18 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/7387/17
Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
за участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу у режимі відеоконференції ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2018 року, прийняте у відкритому судовому засіданні о 10:01 год в м.Херсоні, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, 3-тя особа Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції про скасування постанови
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 серії ДР № 152107 від 20.04.2017 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з винесеною постановою не згоден, оскільки дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення є протиправними, так як справу розглянуто на місці зупинки транспортного засобу та не надано позивачу можливості скористатися правами передбаченими ст. 268 КУпАП, а також порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме порядку встановленого ст. ст. 278, 279 КУпАП.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що 20.04.2017 року апелянт рухався на автомобілі НОМЕР_1 на в/д Мелітополь-Новоазовськ 206 км, однак правил дорожнього руху не порушував. Також зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, оскільки зазначена стаття не містить посилань на ст. 122 КУпАП.
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідачем та третью особою до суду апеляційної інстанції не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відносно позивача 10.02.2018 року винесено постанову серії ДР №152107 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, а саме за те, що позивач керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21063", державний номерний знак НОМЕР_2, під час руху не виконав вимог знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не спростовував доводи відповідача щодо порушення знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" та зазначив, що інспектор виніс оскаржувану постанову, діючи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно до ч.2, ч.4, ч.7 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Таким чином, приймаючи постанову про порушення позивачем правил дорожнього руху, інспектор діяв у порядку, визначеному законом, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Розділ 33 ПДР визначає дорожні знаки. Пункт 3 визначає Знаки пріоритету. 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено".
Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Згідно статті 14 Закону України “Про дорожній рух” учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДР № 152107 від 20.04.2017 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка містить дані про наявність у діях апелянта складу адміністративного правопорушення є належним доказом того, що апелянтом вчинено адміністративний проступок.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Статею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не надано до суду жодного доказу на спростування вчиненого правопорушення.
Дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери інспектора судом встановлено, що інспектор діяв у відповідності до КУпАП, позивачу було роз'яснено його права. Апелянт будь-яких заперечень щодо вчинення правопорушення не висловлював.
Таким чином судова колегія вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення доведено. Доводи позовної заяви та апеляційної скарги ґрунтуються фактично лише з незгодою дій інспектора Патрульної поліції щодо складання постанови на місці вчинення правопорушення, що спростовано судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням пояснень апелянта, відповідача, матеріалів справи та наявного у справі відеозапису, судова колегія вважає, що доводи апелянта в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки позивач намагається уникнути відповідальності.
Належних доказів на підтвердження обґрунтованості свого позову в ході розгляду справи надано не було.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності є правомірним.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов