Справа № 504/3252/18
10 грудня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Захарчук О.В.
сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Бикова Д.Ю.
представника відповідача не з'явився
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради в якому позивач просить:
визнати протиправним і скасувати рішення Крижанівської сільської ради тридцять другої сесії від 09 серпня 18 року №721 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
зобов'язати Крижанівську сільську раду Лиманського району Одеської області повторно розглянути клопотання від 20.06.18 р у встановлений законом термін та надати мотивоване рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.
Позов обґрунтовано наступним.
16.08.18р №02-13/114 рішенням Крижанівської сільської ради тридцять другої сесії сільської ради від 09 серпня 18 року № 721 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з передачею земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку з підстав, земельні ділянки знаходяться у власності (користуванні).
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підставами відмови можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
Отже, позивачу безпідставно відмовили у розробці проекту землеустрою та перешкоджають реалізувати законне право громадянина України отримати безоплатно у власність бажану землю (земельну ділянку), яка зазначена у графічних матеріалах (викопіювання), для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Ухвалою суду від 26.10.2018 року справу, яка надійшла з Комінтернівського районного суду Одеської області, прийнято до провадження. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).
Вказана ухвала отримана відповідачем (за довіреністю) 06.11.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №65501 05989441.
22.11.2018 року, засобами поштового зв'язку, відповідачем надано відзив, який зареєстровано за вхід.№35809/18.
Відзив обґрунтовано наступним.
Статтею 140 Конституції України закріплено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування», місцеві власті в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Повноваження, якими наділяються місцеві власті, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частинами 2 та 3 вказаної статті зазначено, що рішення ради приймається на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим або таємним голосуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесенні до відання відповідної ради.
Пунктом 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження у сфері регулювання земельних відносин. До повноважень відносять підготовку і внесення на розгляд ради пропозицій щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
Громадянам України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених законами України.
З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що рішення сесії ради є результатами колективного голосування депутатським корпусом та приймається шляхом вільного, незалежного голосування більшістю депутатів сесії місцевої рали. Будь-яке спонукання чи зобов'язання депутатів щодо голосування таким або іншим чином забороняється.
Отже, враховуючи вище наведені приписи законодавства, а також гарантії місцевого самоврядування, визначенні Конституцією України, ніхто (в тому числі суд) не може зобов'язати колегіальний орган місцевого самоврядування, який діє від імені та в інтересах територіальної громади, прийняти будь-яке рішення.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм та державних стандартів.
Враховуючи, що вирішення питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції пленарних засідань сільської ради, постійною депутатською комісією з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи Крижанівської сільської ради опрацьовано клопотання позивача.
В подальшому підготовлено проект рішення «Про відмову громадянам України у надані дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».
Вказаний проект рішення було винесено на розгляд та обговорення двадцять другої сесії сьомого скликання Крижанівської сільської ради, на засіданні 09.08.2018 депутатами висловлено свою позицію шляхом голосування, за результатами якого прийнято рішення відмовити громадянам України у надані дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі і громадянці ОСОБА_1
Підставою відмови позивачеві відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України, стало невідповідність графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
На доданих графічних матеріалах до клопотання ОСОБА_1, зазначені земельні ділянки, які перебувають у приватній власності (користуванні) за адресою: с. Ліски, вул.Паустовського, 25, Паустовського, 27.
Таким чином, твердження позивача про визнання протиправними дій Крижанівської сільської ради щодо відмови у задоволені клопотання ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки є безпідставними та не обґрунтованими.
Вимога позивача, зобов'язати Крижанівську сільську раду винести на засідання сесії клопотання ОСОБА_1 та надати мотивувальне рішення за результатами розгляду є безпідставною, оскільки вище вказане клопотання вже було включене до порядку денного відповідної сесії сільської ради та розглянуто у передбачений законом спосіб, за результатами якого і було прийняте мотивоване рішення.
Слід зазначити, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до органу місцевого самоврядування із відповідним клопотанням.
29.01.2018 р. ОСОБА_1 звернулась із запитом про надання інформації, а саме:
про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га в Одеській області Лиманського району село Ліски (приблизний район розміщення село Ліски);
що підтверджує наявність користувача (власника) та згідно яких документів, з якого часу користувач (власник) користується земельними ділянками за адресою: село Ліски, Лиманський район, вул. Паустовського, 25, 27.
23.02.2018 року за № 02-13/200 Крижанівська сільська рада надала відповідь:
Інформація про наявність земель державної або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку, площею 0,25 га, у сільській раді відсутня…
За наявною інформацією користувачами земельних ділянок є ОСОБА_3, ОСОБА_4, але документи що стали підставою для користування відповідними земельними ділянками в Крижанівській сільській раді відсутні.».
14.03.2018 р. позивач отримала відповідь №31-15-0.220-757/110-18 на запит від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області:
«Стосовно надання інформації про наявність обтяжень, обмежень, користувачів (власників), відомості про правові підстави та копії усіх документів, розпорядчих рішень, на підставі яких, з якого часу, копію документів згідно яких земля знаходиться в користуванні (власності) за наявністю, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Ліски, вул. Паустовського, 25 та 27, а також про розташування земель із фондів державної та/або комунальної власності, в межах району, не наданих у користування і власність), що можуть бути використані під забудову, для реалізацію права на безоплатне отримання у власність для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, повідомляємо наступне.
Згідно наявних у Відділі у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області даних, а саме Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 р., реєстрація правовстановлюючих документів на земельну ділянку розташовану за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Ліски, вул.Паустовського, 25 та вул.Паустовського, 27, відсутня.
Відповідно до наявних у Відділі у Лимаиському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області облікових даних про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності, станом на 01.01.2016 року дані про землі запасу обліковуються:
- на території Лиманського району Одеської області землі не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів загальною площею 3811,8042 га.
Інформація про сформовані та зареєстровані за Державою чи територіальними громадами земельні ділянки, які не надані у користування та можуть бути передані безоплатно у власність громадянам з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на території Лиманського району Одеської області, у Відділі відсутня.».
20.06.2018 р. (вхід. Б-27/7-282) ОСОБА_1 звернулась до Крижанівської сільської ради з клопотанням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою з передачею зазначеної земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку. До матеріалів додані документи згідно додатку: копія паспорту, копія ідентифікаційного коду, викіпіровка з графічних матеріалів.
16.08.18р №02-13/114 рішенням Крижанівської сільської ради тридцять другої сесії сільської ради від 09 серпня 2018 року № 721 - VІІ відмовлено громадянам України у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з переліком (додаток № 1).
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ВИСНОВКИ СУДУ
Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У відповідності до частини другої статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122 ЗК України.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею..
Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст.242 КАСУ).
Крім цього, частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого рішення відповідача, а відтак про його скасування в частині, що стосується позивача.
При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неможливості суду втручатись у дискреційні повноваження органів місцевого самоврядування з огляду на наступне.
Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Крім вказаного також зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».
Саме на відповідність вказаних критеріїв суд і повинен надати оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень.
Оцінюючи рішення Крижанівської сільської ради тридцять другої сесії від 09 серпня 18 року №721 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність щодо ОСОБА_1, суд вважає його невмотивованим і, як наслідок, протиправним.
Так, у спірному рішенні як підстава для відмови вказано: «земельні ділянки, які зазначені у графічних матеріалах перебувають у приватній власності (користуванні) за адресою: с. Ліски, вул Паустовського, 25, Паустовського 27».
Однак, при цьому жодного посилання на правовстановлюючі документи відповідачем не зазначено, що унеможливлює перевірку вказаних обставин, а відтак означене вважається недоведеним суб'єктом владних повноважень, як-то передбачено ст.77 ч.2 КАСУ.
Разом з цим, як свідчить відповідь №31-15-0.220-757/110-18 Головного управління Держгеокадастру в Одеській області:
«Згідно наявних у Відділі у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області даних, а саме Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 р., реєстрація правовстановлюючих документів на земельну ділянку розташовану за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Ліски, вул.Паустовського, 25 та вул.Паустовського, 27, відсутня.».
У рішенні ЄСПЛ «Звежинський проти Польщі» констатовано, що «Суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.»
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.
Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Крижанівської сільської ради тридцять другої сесії від 09 серпня 18 року №721 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність щодо ОСОБА_1.
Зобов'язати Крижанівську сільську раду Лиманського району Одеської області повторно розглянути клопотання від 20.06.2018 р. у встановлений законом термін та надати мотивоване рішення за результатами розгляду вказаного клопотання щодо ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору 704, 80 грн., вказану суму судового збору перерахувати на:
- Отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923
- Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
- Код банку отримувача (МФО) 899998
- Рахунок отримувача 34310206084032
- Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: 65025, АДРЕСА_1, телефон: (НОМЕР_1
Крижанівської сільської ради - адреса: Одеська область, Комінтернівський районн, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5, код ЄДРПОУ 05384560 телефон: (048) 796-13-07
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.