№ 2а-57/07
«25» вересня 2007 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді: Гончарука М. М.
при секретарі: Новодворській О.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
28.08.2007 року до Оратівського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій.
З позовної заяви вбачається, що постановою в.о.начальника територіального управління Головавтоінспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 від 13.08.2007 року на позивача накладено фінансову санкцію в сумі 1700 грн.
Позивач вважає дану постанову незаконною так як 13.08.2007 року в.о.начальника територіального управління Головавтоінспекції у Вінницькій області винесено постанову про застосування до Загни бороди М. М. фінансових санкцій в сумі 100 грн, згідно якої 26.07.2007 року в 13, 05 год перевізник ОСОБА_1 на а/м ГАЗ 5204 н/з А НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу для власних потреб без оформлення документів, а саме без оформлення дорожнього листа та документів на вантаж.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник -фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Тобто відповідно до даного формулювання автомобільним перевізником являється фізична або юридична особа, метою діяльності якої є надання послуг по перевезенню пасажирів та (чи) вантажів, з метою отримання прибутку чи здійснення такої діяльності за власний кошт.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Позивач на даний час ніде не працює, як суб»єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, що підтверджується довідкою Оратівського відділення Іллінецької МДПІ.
Автомобіль ГАЗ 5204 № А8335ВІ у власності позивача не перебуває, так як ОСОБА_1 використовує його згідно генеральної довіреності у власних цілях. Вантаж, а саме цеглу, яку позивач перевозив 26.07.2007 року, він придбав на Липовецькому паливному складі на станції Липовець Липовецького району Вінницької області, про що свідчить накладна № 116 від 26.07.2007 року. Дана цегла потрібна була позивачеві для власних потреб, про що він зазначив у своєму поясненні, яке давав при складанні протоколу та вищезгаданої постанови, проте їх з невідомих причин не взято до уваги працівниками Головавтотрансінспекції.
У відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного Засобу на законних підставах, ІНШІ документи, передбачені законодавством України;
ДЛЯ ВОДІЯ - ПОСВІДЧЄННЯ ВОДІЯ ВІДПОВІДНОЇ Категорії, реєстровані документи на
транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Всі зазначені документи у позивача є, крім того, під час складання протоколу та розгляду адміністративної справи вони були пред'явлені ним працівникам Головавтотрансінспекції, а тому позивачу не зрозуміло, по якій причині на нього накладено фінансову санкцію за правопорушення, яке він не вчиняв.
Позивач не займається наданням послуг з вантажних перевезень і будь-яких інших перевезень, які підлягають ліцензуванню згідно вимог ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а тому не являється ні вантажним перевізником, ні будь-яким іншим, і. як наслідок не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 абз.З ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що не було встановлено в ході розгляду справи.
Крім того, правопорушення, передбачене абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» звучить так: «надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону».
Проте, як вказав позивач, він не займається наданням послуг по перевезенню вантажів, даний вантаж перевозив собі додому для власних потреб, крім того, в постанові по справі, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, не зазначено порядок і строк її оскарження.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав повністю та просить суд задоволити їх.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді в судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Крім того відповідач повторно не з»явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, неповідомивши суд про причини своєї неявки.
Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із слідуючого.
Згідно довідки Оратівського відділення Іллінецької МДПІ у Вінницькій області №258/з від 15.08.2007 року ОСОБА_1 , житель сЯкимівка, як суб»єкт підприємницької діяльності не зареєстрований.
Згідно довіреності від 20.09.2006 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 М, право тимчасового користування належним йому транспортним засобом ГАЗ 5204, що свідчить про те, що ОСОБА_1 М, автомобіля у своїй приватній власності не має.
Територіальне управління головавтоінспекції не надало доказів про те, що ОСОБА_1 М, є перевізником та надає послуги по перевезенню вантажів.
Стаття 21 Конституції України передбачає, що усі люди є вільними у своїх правах.
Стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник -фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Тобто відповідно до даного формулювання автомобільним перевізником являється фізична або юридична особа, метою діяльності якої є надання послуг по перевезенню пасажирів та (чи) вантажів, з метою отримання прибутку чи здійснення такої діяльності за власний кошт.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Позивач не займається наданням послуг з вантажних перевезень і будь-яких інших перевезень, які підлягають ліцензуванню згідно вимог ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а тому не являється ні вантажним перевізником, ні будь-яким іншим, і. як наслідок не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 абз. З ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що не було встановлено в ході розгляду справи.
Крім того, правопорушення, передбачене абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» звучить так: «надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону».
Крім того, в постанові по справі, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, не зазначено порядок і строк її оскарження.
Керуючись ст. ст. 160, 163 КАС України, -
Адміністративний позов задоволити.
Постанову в.о.начальника територіального управління Головавтоінспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 від 13.08.2007 року про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1, жителя сЯкимівка, вул. Будьонного, 14, Оратівського району, Вінницької області скасувати.
Стягнути з в.о.начальника територіального управління Головавтоінспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 від 13.08.2007 року на користь ОСОБА_1 3, 40 гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.