36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
19.12.2018 Справа № 917/1213/18
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач"
до Фізичної особи-підприємця Власенко Марії Миколаївни
про стягнення 66633,97 грн.
без виклику представників сторін
встановив:
До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" до Фізичної особи-підприємця Власенко Марії Миколаївни про стягнення 66633,97 грн., з них: 47673 грн. 25 коп. - основного боргу за договором поставки № 210 від 01.09.2016р., 13215,34 грн. -20% річних, 5745,38грн. інфляційних.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за товар, поставлений за договором № 210 від 01.09.2016р.
Відповідач відзив на позов до суду не надав.
Позивач подав заяву (вхід.№11367 від 05.12.2018р.) про зменшення позовних вимог, в якій прохає стягнути з відповідача 52302,89грн., з них: 37673 грн. 25 коп. - основного боргу за договором поставки № 210 від 01.09.2016р., 10192,33 грн. - 20% річних, 4437,31грн. - інфляційних.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заява про зменшення позовних вимог приймається судом. Подальший розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2018р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т.М. (а.с.1).
За ухвалою господарського суду від 08.10.2018р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.2-3, 47-50).
За ухвалою суду від 02.11.2018 року відкрито провадження у справі № 917/1213/18, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.98-99).
Відповідно до частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 02.11.2018р. (а.с.100-101).
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
05.12.2018р. суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем Власенко Марією Миколаївною (відповідачем) був укладений Договір поставки товару № 210 від 01.09.2016р. (далі-Договір; а.с.51-54).
Згідно п.п.9.3., 9.4 Договору строк дії договору до 30.12.2016р., а в частині розрахунків до повного їх виконання. При відсутності заяв про розірвання (переукладення) чи зміни окремих умов Договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення його дії, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах на наступний календарний рік.
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору в порядку та на умовах, визначеним цим договором, позивач (постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність відповідача (покупця) визначений цим договором товар, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Згідно п.2.2. Договору право власності на продукцію та ризик випадкового знищення або пошкодження продукції переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової (их) накладної (них).
За п.2.5. Договору передача продукції здійснюється на складі постачальника (згідно Інкотермс -2010, EXW Франко-завод (Київська область, м. Бровари, вул. Будьонного, 23-А) або за погодженням сторін на складів покупця або третьої особи.
Згідно п.3.1.Договору кількість та асортимент продукції зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній , на кожну партію продукції.
Згідно з п.5.1 Договору кожна окрема партія продукції відвантажується за цінами, вказаними в рахунка - фактурах стосовно кожної окремої партії продукції, який є невід'ємною частиною цього договору.
Покупець зобов'язується оплатити 20% від вартості продукції протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури на партію продукції шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Решту: 80 % покупець зобов'язується оплатити протягом 15 календарних днів від дати поставки продукції. (п.5.3.Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору, датою поставки продукції є дата підписання сторонами видаткової(их) накладної(их).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 72885,25грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними №329 від 23.02.2017р. на суму 4363,81грн., №379 від 28.02.2017р. на суму 4181,60 грн., №442 від 10.03.2017р. на суму 3320,90 грн., №541 від 24.03.2017р. на суму 9029,05грн., №668 від 12.04.2017р. на суму 6201,00грн., №669 від 12.04.2017р. на суму 2261,30грн., №673 від 12.04.2017р. на суму 264,00 грн., №760 від 27.04.2017р. на суму 3691,70 грн., №849 від 11.05.2017р. на суму 4537,70грн., №864 від 12.05.2017р. на суму 2823,42грн., №985 від 25.05.2017р. на суму 5970,02грн., №1178 від 22.06.2017р. на суму 4541,82грн. (а.с.55-66).
Відповідач оплатив частину вартості поставленого товару на суму 35212,000 грн., що підтверджується виписками банку по розрахунковому рахунку позивача (а.с.70-85).
Зазначене також підтверджується двостороннє підписаними актами звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 03.04.2018р (а.с.67).
Залишок боргу в сумі 37673,25 грн. відповідачем не сплачено.
Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтями 525, 530, 610, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Претензією від 07.11.2017р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується описом вкладення до цінного листа (а.с.86-87).
Відповідач оплати боргу не провів.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення 37673,25 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п. 6.4 Договору сторони встановили, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла момент прострочення платежів по оплаті продукції, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 10192,33 грн. - 20% річних, 4437,31грн. інфляційних за період 09.04.2017р. по 20.09.2018р.(згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог)Як встановлено судом, позивач рахує річні за період з моменту отримання рахунку-фактури. Проте, вказаних рахунків - фактур позивачем до позов не додано, про їх наявність позивач у позові не зазначає.
Також, позивачем у позові не вказані дати отримання цих рахунків - фактур і до позову не додано доказів їх вручення відповідачу.
За ч.2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням
позовної заяви.
Згідно з ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ч.1,2 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З огляду на зазначене, позивачем не доведено належними доказами наявності підстав для обчислення річних та інфляційних з вказаних позивачем дат отримання рахунку.
Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За умовами п.5.3.договору кінцевий строк оплати товару - протягом 15 календарних днів від дати поставки продукції.
З огляду на вказані норми, прострочення платежу за накладною №541 від24.03.2017р. починається 11.04.2017р., за накладною №864 від 12.05.2017р. починається 30.05.2018р.
Отже, 20 % річних слід обраховувати за наступні періоди: за зобов'язаннями по накладній №541 від 24.03.2017р. за період 11.04.2017р.- 20.09.2018р., за зобов'язаннями по накладним №668, №669, №673 від 12.042.2017р. за період 28.04.2017р. - 20.09.2018р., за зобов'язаннями по накладній №760 від 27.04.2017р. за період 13.05.2017р. - 20.09.2018р., за зобов'язаннями по накладній №849 від 11.05.2017р. за період 27.05.2017р. - 20.09.2018р., за зобов'язаннями по накладній №864 від 12.05.2017р. за період 30.05.2017р.- 20.09.2018р., за зобов'язаннями по накладній №985 від 25.05.2017р. за період 10.06.2017р. - 20.09.2018р., за зобов'язаннями по накладній №1178 від 22.06.2017р. за період 06.06.2017р. - 20.09.2018р.
Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що належна до стягнення сума 20%річних становить 10192,33грн. та інфляційних у розмірі 4437,31грн. не перевищує розрахункову суму. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 20% річних та інфляційних підлягають задоволенню.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких мало місце звернення до суду, а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.
Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 460 від 21.09.2018р. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 24.09.2018р. (а.с.12,45).
Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Власенко Марії Миколаївни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (вул. Будьонного, буд. 23-А, м. Бровари, Київська область, 07400; ідентифікаційний код 31033523) 37673 грн.25 коп. - основного боргу, 10192грн. 33 коп. - 20% річних, 4437грн. 31 коп. інфляційних, 1762грн. 00 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного судового рішення 19.12.2018р.
Суддя Т. М. Безрук