Справа № 420/5251/18
18 грудня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
10 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо відмови у перерахунку йому, як судді у відставці, щомісячного грошового утримання, яка викладена у рішенні №4069 від 10.09.2018 року;
- зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м.Одесі (яке є правонаступником УПФ України у Приморському районі м. Одеси) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, з 01 січня 2018 року з урахуванням постанов Приморського районного суду м.Одеси від 28.12.2015 року (справа №522/25146/15а), від 11.07.2016 року (справа №522/11090/16а), від 29.11.2017 року(справа №522/19135/17), положень ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", а також Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 року № 2415-VIІІ.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він з 01 грудня 2015 року вийшов у відставку з посади судді Одеського апеляційного адміністративного суду і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Позивач, з посиланням на ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказує, що постановою Приморського районного суду м.Одеси від 28.12.2015 року (справа №522/25146/15а) УПФ України в Приморському районі м. Одеси зобов'язано призначити, нараховувати та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 72% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, відповідно довідки Одеського апеляційного адміністративного суду про заробітну плату. Також, як зазначає ОСОБА_1, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 11.07.2016 року (справа №522/11090/16а) УПФ України в Приморському районі м. Одеси зобов'язано перерахувати та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 72% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно довідки Одеського апеляційного адміністративного суду, починаючи з 26.05.2016 року.
Як зазначає позивач, в подальшому постановою Приморського районного суду м.Одеси від 29.11.2017 року (справа №522/19135/17) Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеси зобов'язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 01.09.2017 року.
Посилаючись на ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» позивач вказує, що він 25 липня 2018 року в Одеському апеляційному адміністративному суді отримав довідку стосовно заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, та зазначає, що дана довідка була видана йому у зв'язку з внесенням змін щодо визначення окладу судді з 01.01.2018 року на підставі Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415-VІІІ.
Як зазначає позивач, 08 серпня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання, на що отримав рішення №4069 від 10 вересня 2018 року про відмову у вищевказаному перерахунку у зв'язку з недоцільністю, оскільки значною мірою буде погіршувати його матеріальне становище. Тобто, як вказує позивач, розмір довічного грошового утримання позивача (а не пенсії, як це зазначено у рішенні) до перерахунку складає 29288,16 грн. (з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17), а після перерахунку складатиме 21630,31 грн.
Також, позивач зазначає, що окремим листом від 26.08.2018 року відповідач повідомив його, що у разі доцільності, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснювався б з 01.08.2018 року, у зв'язку з набранням чинності (22.07.2018 року) Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і ( або ) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415-VIII. При цьому, як стверджує ОСОБА_1, ніяких посилань на норми законів України зроблено не було.
Посилаючись на ч. 1 ст. 257 ЦК України, ст.ст.48, 133-134, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 та від 08.06.2016 року за № 4-рп/2016, ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів, ст.ст.8, 19, 126 Конституції України позивач зазначає, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений діючими законами України.
16 жовтня 2018 року за вх. №30515/18 (т.1 а.с.56-57) через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій ОСОБА_1 зазначає, що змінює п.2 позовних вимог, а саме після слів "з 01 січня 2018 року" доповнив цю вимогу словами "відповідно довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року" та просив суд долучити до матеріалів справи копію його облікової картки платника податків.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
18 жовтня 2018 року за вх. №31003/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 16.10.2018 року (з копією для відповідача), в якій позивач:
1) змінив пункт 1 позовної заяви та виклав його в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України №4069 від 10.09.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного грошового утримання як судді у відставці»;
2) повідомив про місцезнаходження оригіналів документів, копії яких були додані до позовної заяви;
3) повідомив, що заяву про перерахунок довічного грошового утримання від 08.08.2018 року складено позивачем у одному екземплярі, та що заява знаходиться у відповідача;
5) повідомив про відсутність у позивача власної електронної адреси.
До вказаної заяви ОСОБА_1 додано оригінал рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі №4069 від 10.09.2018 року, засвідчену копію довідки Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 року №222, засвідчену копію пенсійного посвідчення та посвідчення інваліда ІІ групи.
Також, у вищевказаній заяві позивачем надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Оскільки, у визначений суддею строк позивачем усунено недоліки позовної заяви, ухвалою суду від 23.10.2018 року судом:
- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (з урахуванням поданих уточнень до неї за вх. №№ 30515/18, 31003/18) та відкрито провадження у справі за даною позовною заявою;
- вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено перше судове засідання на 20.11.2018 року о 12:00 год.;
- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Також, судом 23.10.2018 року прийнято ухвалу, якою з власної ініціативи суду витребувано з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України належним чином засвідчені копії: матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1; заяви ОСОБА_1 №4069 від 08.08.2018 року; документів, які слугували підставою для прийняття рішення №4069 від 10.08.2018 року; розрахунку розміру пенсії, який згідно рішення №4069 від 10.09.2018 року, після перерахунку складатиме 21630,31 грн. та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані судом докази у строк до 08.11.2018 року.
07 листопада 2018 року за вх. 33532/18 (у встановлений судом строк) через канцелярію суду від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.80-81), в якому зазначається, що відповідач з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII.
08.08.2018 року позивач звернувся до Управління із заявою та доданими до неї документами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», однак рішенням Управління від 10.09.2018 року № 4069 у здійсненні перерахунку позивачу відмовлено.
Як стверджує відповідач, перерахунок пенсії з урахуванням наданих документів є недоцільним, оскільки значною мірою погіршує матеріальне становище позивача, зважаючи на те, що розмір пенсії до перерахунку складає 29288,16 грн. (з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі № 522/19135/17), а після перерахунку складатиме 21630,31 грн.
Відповідач у відзиві наголошує на тому, що позивач надав до Управління нову довідку про суддівську винагороду № 222 від 25.07.2018 року, в якій не вказуються інші складові суддівської винагороди, та яка не має жодного відношення до постанов Приморського районного суду м. Одеси.
Посилаючись на ст. 133 Закону № 245З-VI та ст. 135 Закону № 1402-VIII відповідач у відзиві на позов зазначає, що чинним законодавством України не передбачено врахування при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці в суддівську винагороду інших виплат, в тому числі й матеріальної допомоги, оскільки суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат, а саме: за вислугу років; за перебування на адміністративній посаді в суді; за науковий ступінь; за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Також, у відзиві з посиланням на ст. 122 КАС України, п. 5 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України затверджене постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-1, відповідач зазначає, що не погоджується з позовною вимогою щодо здійснення перерахунку з 01.01.2018 року, оскільки виплата пенсійного забезпечення є періодичним платежем та здійснюється щомісячно, а тому позивач повинен був знати про його розмір з урахуванням виплачуваного щомісячного підвищення, однак до 08.08.2018 року позивач не звертався до Управління із заявою про перерахунок пенсії.
Враховуючи викладене, та посилаючись на постанови Верховного суду від 20.03.2018 року по справі №479/951/17, від 20.03.2018 року по справі №736/964/17, від 17.04.2018 року по справі №352/1918/17 по подібним правовідносинам щодо не включення до грошового забезпечення суддів матеріальної допомоги на оздоровлення, які прийняті на користь Пенсійного органу, відповідач зазначає, що дії Управління є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим просив суд відмовити у задоволення позовної заяви ОСОБА_1
07 листопада 2018 року за вх.№33534/18 через канцелярію суду від відповідача до суду надійшла заява разом із належним чином завіреною копією пенсійної справи позивача та іншими витребуваними судом доказами (т.1 а.с.93-132).
У судовому засіданні 20.11.2018 року судом долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та витребувані судом докази, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 20.11.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, зважаючи на неявку позивача у справі, який в прохальній частині позовної заяви просив суд розглядати справу за його відсутності, оскільки станом на дату судового засідання у позивача не сплинув строк для подання відповіді на відзив, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 06.12.2018 року о 12:00 год. для надання можливості сторонам подати заяви по суті справи.
У судове засідання 06 грудня 2018 року сторони не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, позивач в прохальній частині позовної заяви просив суд розглядати справу за його відсутності.
Водночас станом на 06.12.2018 року інших заяв сторін по суті справи, а також, додаткових доказів та пояснень до суду не надходило.
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.
Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи у за його відсутності, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справи, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, судом ухвалено рішення про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, дана адміністративна справа розглядається судом 18.12.2018 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що 30.06.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси із заявою про призначення йому пенсії за віком (т.1 а.с.103).
Органом пенсійного фонду здійснено розрахунок стажу та заробітної плати ОСОБА_1 та згідно протоколу від 02.07.2015 року №5428 позивачу призначена пенсія за віком на загальних умовах з 30.06.2015 року (т.1 а.с.98-102).
Згідно розпорядження від 06.08.2018 року №839490 про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком, яка складала 7577,96 грн.(т.1 а.с.111).
Судом встановлено, що 03.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси із заявою (т.1 а.с.95-97), у якій зазначав, що набув право на відставку з призначенням йому щомісячного довічного грошового утримання та просив розглянути його заяву та прийняти відповідне рішення (т.1 а.с.96-97).
До вказаної заяви позивачем було додано: копію постанови ВР України від 12.11.2018 року №788-VІІ, копію наказу голови ОААС від 01.12.2015 року №188-К, подання ОААС до Управління пенсійного фонду, копію трудової книжки ОСОБА_1, копія довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання, копія розрахунку суддівського стажу судді у відставці ОСОБА_1, копію паспорта та копія акту огляду МСЕК від 17.06.2015 року (т.1 а.с.105-110).
Так, згідно довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №155 від 02.12.2015 року (т.1 а.с.110), яка була додана до вищевказаної заяви, заробітна плата позивача складається з: посадового окладу у розмірі 15158,00 грн., надбавки за вислугу років (40%) у розмірі 6063,20 грн., надбавки за наукову ступінь кандидата юридичних наук (15%) у розмірі 2273,70 грн.
За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1, 04.12.2015 року управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення №198, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки чинним законодавством дане призначення не передбачено (т.1 а.с.94).
Судом встановлено, що правомірність вказаного рішення була предметом розгляду у справі №522/25146/15а.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015 року у справі №522/25146/15а (т.1 а.с.12-21) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання, як судді у відставці протиправною та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси призначити, нарахувати та виплачувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 72% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно довідки Одеського апеляційного адміністративного суду про заробітну плату, починаючи з « 04» грудня 2015 року.
14 січня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси прийнято розпорядження №839490, яким згідно постанови Приморського районного суду від 28.12.2015 року по справі №522/25146/15-а проведено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 (пенсійна справа №839490).
Згідно вказаного розпорядження, з 04.12.2015 року по 03.01.2016 ОСОБА_1 встановлено довічне грошове утримання у розмірі 72% окладу, що складає 16916,33 грн. (т.1 а.с.113).
16 березня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси прийнято розпорядження №839490, яким згідно постанови про відкриття виконавчого провадження управління юстиції Одеської області ВП №50372263 від 02.03.2016 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №839490) (т.1 а.с.115).
Згідно вказаного розпорядження, з 04.12.2015 року щомісячно ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання у розмірі 72% окладу, що складає 16866,72 грн.
Судом встановлено, що у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати з 01.05.2016 року на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 року Одеський апеляційним адміністративним судом 16.05.2016 року видано ОСОБА_1 довідку №229 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що його заробітна плата, яка враховується при призначення (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, склала 24722,50 грн., а саме: оклад - 15950,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) 6380,00 грн., надбавка за наукову ступінь кандидата юридичних наук (15%) 2392,50 грн. (т.1 а.с.118).
З урахуванням вищевказаної довідки №229 від 16.05.2016 року ОСОБА_1 26.05.2016 року звернувся до територіального органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок «заробітку судді», до якої додав копію вказаної довідки №229 (т.1 а.с.117).
За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 26.05.2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення №136 від 26.05.2016 року (а.с.116), яким відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та згідно довідки від 16.05.2016 № 229, виданої Одеським апеляційним адміністративний судом, так як законодавством даний перерахунок не передбачено (т.1 а.с.116).
Судом встановлено, що правомірність вказаного рішення управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси була предметом розгляду у справі №522/11090/16-а.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року по справі №522/11090/16-а (т.1 а.с.22-31) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси №136 від 26.05.2016 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного утримання, як судді у відставці та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплачувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 72% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з заробітної плати розміром 24722, 50 грн., відповідно до довідки Одеського апеляційного адміністративного суду № 229 від 16.05.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, починаючи з 26.05.2016 року.
18 липня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси прийнято розпорядження №839490 (т.1 а.с.120), яким згідно постанови про відкриття виконавчого провадження управління юстиції Одеської області ВП №50372263 від 02.03.2016 року та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №229 від 16.05.2016 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №839490).
Згідно вказаного розпорядження, з 08.06.2016 року ОСОБА_1 встановлено довічне грошове утримання у розмірі 72% окладу, що складає 17800,20 грн.
Також, судом встановлено, що згідно постанови Приморського районного суду від 11.07.2016 року та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №21 від 06.02.2017 року відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №839490) з 01.12.2016 по 01.01.2017 року, з 05.01.2017 року - довічно, та з 20.03.2017 року, що підтверджується розпорядженнями Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №839490 від 09.02.2017 року та від 21.04.2017 року (т.1 а.с.122-124).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, 06 вересня 2017 року за №273 Одеським апеляційним адміністративним судом видано позивачу довідку про доходи ОСОБА_1, в якій зазначено про розмір заробітної плати позивача та про те, що у 2015 році до відпустки позивачу надана допомога на оздоровлення в сумі 13398,00грн. (т.1 а.с.127).
На підставі вищевказаної довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся 14.09.2017 року до територіального органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок «довічного утримання судді у відставці» (т.1 а.с.126).
Судом встановлено, що за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 14.09.2017 року Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято рішення №124 від 18.09.2017 року (т.1 а.с.125), яким Управлінням відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки врахування при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці в суддівську винагороду інших виплат, в тому числі і матеріальної допомоги, чинним законодавством не передбачено.
Правомірність дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 як судді у відставці щомісячного грошового утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення (які викладені у рішенні №124 від 18.09.2017 року) були предметом розгляду у справі №522/19135/17.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17 (т.1 а.с.32-38) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1, як судді у відставці щомісячного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення (яка викладена у рішенні №124 від 18.09.2017 року) протиправними та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі (яке є правонаступником УПФ України у Приморському районі м. Одеси) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, як судді у відставці, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 01 вересня 2017 року.
Так, у постанові Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17, судом зазначено, що аналіз наведених у ній положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.
При цьому, у постанові Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17, з посиланням на частину 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статтю 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначається, що за змістом наведених норм, суд дійшов висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Розпорядженням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №839490 від 16.02.2018 року (т.1 а.с.128) згідно постанови Приморського районного суду від 29.09.2017 року та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року визначено провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №839490).
Згідно вказаного розпорядження, з 01.09.2017 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання у розмірі 72% окладу, що складає 29288,16 грн. (т.1 а.с.128).
Судом встановлено, що у зв'язку із внесенням змін щодо визначення окладу судді з 01.01.2018 року на підставі Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № №2415-VІІІ від 15.05.2018 року Одеським апеляційним адміністративним судом видано ОСОБА_1 довідку №222 від 25.07.2018 року про те, що його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, склала 30042,00 грн. та складається з окладу у розмірі 19382,00 грн., надбавки за вислугу років (40%) 7752,80 грн., надбавки за наукову ступінь кандидата юридичних наук (15%) 2907,30 грн. (т.1 а.с.132).
При цьому у графі «інші виплати, які враховуються при обчисленні місячного довічного грошового утримання» цифрові показники - відсутні.
Тобто, як вбачається з викладеного, Одеським апеляційним адміністративним судом, яким позивачу видано довідку про його заробітну плату, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, не включено до неї розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, яку отримував позивач.
На підставі отриманої від Одеського апеляційного адміністративного суду довідки №222, ОСОБА_1 08 серпня 2018 року подав до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі заяву про перерахунок пенсії із зазначенням у графі вид пенсії «грошове утримання судді» (т.1 а.с.131), до якої додав довідку Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці (т.1 а.с.41, 132).
Судом встановлено, що Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 та доданої до неї довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року, прийнято рішення №4069 від 10.09.2018 року (т.1 а.с.42, 129), згідно якого відповідачем відмовлено позивачу щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У рішенні зазначено, що перерахунок пенсії з урахуванням наданих документів є недоцільним, оскільки значною мірою погіршує матеріальне становище ОСОБА_1 Розмір пенсії до перерахунку складає 29288,16 грн. (з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 р. по справі № 522/19135/17), а після перерахунку складатиме 21630,31 грн.
У вказаному рішенні зазначено, що воно може бути оскаржено, зокрема, в судовому порядку.
Згідно протоколу призначення пенсії (т.1 а.с.130), який міститься в матеріалах справи, після перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданих ОСОБА_1 08.08.2018 року заяви про перерахунок та довідки, розмір довічного грошового утримання позивача складав би з 01.08.2018 року по 15.07.2019 року, та з 16.07.2019 - довічно 21630,31 грн.
В свою чергу позивач, не погодившись з рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі №4069 від 10.09.2018 року, яким йому відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 08.08.2018 року, звернуся до суду з даним позовом.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, оскільки при новому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з серпня 2018 року, який здійснюється на підставі довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року, не враховується розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.
Як вже встановлено судом з протоколу перерахунку пенсії, який міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.130), у разі перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року, її розмір складатиме 21630,31 грн.(19382+7752,80+2907,30)*72%).
В той же час, як встановленого судом, згідно постанови Приморського районного суду від 29.09.2017 року та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року, довічне грошове утримання ОСОБА_1, з врахуванням до його складу при перерахунку, розміру матеріальної допомоги на оздоровлення - складає 29288,16 грн.
Таким чином, спірним є питання щодо наявності підстав для включення до складу заробітної плати позивача, з якої обчислюється розмір довічного грошового утримання судді у відставці, розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, саме при здійсненні перерахунку за заявою позивача від 08.08.2018 року.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані зокрема, але не виключно, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст. 141 Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) (далі - Закон №2453-VI) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно ч.3 ст.141 Закону №2453-VI (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання), положення якої визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Частина 3 статті 142 Закону України № 1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), який набрав чинності 30.09.2016 і діяв на час звернення 08 серпня 2018 року позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому грошового утримання, передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно зі ст. 134 Закону № 2453-VI суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Аналогічні правові норми закріплені й у Законі України № 1402-VIII, зокрема у ч.ч.1, 2 ст.135, ст.136.
Отже, положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Це означає, що у випадку призначення позивачеві пенсії перевага б надавалася спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в силу яких, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
У даному ж випадку, позивач обрав довічне грошове утримання судді у відставці, яке йому і було призначено на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015 року по справі №522/25146/15а із розрахунку 72 відсотки суддівської винагороди.
Як вже зазначалось судом, суддівська винагорода, в силу положень як ст. 133 Закону № 2453-VI так і ст. 135 Закону № 1402-VIII, складається виключно з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Вказані правові норми розширеному тлумаченню не підлягають, тобто інші види доплат при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці не враховуються.
Таким чином, чинним законодавством встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного суду від 20.03.2018 року по справі №749/951/17, від 27.02.2018 року по справі №738/1343/17, від 25.04.2018 року по справі №333/4196/17, від 18.07.2018 року по справі №638/12151/17 від 09.11.2016 року по справі №334/3536/14, в яких судом зазначено, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно ч.1 ст.129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Відповідно до ст.130 Конституції України Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).
Як зазначається в рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № (94)12, від 17 листопада 2010 року № (2010)12, кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв'язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).
Також, суд зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25 листопада 2005 року за № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Цим Порядком передбачено, що заява про призначення (поновлення) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Відповідно до 1.5 Порядку № 22-1, зокрема, заява про перерахунок пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Згідно з п.2.7 розділу 2 "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, усі перерахунки довічного грошового утримання позивача здійснені за відповідними заявами позивача згідно із доданими довідками про розмір отриманої заробітної плати (з урахуванням рішень судів).
Вказані довідки, в свою чергу, видані:
- у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати з 01.05.2016 року на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 року
- про розмір заробітної плати позивача та отриманої ним матеріальної допомоги;
- у зв'язку з внесенням змін щодо визначення окладу судді з 01.01.2018 року на підставі Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № №2415-VІІІ від 15.05.2018 року.
Суд зазначає, що зі змісту положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № №2415-VІІІ від 15.05.2018 року не вбачається, що до складу заробітної плати судді, з якої обчислюється довічне грошове утримання, включено матеріальну допомогу на оздоровлення.
Враховуючи те, що відповідно до положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав №2415-VІІІ від 15.05.2018 року та ст.133 Закону № 2453-VI, до складу заробітної плати судді не включено отримувану ним матеріальну допомогу на оздоровлення, у довідці № 222 від 25.07.2018 року, виданої Одеським апеляційним адміністративним судом відсутня інформація про включення до складу заробітку позивача розміру отриманої ним матеріальної допомоги.
В свою чергу, зважаючи на те, що при прийнятті спірного рішення відповідачем розглядались лише подані ОСОБА_1 документи разом із його заявою від 08.08.2018 року, у відповідача були відсутні підстави включати до складу заробітної плати позивача розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням того, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, правові підстави для її врахування саме при здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви позивача від 08.08.2018 року - відсутні. А відтак, оскільки при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з серпня 2018 року на підставі його заяви від 08.08.2018 року та на підставі довідки №222 від 25.07.2018 року його матеріальне становище суттєво погіршиться у зв'язку зі зменшенням розміру довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, приймаючи рішення №4069 від 10.09.2018 року діяло правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України №4069 від 10.09.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного грошового утримання як судді у відставці є необґрунтованою як документально, так і нормативно, а відтак, задоволенню не підлягає.
В свою чергу, вирішуючи позовні вимоги позивача про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі (яке є правонаступником УПФ України у Приморському районі м. Одеси) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, з 01 січня 2018 року відповідно до довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року з урахуванням постанов Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015 року (справа №522/25146/15а), від 11.07.2016 року (справа №522/11090/16а), від 29.11.2017 року (справа №522/19135/17), положень ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415-VIІІ, суд виходить з наступного.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки вимога позивача про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі (яке є правонаступником УПФ України у Приморському районі м. Одеси) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, з 01 січня 2018 року є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України №4069 від 10.09.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного грошового утримання як судді у відставці, вона також є необґрунтованою та у її задоволені слід відмовити.
В той же час, суд зазначає, що при вирішенні даної адміністративної справи, судом не береться до уваги постанова Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17, оскільки у рамках даної адміністративної справи судом вирішувалось питання щодо включення до складу суддівської винагороди матеріальної допомоги на оздоровлення саме при здійсненні перерахунку грошового утримання судді у відставці з 01.09.2017 року на підставі заяви позивача про перерахунок «довічного утримання судді у відставці» від 14.09.2017 року, поданої до територіального органу пенсійного фонду та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року про доходи ОСОБА_1, в якій зазначено про розмір заробітної плати позивача та про те, що у 2015 році до відпустки позивачу надана допомога на оздоровлення в сумі 13398,00 грн.
Водночас, як вже встановлено судом, позивач просить суд врахувати дану постанову суду при здійсненні іншого перерахунку на підставі іншої заяви позивача про перерахунок від 08.08.2018 року, на підставі інших обставин - Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № №2415-VІІІ від 15.05.2018 року та на підставі іншої довідки Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 року №222 про те, що його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, склала для позивача 30042,00 грн. та складається з окладу у розмірі 19382,00 грн., надбавки за вислугу років (40%) 7752,80 грн., надбавки за наукову ступінь кандидата юридичних наук (15%) 2907,30 грн.
При цьому у графі «інші виплати, які враховуються при обчисленні місячного довічного грошового утримання» вказаної довідки будь-які цифрові показники - відсутні.
Отже, як вбачається з викладеного, при новому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з серпня 2018 року, який здійснюється на підставі довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року за заявою позивача від 08.08.2018 року про перерахунок пенсії, не враховується розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.
Тобто, наявність відповідної постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17, не свідчить про те, що при усіх подальших перерахунках розміру довічного грошового утримання позивача на підставі інших заяв позивача, за наявності інших довідок суду, за наявності інших підстав для здійснення перерахунку, до складу суддівської винагороди має враховуватись матеріальна допомога на оздоровлення, яка врахована саме при здійсненні перерахунку грошового утримання судді у відставці з 01.09.2017 року на підставі заяви позивача про перерахунок «довічного утримання судді у відставці» від 14.09.2017 року, поданої до територіального органу пенсійного фонду та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року про доходи ОСОБА_1
В той же час, вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за його заявою від 08.08.2018 року, суд враховує правові позиції Верховного Суду станом на дату прийняття рішення у справі, з урахуванням конкретних обставин справи.
Так, згідно постанов Верховного суду від 20.03.2018 року по справі №749/951/17, від 27.02.2018 року по справі №738/1343/17, від 25.04.2018 року по справі №333/4196/17, від 18.07.2018 року по справі №638/12151/17 від 09.11.2016 року по справі №334/3536/14, зокрема зазначається наступне: «…Безпідставним є посилання судів на норми статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, адже застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 72, 90, 120, 139, 193, 241-246,258, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Соколенко
.