Справа № 344/15904/17
Провадження № 2/344/1797/18
19 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ СК «Галицька» про стягнення страхового відшкодування,
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ПАТ СК “Галицька” про стягнення страхового відшкодування в розмірі 6520 грн. 20 коп. та судові витрати. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 01.03.2017 року внаслідок ДТП її автомобіль НОМЕР_1, зазнав технічних пошкоджень. 06.03.2017 дільничим інспектором поліції ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 розглянуто матеріали заяви ОСОБА_3, зареєстровані в ЄО за №15219 від 01.03.2017 та складено висновок, в якому вказано, що в ході проведення перевірки було встановлено, що близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 припаркував свій автомобіль НОМЕР_2, по вул. Дегтярівська, 17, у м. Києві та попрямував на своє робоче місце. Близько 13 год. 40 хв., перебуваючи в офісі по вул.Дегтярівська, 36, почув як спрацювала сигналізація автомобілята, покинувши місце роботи та підійшовши до автомобіля, ОСОБА_3 виявив пошкодження свого транспортного засобу, яке сталося в результаті падіння гілки дерева із пречепа трактора, який рухався по вул. Дегтярівська. Також було встановлено, що за кермом трактора перебували працівники УЗН Шевченківського району в м. Києві. При огляді марки “HYUNDAI Accent”, д.н.з. НОМЕР_3, було виявлено пошкодження капоту у вигляді вм'ятини та пошкодження лако-фарбового покриття. Згідно пояснень ОСОБА_4, останній є водієм трактора ЮМЗ - 6 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м.Києв. Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ №9758107, цивільно-правова відповідальність УЗН Шевченківського району в м. Києві на час ДТП була застрахована в ПАТ СК “Галицька”. 16.03.2017 СК “Галицька” повідомлено про ДТП та 26.05.2017 подано заяву про страхове відшкодування. В подальшому відповідачем було заведено страхову справу №4738 та направлено спеціаліста, який оглянув пошкоджений автомобіль та оцінив суму страхового відшкодування в розмірі 6520 грн. 20 коп., проте страхове відшкодування до 26.08.2017 не виплачено, а тому позивачка просить стянути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 6520 грн. 20 коп. та судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) заявлені вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити. В судове засідання 19.12.2018 року не з”явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Подав відзив на позовну заяву, яка містяться в матеріалах справи, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно ст. 4 ЦПК Україн, и кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
01.03.2017 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 припаркував свій автомобіль НОМЕР_1, по вул. Дегтярівська, 17, у м. Києві та попрямував на своє робоче місце. Після чого, близько 13 год. 40 хв., перебуваючи в офісі по вул.Дегтярівська, 36, ОСОБА_3 почув як спрацювала сигналізація автомобілята, покинувши місце роботи та підійшовши до автомобіля, останній виявив пошкодження свого транспортного засобу, яке сталося в результаті падіння гілки дерева із пречепа трактора, який рухався по вул. Дегтярівська. Також було встановлено, що за кермом трактора перебували працівники УЗН Шевченківського району в м. Києві. При огляді марки “HYUNDAI Accent”, д.н.з. НОМЕР_3, було виявлено пошкодження капоту у вигляді вм'ятини та пошкодження лако-фарбового покриття, що зазначено висновком дільничого інспектора поліції ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 від 06.03.2017, яки складений за заявою ОСОБА_3, зареєстрованої 01.03.2017 в ЄО за №15219 ( а.с. 81).
Згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідченого полісом № АІ /9758107 від 22.06.2016 трактор «ЮМЗ - 6Л, д.н.з. НОМЕР_4 був застрахований в ПАТ СК “Галицька”, страхувальником згідно даного договору є КП УЗН Шевченківського району м. Києва.
Порядок виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ст.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 зазначеного вище Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.1.5 ст.1 вищезазначеного Закону, наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а
також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах. У цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.
З матеріалів справи не вбачається, що причеп трактора «ЮМЗ - 6Л”, д.н.з. НОМЕР_4 був застрахований.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 01.03.2017, наданих дільничому офіцеру поліції Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 01.03.2017 року виконували роботи щодо перевезення гілля та з скверу “Гонти” із завантаженим гіллям направились на тракторі «ЮМЗ - 6Л, д.н.з. НОМЕР_4 в сторону вул.Дегтярівська. Після чого за адресою вул. Дегтярівська, 17 його помічник ОСОБА_6 помітив, що з причепа впала гілля. На місці падіння виявили, що гілля пошкодила автомобіль НОМЕР_1, який знаходився припаркований на тротуарі. Гіллею було пошкоджено передній капот у вигляді вм'ятини та пошкодження лако-фарбового покриття. На місці встановили власника та викликали головного механіка. (а.с. 87)
03.03.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили ПАС СК “Галицька” про дорожньо транспортну пригоду (а.с. 40-41).
03.03.2017 ПАТ СК “Галицька” направлено запит Управління патрульної поліції м. Києва про надання довідки, сформованої автоматизованою інформаційно-пошуковою системою ДТП про дорожньо - транспортну пригоду, скоєну 01.03.2017 по вул. Дегтярівська, 17 м. Київ за участю транспортного засобу ЮМЗ - 6, д.н.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_4 (а.с. 43).
Із відповіді Управління патрульної поліції у м. Києві від 05.04.2017 за №7810-5/41/4-2017 вбачається, що згідно даних інтегрованої пошукової системи Національної поліції, дорожньо - транспортна пригода, яка мала місце 01.03.2017 в м. Києві за участі автомобілів ЮМЗ - 6, д.н.з. НОМЕР_4 та “HYUNDAI Accent”, д.н.з. НОМЕР_3 - не зареєстрована (а.с. 44).
26.05.2017 позивач ОСОБА_1 звернулася до ПАТ СК “Галицька” із заявою про страхове відшкодування (а.с. 42).
Листом ПАТ СК “Галицька” від 22.08.2017 ОСОБА_1 повідомлено, що у відповідності до п.32.1 ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в неї не виникає права на отримання страхового відшкодування від ПрАТ СК “Галицька”, за шкоду, пов'язану з пошкодженням її автомобіля НОМЕР_5 під час пригоди, що мала місце 01.03.2017 о 12 год. 00 хв. по вул. Дегтярівська в м. Києві, трактором «ЮМЗ - 6Л, д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4, оскільки згідно відповіді Управління патрульної поліції у м. Києві за №7810-5/41/4-2017 від 05.04.2017 в базі даних інтегрованої пошукової системи Національної поліції, дана дорожньо - транспортна пригода не зареєстрована (а.с. - 45).
Згідно п.1.12 ст.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно п.22.1 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.32.1 ст.32 зазначеного вище Закону, страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Згідно п.17 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №4 від 01.03.2013 “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки”, необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором). Якщо факт завдання шкоди відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV не є страховим випадком, то потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди на підставі загальних правил, встановлених ЦК України.
В обгрунтування заявлених вимог та підтвердження факту дорожньо-транспортної пригоди, позивачем надано висновок дільничого інспектора поліції ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 від 06.03.2017 року.
Належних доказів, які б підтверджували стаховий випадок, а саме фіксування дорожньо-транспортної пригоди у встановленому законом порядку ( європротокол, протокол про адміністративне правопорушення) суду не надано.
За вказаних обставин, страховик дійшов обґрунтованого висновку про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором. Дана дорожньо-транспортна пригода не зареєстрована в базі даних інтегрованої пошукової системи Національної поліції, а тому страховик правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволенення позовних вимог.
Враховуючи викладене, на підставі ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до ПАТ СК «Галицька» про стягнення страхового відшкодування відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Івано-Франківського Апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Татарінова О.А.