13 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/330/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
при секретарі судового засідання Шміло І.О.
розглянув матеріали справи
за позовом: Теребовлянського районного споживчого товариства, пров. Князя Василька, 6, м. Теребовля, 48101
до відповідача: фізичної особи-підприємця Блізніченко Тетяни Анатоліївни, АДРЕСА_1, 48101
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення 7263,42грн заборгованості.
За участі представників сторін:
позивача: І.С. Микитюк, довіреність №31 від 20.04.2018;
відповідача: не з'явилась
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 року до 20.10.2020 року.
Суть справи.
Теребовлянське районне споживче товариство 21.08.2018 звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи-підприємця Блізніченко Тетяни Анатоліївни про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 , м. Теребовля шляхом звільнення торгового місця НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. із знесенням (демонтажем) встановленого торговельного кіоску; стягнення 7263,42грн заборгованості за фактичне користування торговельним місцем за період з 01.08.2017 по 01.10.2018 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 2/96 від 09.10.2018).
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок припинення дії договору найму (оренди) торговельного місця №261 від 01.10.20105 відповідач користувався торговельним місцем НОМЕР_3 за період з 01.08.2017 по 01.08.2018 самовільно , без правових підстав, а тому, керуючись п. 5.1.5 вказаного договору, наймач зобов'язаний сплатити наймодавцю орендну плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта, що згідно розрахунку позивача становить 6083 грн., а також повернути об'єкт оренди Теребовлянському районному споживчому товариству у придатному для використання стані. Крім того, вказує на самовільне зайняття відповідачем торгового місця НОМЕР_2 площею 10 кв.м., де і встановлено торговельний кіоск, що просить демонтувати позивач і повернути земельну ділянку споживчому товариству.
Ухвалою суду від 23.08.2018 порушено провадження у справі № 921/330/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2018, з подальшим неодноразовим його відкладенням, востаннє на 01.11.2018.
09.10.2018 позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог № 2/96 від 09.10.2018 (вх. № 18589 від 09.10.2018), у якій просив збільшити заявлену до стягнення суму заборгованості на 1180 грн за період з 01.08.2018 по 01.10.2018. Суд, розглянувши в підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2018, зазначену заяву про збільшення позовних вимог, прийняв як таку, що подана у відповідності до ст. 46 ГПК України, а отже позовні вимоги розглядаються з її урахуванням.
01.11.2018 Теребовлянським районним споживчим товариством подано клопотання №2/99 від 01.11.2018 про закриття провадження у справі в частині стягнення з Блізніченко Тетяни Анатоліївни заборгованості в сумі 7263,42грн. Заява мотивована тим, що відсутній предмет спору, оскільки відповідач сплатив 7263,42 грн заборгованості на користь позивача. До заяви долучено копію меморіального ордеру №@2PL700212 на суму 7263,42 грн. Водночас заявник просить суд стягнути з відповідача 1762 грн судового збору, сплаченого за звернення із вказаною позовною вимогою.
Представник позивача у судовому засіданні, що відбулось 01.11.2018, позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 , м. Теребовля шляхом звільнення торгового місця НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. із знесенням (демонтажем) встановленого торговельного кіоску підтримав, а також просив суд з огляду на подане ним клопотання від 01.11.2018 за №2/99, закрити провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 7263,42грн, у зв'язку із її сплатою.
Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт сплати заявленої до стягнення заборгованості, однак проти позову в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу встановленого на ній торговельного кіоску заперечувала.
Розглянувши зазначене клопотання від 01.11.2018 за №2/99, суд ухвалою від 01.11.2018 провадження у справі в частині стягнення з Блізніченко Тетяни Анатоліївни заборгованості в сумі 7263,42 грн закрив у зв'язку з відсутністю предмету спору та п.2 резолютивної частини цієї ухвали постановив стягнути з фізичної особи-підприємця Блізніченко Тетяни Анатоліївни (АДРЕСА_1, 48101, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Теребовлянського районного споживчого товариства (пров. Князя Василька, 6, м. Теребовля, 48101, ідент. код 01767330) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн в повернення сплаченого судового збору (про що 01.11.2018 видано наказ).
Провадження у справі, в частині решти вимог : про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 , м. Теребовля шляхом звільнення торгового місця НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. із знесенням (демонтажем) встановленого торговельного кіоску, продовжено на загальних підставах, у зв'язку із чим 01.11.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу №921/330/18 до судового розгляду по суті на 29 листопада 2018 на 11:30 год., про що зазначено у відповідній ухвалі від 01.11.2018.
27.11.2018 позивачем через канцелярію суду подано клопотання №2/109 від 27.11.2018 про долучення до матеріалів справи копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.10.2018 за №765-ДК/0991АП/09/01/-18 Головного управління у Тернопільської області, в якості доказу на підтвердження заявленої позовної вимоги, який не міг бути поданий в межах підготовчого провадження з огляду на одержання його примірника Теребовлянським районним споживчим товариством з супровідним листом №28-19-0.181-662/90-18 від 07.11.2018 лише 07.11.2018.
Розглянувши в судовому засіданні, що відбулося 13.12.2018, вказане клопотання про долучення доказів, суд дійшов висновку про поважність підстав неподання вказаного доказу у встановлений процесуальним законом строк, а відтак прийняв його як належний і допустимий.
В судовому засіданні по розгляду спору по суті представник позивача підтримала заявлену нею вимогу про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 , м. Теребовля в повному обсязі і з підстав, зазначених у позовній заяві та усних поясненнях його представника в судових засіданнях.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.
На підставі рішення Теребовлянської міської Ради народних депутатів від 08 грудня 2000 року №224, Теребовлянському районному споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001р., який зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65 та відповідно до якого позивачу надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,6956га в межах згідно з планом землекористування для обслуговування приміщень ринку та його функціонування. При цьому, в Плані зовнішніх меж землекористування даного Акту зазначено - Ринок в м. Теребовля по вул. Паращука, 7.
01 жовтня 2015 року між Теребовлянським районним споживчим товариством (далі - Наймодавець) та Фізичною особою підприємцем Блізніченко Т.А. (далі - Наймач) укладено договір найму (оренди) торговельного місця №261 (далі - Договір), згідно умов якого Наймодавець передає, а Наймач приймає у тимчасове платне користування торговельне місце (далі - об'єкт найму) на території цілісного майнового комплексу Теребовлянського РайСТ, що знаходиться за адресою м. Теребовля по вул. Паращука, 7. Під поняттям торгового місця у Договорі розуміється - торговельна площа, зокрема ділянка ринку, встановлених розмірів згідно з планом території ринку для розміщення суб'єктами господарювання чи фізичними особами контейнерів, кіосків, палаток, та інших малих архітектурних форм (п.1.1. Договору).
Загальна площа об'єкта найму торговельного місця становить 13 кв.м. № 59 (п.1.2. Договору).
Відповідно до п.1.3. Договору, торговельне місце передається у тимчасове платне користування для торгівлі.
Згідно п.2.1. Договору, об'єкт найму передається в користування на протязі трьох днів з дня підписання акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
Передача торговельного місця у найм не спричиняє передачу Наймачу права власності на це майно. Власником об'єкту найму залишається Наймодавець, а Наймач користується ним протягом строку найму. Передача об'єкта в найм не може бути підставою для закріплення за Наймачем права власності на землю будь-яким способом (п.2.2. Договору).
Пунктом 2.4. Договору визначено, що Об'єкт найму повертається Наймодавцю по акту приймання-перередачі протягом 3 днів після закінчення строку дії договору, або негайно, у разі його дострокового припинення. Фактичне повернення включає звільнення торговельного місця і передачу його Наймодавцю у стані, не гіршому ніж на момент передачі в найм.
Крім того, у п. 5.1.5 сторони правочину дійшли згоди про те, що у разі не звільнення та не повернення наймодавцеві торговельного місця у встановлений в договорі строк, наймач сплачує наймодавцеві плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта найму (відповідно до п. 3.1. Договору розмір орендної плати за місяць користування об'єктом найму становить 295 грн).
Згідно п.6.1 Договору, останній діє з 01.10.2015р. по 01.09.2016р. (але не більше одного року).
У випадку відсутності заперечень Наймодавця та Наймача про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п.6.7. Договору).
Вказаний Договір містить підписи представників сторін, а також відтиск печатки юридичної особи - Теребовлянського РайСТ.
Також до матеріалів стправи долучено копію Акту приймання-передачі до договору від 01.10.2015р., що містить підписи представників сторін, відповідно до якого Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято в оренду торгове місце площею 13 м.кв. в стані, що відповідають умовам договору та їх призначенню.
За взаємною згодою сторін дія договору у відповідності до п. 6.7. Договору була продовжена до 01.08.2017.
Як стверджує позивач, після закінчення дії Договору №261 від 01.10.2015, відповідачем торгівельне місце НОМЕР_3 площею 13 кв.м. по вул. Паращука, 7 ,м. Теребовля, Товариству не повернуто і використовується ФОП Блізніченко Т.А. на даний час, встановлений на вказаній земельній ділянці кіоск не демонтовано, чим порушено умови п 2.4. Договору та приписи ч. 1 ст. 785 ЦК України.
З огляду на зазначене, Теребовлянське РайСТ листом №43 від 19.03.2018 звернулося до ФОП Блізніченко Т.А. з вимогою до 01.04.2018 демонтувати встановлений нею кіоск, звільнити та повернути Рай СТ торговельне місце у стані, не гіршому ніж на момент передачі в найм. Про готовність об'єкта до передачі просило повідомити до 01.04.2018. Однак станом на час звернення до господарського суду із позовною заявою вказана вимога залишилась без відповіді та реагування.
17.07.2018 відповідно до розпорядженням правління Теребовлянського РайСТ №28 від 16.07.2018 створено комісію за участю представників РайСТ, якою проведено перевірку роботи окремих підприємців на ринку Теребовлянського РайСТ по вул.Паращука, 7 у м.Теребовля Тернопільської області, про що складено відповідний Акт від 17.07.2018.
З Акту перевірки вбачається, що в період з 01.08.2017 (з моменту закінчення дії договору №261 від 01.10.2015) і станом на час обстеження, відповідачем торгівельне місце НОМЕР_3 площею 13 кв.м. по вул. Паращука, 7 ,м. Теребовля, Товариству не звільнено, кіоск не демонтовано і використовується ФОП Блізніченко Т.А. для здійснення підприємницької діяльності. Крім того комісією зафіксовано факт самовільного зайняття ФОП Блізніченко Т.А. торговельного місця НОМЕР_2 площею 10 кв.м., на якому встановлено тимчасову споруду - торговельний кіоск.
Крім того, з метою підтвердження викладених у позовній заяві обставин щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, позивачем долучено до матеріалів справи копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 02.10.2018 за №765-ДК/0991АП/09/01/-18 Головного управління у Тернопільської області, у якому при проведенні перевірки державним інспектором з питань дотримання земельного законодавства Підперигорою І.М. зафіксовано самовільне зайняття ФОП БлізніченкоТ.А. частини земельної ділянки (кадастровий номер 6125010100:03:003:1063) по вул. Паращука, 7 ,м. Теребовля, площею 0,0023 га. Вказаний акт було складено в присутності ФОП Блізніченко Т.А., про що свідчить її підпис на копії акту.
Факт використання відповідачем земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Теребовлянського РайСТ без належних на те правових підстав, слугувало підставою для звернення Теребовлянського РайСТ до суду з позовною вимогою про усунення ФОП Блізніченко Т.А. перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 , м. Теребовля шляхом звільнення торгових місць НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. із знесенням (демонтажем) встановлених торговельних кіосків .
Оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
За приписами ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 ст.16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
В свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004).
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено перелік способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки (визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів).
Предметом позовної вимоги у даній справі позивачем визначено зобов'язання ФОП Блізніченко Т.А. усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою розташованою за адресою: вул.Паращука, 7, м.Теребовля Тернопільської області, шляхом звільнення торговельних місць НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. із знесенням (демонтажем) самочинно встановлених нею торговельних кіосків, як такої, що зайнята відповідачем під розміщення торговельнихо кіосків без жодних правовстановлюючих документів, оскільки Договір найму (оренди) торговельного місця №293 від 01.10.2015 припинив свою дію 01.08.2017.
Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Зміст правомочностей із володіння і користування земельною ділянкою, як складових права постійного користування, полягає у можливості фізичного доступу користувача до земельної ділянки, можливості використання земельної ділянки для своїх потреб (з урахуванням її цільового призначення). Зміст прав та обов'язків землекористувачів викладено також у статтях 95, 96 ЗК.
Порядок та підстави припинення прав на землю врегульовано главою 22 ЗК; підстави припинення права користування земельною ділянкою викладено у статті 141 цього Кодексу.
Право постійного землекористування може бути припинено лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу, перелік яких є вичерпним:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (така в матеріалах справи відсутня);
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (позивач згоди на вилучення земельної ділянки не давав і така не вилучалася в порядку, передбаченому чинним законодавством);
в) припинення діяльності підприємства (товариство є господарюючим суб"єктом, жодних дій щодо його ліквідації (припинення) матеріали справи не містять);
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам (відсутні факти);
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (не доведено і сторони на дану підставу не вказують);
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати (на дану обставину сторони не вказують і такі відомості не містяться в матеріалах справи);
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (відомості відсутні);
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини (не доведено).
Разом з тим, норма статті 92 ЗК України не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими способами у встановлених законодавством випадках станом на 01.01.2002р. (Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, п.2.7 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Згідно з приписами ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, якими, відповідно до ст. 126 ЗК України, є державні акти, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України
Отже, якщо право постійного користування виникло у суб'єкта господарювання до 01.01.2002р. (дня набрання чинності діючим ЗК України), то після цієї дати таке право продовжує зберігатися.
Також, про відсутність обов'язкових вимог приписів щодо переоформлення права постійного користування землею зазначалося й у п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", відповідно до якого раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова втратила чинність 03.06.2013р.).
Крім того, Законом України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013р.) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, і котрі видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону).
Як встановлено судом, на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65, у позивача у встановленому законом порядку виникло право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,6956га для обслуговування приміщень ринку та його функціонування (Ринок в м. Теребовля по вул. Паращука, 7). На даний час Державний акт на право постійного користування є чинним, ніким не скасованим, відповідно, Теребовлянське районне споживче товариство є належним землекористувачем даної земельної ділянки, виділеної для обслуговування приміщень ринку та його функціонування.
Способи захисту прав на земельні ділянки визначено статтею 152 ЗК, зокрема, частиною 2 статті 152 ЗК передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У розумінні приписів наведеної норми позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
Характерною ознакою такого позову є протиправне чинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або користування належним йому майном.
Положеннями статті 413 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту (ч.1).
Так обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки (п. 3.1 Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
В процесі розгляду даної справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що між Теребовлянським Рай СТ , як постійним землекористувачем, та ФОП Блізніченко Т.А., як особою, що самовільно займає спірну земельну ділянку з метою здійснення підприємницької діяльності, станом на час розгляду даної справи існують договірні правовідносини з приводу її (земельної ділянки) найму/оренди.
Згідно ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як зазначалося вище та встановлено судом, будь-яких договірних відносини між сторонами по справі щодо користування земельними ділянками, площею 13 кв.м., на якій розташовано підприємцем металевий торговельний павільйон за НОМЕР_3, та площею 10 кв.м. (торговельний павільйон НОМЕР_2) не існує. Також, відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) відповідачу земельної ділянки.
Навпаки, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, що в період з 01.08.2017р. суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Блізніченко Т.А. продовжує здійснювати підприємницьку діяльність на торгівельних місцяз НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. по вул. Паращука, 7, м. Теребовля, тобто самовільно займає земельну ділянку, що надана у постійне користування Теребовлянському РайСТ по вул.Паращука, 7 у м.Теребовля для обслуговування ринку (Акт перевірки роботи окремих підприємців на ринку Теребовлянського РайСТ від 17.07.2018 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 02.10.2018 за №765-ДК/0991АП/09/01/-18 Головного управління у Тернопільської області).
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Крім того, як унормовано статтею 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Здійснивши системний аналіз норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини у розрізі із встановленими обставинами справи та діями сторін, суд дійшов висновку, що право Теребовлянського РайСТ, як належного землекористувача земельної ділянки, відповідно до вимог чинного законодавства є порушеним та підлягає судовому захисту , а заявлена позовна вимога про усунення ФОП Блізніченко Т.А. перешкод у користуванні земельною ділянкою розташованою за адресою: вул.Паращука, 7, м.Теребовля Тернопільської області, шляхом звільнення торговельних місць НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. із знесенням (демонтажем) самочинно встановлених нею торговельних кіосків, як обґрунтовано та правомірно заявлена, підлягає до задоволення.
Пунктом 9 статті 129 ГПК України, передбачено, що у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю.
В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 20, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Усунути перешкоди Теребовлянському районному споживчому товариству (провулок Князя Василька, 6, м.Теребовля, Тернопільська область, ідентифікаційний код 01767330) в користуванні земельною ділянкою розташованою за адресою: вул.Паращука, 7, м.Теребовля Тернопільської області, шляхом звільнення торговельних місць НОМЕР_3 площею 13 кв.м. та НОМЕР_2 площею 10 кв.м. фізичною особою-підприємцем Блізніченко Тетяною Анатоліївною (АДРЕСА_1, 48101, ідент. номер НОМЕР_1) із знесенням (демонтажем) самочинно встановлених нею торговельних кіосків.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Блізніченко Тетяни Анатоліївни (АДРЕСА_1, 48101, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Теребовлянського районного споживчого товариства (пров. Князя Василька, 6, м. Теребовля, 48101, ідент. код 01767330) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн в повернення сплаченого судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 18.12.2018
Суддя Н.М. Бурда