2017р. в районі міста Вінниця терористичного акту (диверсії), в зоні дії якого позивачі випадково опинилися, що зумовило їх змінити свої плани та наміри і яка в повному обсязі становить 22 468, 96 грн. - майнова шкода та 12800 грн.- моральна шкода.
Представник позивачів подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задоволити.
Представник Кабінету Міністрів України подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив взяти до уваги докази викладені у відзиві.
У відзиві на позовну заяву представника Кабінету Міністрів України зазначено, що жодних доказів про те, що вибухи на військових складах в с. Калинівка Вінницької області відбулися внаслідок терористичного акту позивачами не надано. Посилання на те, що слідчими органами Служби Безпеки України по вказаному факту порушено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 258 КК України (терористичний акт) не може бути достовірним доказом та не є доведеним фактом. Звертатися до суду з позовною заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної терористичним актом 27.09.2017р. в с. Калинівка Вінницької області особи, яким нанесена така шкода можуть тільки після того, як слідчими органами буде направлено до суду звернення з обвинувальним актом за ст. 258 КК України та судом буде розглянуто справу по суті і проголошено відповідний вирок. А тому просив в задоволенні позову відмовити.
Із відзиву на позовну заяву представника Державної Казначейської служби України вбачається, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено покладання відповідальності на Державну казначейську службу України за дії інших органів чи органів місцевого самоврядування. Права та охоронювані законом інтереси позивачів Державна казначейська служба України не порушувала. Органи Казначейства залучаються до розгляду справ лише у якості установи, яка фактично проводить операції на рахунку, на якому обліковуються кошти державного бюджету. Державна казначейська служба України не є органом, з якого стягується шкода, оскільки не має в своєму кошторисі таких видатків, а здійснює перерахування коштів, як фінансова установа, відповідно до своїх обов'язків, за дорученням розпорядника коштів або за рішенням суду. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України. Також позивачам не надано статусу потерпілих, оскільки таке визнання може бути здійснено лише шляхом прийняття постанови про це. Щодо відшкодування моральної шкоди, то представником потерпілих належним чином не обгрунтовано позовну заяву від імені неповнолітніх, тому в частині морального відшкодування неповнолітнім не може бути предметом розгляду в судовому провадженні. Також позивачі свої вимоги не обгрунтовують жодними доказами, що суперечить п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Однак позивачами не надано жодного доказу, підтверджуючого завдання йому моральної шкоди, у зазначеному у позовній заяві значному грошовому розмірі. Крім того, позивачами не надано жодного доказу проведення антитерористичної операції Антитерористичним центром при Службі безпеки України та участі позивачів у ній чи визнання їх потерпілими внаслідок проведення зазначеної операції. З вказаних підстав у позивачів відсутні правові підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи ПАТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Із заяви ОСОБА_6 , нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Білоконь В.С. 29.06.2017р. вбачається, що ОСОБА_6 надав згоду на багаторазові тимчасові поїздки його малолітніх синів ОСОБА_3 , 2009 року народження (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 , 2013 року народження (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), до Італії, Греції та інших країн Шенгенської угоди в період з 30.06.2017р. по 30.06.2018р. разом із матір'ю ОСОБА_2 , 1985 року народження, з метою туризму, відпочинку.
Згідно посадочного документу 000В3D54- АFЕ9-BAD0-0001 ПАТ «Укрзалізниця» від 24.09.2017р. ОСОБА_7 отримала право на проїзд 26.09.2017р. у поїзді 358 ЛБ фірмовий із станції Коломия до станції Київ- Пасажирський, вартість квитка 234,27 грн..
Згідно посадочного документу 000В3D54- 0F29-BACD-0001 ПАТ «Укрзалізниця» від 24.09.2017р. ОСОБА_8 отримав право на проїзд 26.09.2017р. у поїзді 358 ЛБ фірмовий із станції Коломия до станції Київ- Пасажирський, вартість квитка 234,27 грн..
Згідно посадочних документів 000В3D54- 5629-BACF-0001, 000В3D54- 0739-BACЕ-0001 ПАТ «Укрзалізниця» від 24.09.2017р. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали право на проїзд 26.09.2017р. у поїзді 358 ЛБ фірмовий із станції Коломия до станції Київ- Пасажирський, вартість кожного квитка - 180,70 грн..
Згідно авіаквитків на рейс PS-354 Афіни-Київ, виданих на ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дані особи отримали право на авіарейс Київ-Афіни- 27.09.2017р..
Із довідок Виробничого підрозділу вокзалу станції Київ - Пасажирський від 27.09.2017р., виданих на ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вбачається, що поїзд № 358 запізнився на 7 годин.
Із допоміжних документів АСК «Експрес» вбачається, що позивачам повернено кошти у зв'язку із запізненням поїзда № 358 у відповідних розмірах: 170, 85 грн., 170,85 грн., 130,64 грн., 100,64 грн..
Із листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 09.06.2018р., представника позивачів ОСОБА_5 повідомлено про те, що здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні за фактом надзвичайної події, що виникла 26.09.2017р. на території військової частини НОМЕР_3 ( м. Калинівка Вінницької області) - визначене за прокурорами Військової прокуратури Вінницького гарнізону, та відмовлено представнику позивачів у наданні витягу з ЄРДР та відомостей щодо стану досудового розслідування даного кримінального провадження.
Відповідно до відповіді Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України, яка надійшла на адресу суду 30.07.2018р., слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110330000092 від 27.09.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 113 КК України, за фактом вчинення диверсії на території військової частини НОМЕР_3 ( м. Калинівка Вінницької області). Встановлено, що 26.09.2017р. близько 21 год. 46 хв. У військовій частині НОМЕР_3 розпочалися неконтрольовані вибухи снарядів 125 та 122 калібру, які знаходилися на складах та майданчиках відкритого зберігання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Проте, якщо мають місце спеціальні підстави відшкодування шкоди, застосуванню підлягають саме спеціальні правові норми.
Відповідно до статті 19 ЦК України встановлено, що відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.
Тобто обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу незалежно її вини, а після відшкодування до держави переходить право вимоги до винної особи.
Стаття 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачає наступне стягнення суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, тобто після відшкодування шкоди потерпілому, у разі встановлення осіб, якими заподіяно шкоду, держава може стягнути суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.
Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, регламентується спеціальною нормою - статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», згідно якої відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Тобто обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу незалежно від її вини та до держави, яка відшкодувала шкоду фізичній особи, переходить право вимоги до винної особи.
За положеннями статті 48 ЦПК України, держава може виступати стороною у цивільному процесі, яка є особливим суб'єктом цивільного судочинства, оскільки не може здійснювати в суді свої права безпосередньо.
Враховуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачами не надано жодного доказу про здійснення терористичного акту у м. Калинівка,а натомість в суді доведено факт вчинення диверсії на території військової частини НОМЕР_3 (м. Калинівка Вінницької області), що підтверджується листом Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України, крім того заподіяна позивачам матеріальна та моральна шкода не є наслідком проведення терористичного акту, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі ст. 5 ч.2 п.6 Закону України «Про судовий збір» позивачі були звільнені від сплати судового збору. Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, ст.ст. 16, 19, 22 ЦК України, ст.ст. 1,11, 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 141, 229, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє ОСОБА_5 , до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПАТ «Укрзалізниця» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної терористичним актом 27.09.2017року в районі міста Вінниці - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.