Справа № 826/12313/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
18 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Адміністрації державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання незаконним перерахунку пенсії станом на 01 січня 2018 року, зобов'язання відповідачів вчинити дії з питань перерахунку пенсії згідно зі спеціальним Законом за № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, стягнення з відповідачів на користь позивача недоплаченого розміру пенсії відповідно до спеціального закону в розмірі 15 288,00грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року позовну заяву повернено позивачу на підставі п.1 ч.4 статті 169 КАС України, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме, надання доказів оплати судового збору в порядку і обсязі, визначених законодавством, - 704,80 грн., або доказів про звільнення від сплати судового збору; обґрунтованого розрахунку суми, що стягується; зазначення конкретних позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 10 серпня 2018 року звернувся із заявою про усунення недоліків адміністративного позову. Проте, на виконання ухвали суду надано лише обґрунтований розрахунок суми, що стягується, та зазначення конкретних позовних вимог до кожного з відповідачів.
Щодо сплати судового збору позивачем повідомлено проте, що він є звільненим від сплати судового збору, та у якості доказів звільнення надано ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року та Вищого спеціалізованого суду України від 15 листопада 2017 року, інших доказів про звільнення від сплати судового збору до суду не надано.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а тому така позовна заява підлягає поверненню відповідно до п.1 ч. 4 статті 169 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 13 ч. 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", на який посилається позивач, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Враховуючи, що предметом позову є саме визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача та стягнення недоплаченого розміру пенсії, а не відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади, судом першої інстанції вірно вказано що в даному випадку не може бути застосовано п. 13 ч. 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, наслідком визнання протиправними рішень (дій, бездіяльності) відповідачів буде зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачену різницю, однак, вказана сума не є збитками чи шкодою, а є щомісячним видом доходу - пенсією.
Посилання ж апелянта на позиції інших судів, викладені у відповідних судових рішеннях, долучених до позову та апеляції, також не приймаються судом до уваги, оскільки при їх прийнятті суд керувався індивідуальними обставинами справи та власним внутрішнім переконанням. При цьому, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства та Закону України «Про судовий збір» звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду та в кожному окремому випадку ґрунтується на матеріалах справи.
Між тим, наведені вище ухвали самі по собі не є підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки з їх змісту неможливо зрозуміти, на якій підставі позивача було звільнено від сплати судового збору при розгляді даних справ. Натомість, такою підставою може бути одна (або кілька) підстав, передбачених Законом України "Про судовий збір" або іншими Законами України, наявність яких позивачем не доведено.
Окрім наведеного слід зазначити, що позивачем при поданні позову та клопотання про звільнення від сплати судового збору не вжито жодних заходів щодо доведення до відома суду свого скрутного матеріального стану, зокрема, не надано ніяких доказів щодо джерел та розміру своїх доходів.
Відповідно до ч. ч. 1-3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Приписи п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, єдиною підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України є неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк, що і мало місце в даному випадку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Тобто, апелянт має право і можливість повторно звернутися до суду з даним позовом, сплативши при цьому судовий збір або надавши обґрунтоване та підтверджене доказами клопотання про звільнення, зменшення чи розстрочення сплати судового збору.
Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про повернення позовної заяви позивачеві відповідно до п. 1 ч.4 статті 169 КАС України.
Відтак, оспорювана ухвала відповідає вимогам процесуального закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.