Справа № 214/7568/18
3/214/2436/18
Іменем України
17 грудня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про притягнення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 №61077/04-36-40-05/НОМЕР_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 порушила порядок провадження господарської діяльності - роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) та тютюновими виробами за період з 28.03.2018 по 09.04.2018 без придбання відповідних ліцензій, у кіоску за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, ТЗК «Шахта Батьківщина». Порушення зафіксовано в акті перевірки №61075/04-36-40-05/НОМЕР_1 від 18.10.2018. Своїми діями ОСОБА_2 порушила ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995, чим вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_2, будучи повідомленою про місце, дату і час судового розгляду справи, до суду не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавала.
Разом з цим, від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги викладене, з метою розгляду справи у розумні строки, суд вважає за необхідне розглянути справу в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів та, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Правилами ст.245, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
При цьому, відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
У той же час, відповідно до матеріалів справи, мав місце одиничний факт продажу пляшки пива та пачки цигарок, що стався 18.10.2018, а не систематична діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу. Тому, на думку суду, одиничний факт реалізації однієї пляшки пива та однієї пачки цигарок не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Окрім того, до протоколу додано пояснення ОСОБА_4, яка була свідком вчинення ОСОБА_2 правопорушення, відповідно до яких вона підтвердила тільки одиничний випадок реалізації нею пляшки пива та пачки цигарок. При цьому, зазначила, що їй нічого не відомо про те, що в кіоску відбувалась реалізація пива та тютюнових виробів з 28.03.2018 по 09.04.2018.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені всі істотні обставини справи, які мають відображати всі елементи складу правопорушення. Так, стосовно ч.1 ст.164 КУпАП, у протоколі необхідно зазначати, зокрема, протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер), всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності, інші обставини, які мають істотне значення для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі таку ознаку господарської діяльності як діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Жодних доказів отримання прибутку від реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи не має, а наявні в матеріалах справи контрольні стрічки, створені в електронному вигляді, не містять жодних даних про особу, яка їх створила, у них відсутні будь-які дані про час та місце здійснення реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Також, відповідно до положень ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
При цьому, як видно зі складеного щодо ОСОБА_2 протоколу, у ньому зазначено, що перевіркою встановлений факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) та тютюновими виробами за період з 28.03.2018 по 09.04.2018, без придбання відповідних ліцензій.
Разом з цим, у графі «дата, час і місце правопорушення» зазначено, що датою вчинення правопорушення є 18.10.2018. У вказаних обставинах суд вбачає суттєві протиріччя, що унеможливлюють встановлення у діях ОСОБА_2 наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Тим більше, «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Тоді як, за нормами Кримінального кодексу України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У справі «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013, ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Отже, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), беручи до уваги передбачене ч.1 ст.164 КУпАП адміністративне стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
При цьому, суд звертає увагу, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
На підставі викладеного, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі №61077/04-36-40-05/НОМЕР_1 від 18.10.2018 щодо ОСОБА_2 не відображають усіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення.
За таких обставин, на думку суду, в діях ОСОБА_2не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відповідно якого провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.33-35, ч.1 ст.164, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Хомініч С.В.