17 грудня 2018 р. № 1440/2125/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034
до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018
про:визнання протиправними дій; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - відповідач або Управління) про визнання протиправними дій щодо відмови нарахування пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 16.06.2018 та провести відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що Управління неправомірно не врахувало пільговий стаж позивача за період роботи на Жмеринському заводі «Сектор» (після реорганізації - Відкрите акціонерне товариство «Жмеринський завод «Сектор») та протиправно відмовив у призначенні їй пенсії на пільгових умовах за списком № 2.
У відзиві на позовну заяву (ар. с. 58-61) Управління вказало, що підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу стала відсутність уточнюючої довідки, яка підтверджувала б виконання робіт, передбачених Списком № 2, повний робочий день. На думку відповідача, ця обставина унеможливлює призначення позивачу пенсії відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058).
В матеріалах справи наявна відповідь на відзив позивача (ар. с. 58-61). Оскільки, відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд зазначений документ до уваги не прийняв.
Ухвалами від 16.10.2018 (ар. с. 102) та від 17.12.2018 (ар. с. 114-115) суд відмовив представнику позивача у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Дослідивши письмові докази, суд
Позивач 18.05.2018 звернулася до Управління з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідно до записів у трудовій книжці (ар. с. 22-27), ОСОБА_1 з 24.06.1986 по 11.03.1994 працювала учнем монтажника, монтажником радіоапаратури і приладів, монтажником радіоелектронної апаратури і приладів.
Згідно з архівною довідкою виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 28.12.2015 № 01-11-2/121/1 (ар. с. 34), позивач працювала у шкідливих умовах праці.
Управління рішенням від 27.06.2018 № 68 (надалі - Рішення, ар. с. 9-12) відмовило позивачу в призначенні пенсії, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи на пільгових умовах. У Рішенні відповідач вказав, що у трудовій книжки позивача відсутні відомості про роботу впродовж повного робочого дня, не зазначений характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їхні номери, куди включається відповідний період роботи. Позивач не надала уточнюючу довідку, наявність якої передбачена пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» (надалі - Порядок № 637), тому відповідач дійшов висновку про те, що «… стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці не підтверджено відповідними документами, що не дає право для призначення пенсі за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пп. 2.2 ст. 114 Закону № 1058-IV, через відсутність необхідного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці …».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (надалі - Порядок № 383) вказано, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (пункт 3).
Оскільки доказів проведення атестації робочого місця позивача після 21.08.1992 матеріали справи не містять, до пільгового стажу позивача мав бути зарахований період з 24.06.1986 по 21.08.1992.
Дата народження позивача - 15.06.1961 отже, на момент звернення із заявою про призначення пенсії їй було 56 років. Виходячи з тексту позовної заяви, позивач розраховувала на призначення їй пенсії з 16.06.2018 (після виповнення їй 57 років).
Як вказано у Рішенні, загальний стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 11 місяців 27 днів.
Згідно з абзацом двадцять четвертим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, працівникам, які не мають вказаного вище стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу (для позивача, з урахуванням дати її народження, згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, це не менше 22 років), пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, - жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Отже, позивач, з урахуванням того, що період її роботи на Жмеринському заводі «Сектор» склав більше 5 років (більше половини пільгового стажу), звернулася з приводу призначення їй пенсії.
Відповідно до доданого позивачем до заяви про призначення пенсії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань (ар. с. 28-33), 28.01.2015 відбулась державна реєстрація припинення юридичної особи (Відкритого акціонерного товариства «Жмеринський завод «Сектор»).
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників. Відповідно до пункту 4.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Порядок № 22-1), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
На виконання Порядку № 22-1, відповідач зробив запит до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо направлення пільгової довідки про стаж роботи ОСОБА_1 на Жмеринському заводі «Сектор».
Як вказано у листі Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 03.05.2018 № 65/02-3-32/02-1 (ар. с. 45), «… Жмеринський завод «Сектор» згідно із постановою Вищого господарського суду України від 07 липня 2015 року знаходиться в стані ліквідації. Голова ліквідаційної комісії, ОСОБА_2, не надає пільгових довідок …»
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (надалі - Порядок № 383), під повним робочим розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списком № 2, не менше як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (надалі - Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (надалі - Постанова № 461), а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Посилання відповідача як на підставу відмови у призначенні пільгової пенсії на те, що ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» не надало уточнюючу довідку, в якій повинно бути зазначено, у яких умовах працювала позивач, і чи була вона зайнята роботами, що передбачені Постановою № 461 не менше 80% робочого часу, не приймається судом до уваги, оскільки ненадання підприємством уточнюючої довідки не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції України).
Позивачем було надано всі необхідні документи для призначення їй пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Трудова книжка позивача не містить будь-яких застережень стосовно того, що позивач працювала неповний трудовий день, відповідач, всупереч статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, також не надав суду будь-яких доказів на підтвердження цього, тому суд дійшов висновку, що позивач працювала на підприємстві повний робочий день.
Відповідач безпідставно не взяв до уваги трудову книжку позивача, де вказаний період її роботи, та жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо неврахування пільгового періоду роботи позивача.
Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у призначенні пенсії.
З метою захисту прав та інтересів позивача, суд визнав за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати Рішення.
Позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах задоволенню не підлягає, оскільки діям відповідача суд дав оцінку шляхом визнання протиправним та скасування Рішення.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно зі статтею 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 з 16.06.2018.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, РНОКПП НОМЕР_1) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 20916741) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області № 68 від 27.06.2018.
3. Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.06.2018.
4.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 20916741) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн., сплачений платіжною квитанцією від 31.08.2018 № 34869624.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна