Справа № 214/1546/18
2-а/214/107/18
Іменем України
12 грудня 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Хомініч С.В.,
секретар судового засідання Горбунова Л.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 214/1546/18
за позовною заявою ОСОБА_1
до відповідача-1: інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Феденка Дмитра Миколайовича
до відповідача-2: Територіального сервісного центру 1248 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 13.03.2018, уточнивши неодноразово позовні вимоги, в кінцевій редакції від 12.09.2018, в якій просив суд визнати протиправними дії інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Феденка Дмитра Миколайовича; зобов'язати відповідальних працівників Територіального сервісного центру 1248 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області повернути влучене відповідачем-1 посвідчення водія №ЯАА 483214, яке видане на ім'я ОСОБА_1.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 24.10.2017 апеляційним судом Дніпропетровської області винесено постанову, якою його скарга залишена без задоволення, а постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 214/5345/17 від 20.09.2017, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, залишена без змін.
Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №098781 від 10.09.2017 складеного інспектором 1 роти 1 батальйону УПП в місті Кривому Розі лейтенантом поліції Феденком Д.М., в якому зазначено, що він вилучив у нього посвідчення водія НОМЕР_3 та видав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4, термін дії якого скінчився.
На момент вилучення його посвідчення водія у відповідача -1 була відсутня постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 та постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі №214/5345/17 від 20.09.2017, а рішення про вилучення документів було прийнято відповдіем-1 особисто та безпідставно.
Відповідач -1 не пересвідчився та як наслідок не перевірив виконання судового рішення, зокрема, строки притягнення та звернення до виконання постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач вважав, що постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, так як пропущений строк пред'явлення її до виконання. 24.10.2017 йому відновлено строк пред'явлення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення. 24.01.2018 строк пред'явлення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення сплив. Відстрочка оскаржуваної постанови не надавалась. Докази пред'явлення постанови до виконання відсутні, докази його ухилення від виконання постанови відсутні, а відтак вилучення у нього відповідачем-1 посвідчення водія є протиправним. Аналогічний правовий підхід до розв'язання спорів даної категорії викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 у справі № 816/650/15-а.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, в порядку ст.47 КАС України 06.04.2018 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву (а.с. 22-27, 70), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність. Свої заперечення мотивував тим, що 10.09.2017 ним складено протокол БР №098781, за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вилучено водійське посвідчення НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4. Оскілки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає позбавлення права керування транспортними засобами, він на підставі ст. 265-1 КУ ПАП тимчасово вилучив у позивача посвідчення водія до набрання законної сили постановою по справі про адміністративне правопорушення. Вилучене посвідчення протягом трьох діб передається на зберігання до відповідного територіального органу МВС. Так 14.11.2017 за вх № 3427 до УПП надійшла постанова по справі щодо ОСОБА_1, а 17.11.2017 дане рішення суду та водійське посвідчення було направлено до Територіального сервісного центру 1248 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області. Просив звернути увагу, що посвідчення водія у позивача було вилучене у день складання протоколу БР №098781. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20.09.2017 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на останнього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Суд апеляційної інстанції залишив постанову без змін. Саме на виконання вказаних рішень водійське посвідчення направлено до сервісного центру. Жодного порушення норм чинного законодавства під час вилучення водійського посвідчення допущено не було.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, в порядку ст.47 КАС України 20.04.2018 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву (а.с. 33-36), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність. Свої заперечення мотивував тим, що процедуру тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення визначено Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затрудженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1086. Згідно вказаного порядку посвідчення водія вилучається поліцейським за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене КУпАП, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Вилучене посвідчення водія передається для зберігання до відповідного територіального органу МВС. Листом від 17.11.2017 відповідачем -1 направлено відповідачу -2 на зберігання посвідчення водія ОСОБА_4 разом з супровідним листом та постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20.09.2017, вилучене відповідно до вимог Положення. Підстави для повернення посвідчення водія передбачені п. 6 Положення відсутні.
12.09.2018 позивач надав письмові заперечення на відзив (а.с. 87-88) в яких просив критично поставитися до обґрунтувань наданих відповідачами.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін та інших учасників справи з урахуванням їх позиції та попередньо поданих заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд,-
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 320 грн. (а.с. 5-6).
При обставинах, викладених в постанові, 10 вересня 2017 року о 19 год. 37 хв., водій ОСОБА_1, керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, в м. Кривому Розі по вул. Волгоградській, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України (а.с. 5).
10.09.2017 інспектором ПП ОСОБА_6. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 098781, за вчинене ОСОБА_5 правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 5-зворот).
Крім того, у позивача вилучено водійське посвідчення серії НОМЕР_3 від 08.08.2002 та видано тимчасовий дозвіл серія ТД № 508196 на право керування транспортним засобом.
24.10.2017 постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 214/5345/17 від 20.09.2017 залишена без змін (а.с. 7-8).
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на закінчення строків виконання постанови суду та правовий підхід викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 у справі № 816/650/15-а.
Однак з таким твердження погодитися не можливо, оскільки позивач фактично підміняє поняття процедури вилучення посвідчення водія при вчиненні правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом з поняттям процедури вилучення посвідчення водія на виконання постанови суду, якою особу позбавлено права керування транспортним засобам.
Процедура вилучення посвідчення подія при наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, за яке за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом закріплена в ст. 265-1 КУпАП.
А саме, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, процедура тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення врегульована Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабміну України від 17 грудня 2008 року №1086.
Пунктами 2-5 цього Порядку встановлено, що тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб здійснюється поліцейським за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене КУпАП, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
У разі вчинення правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, складається протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках і тимчасово вилучається посвідчення водія, про що робиться запис у протоколі.
До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1, 10 вересня 2017 року о 19 год. 37 хв., керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, в м. Кривому Розі по вул. Волгоградській, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України (а.с. 5).
Перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 10.09.2017, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 при огляді 10.09.2017 о 20-10 годині перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 5- зворот).
Саме у зв'язку з перебуванням позивача у стані алкогольного сп'яніння відповідач -1 склав протокол про адміністративне правопорушення серії БР №098781 від 10.09.2017. При складанні протоколу відповідач - 1 вилучив у позивача посвідчення водія та видав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4.
Вище вказані обставини встановлені постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2017 та постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.10.2018 по справі №214/5345/17, та в силу 78 КАС України доказуванню не підлягають.
Санкція частини 1 ст. 130 КУпАП за порушення якої стосовно позивача складений адміністративний протокол, передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Всупереч даним вимогам позивач не надав жодних доказів, які підтверджують протиправність дій інспектора по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та тимчасовому вилученню посвідчення водія.
Та навпаки, суд вважає правомірними дії лейтенанта поліції Феденка Д.М. щодо вилучення водійського посвідчення позивача, з видачею позивачу тимчасового посвідчення. Оскільки останній вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яке передбачено на нього могло бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Крім того, процедура повернення тимчасового вилученого посвідчення водія врегульована п.6 Порядку № 1086.
Посвідчення водія повертається за заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення; після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв'язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування); у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
20.09.2017 постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 214/5345/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
24.10.2017 постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області, скарга позивача залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишена без змін.
З дати ухвалення судових рішень минув строк на який позивача позбавлено права керування транспортними засобами.
При цьому позивач не надав суду доказів, що він пройшов у встановленому порядку позачерговий медичний огляд щодо придатності до керування транспортним засобом та успішно склав в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичний і практичний іспит для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Також, доказів того, що позивач, звернувся з заявою про повернення посвідчення водія до відповідача-2, відповідно до п.6 Порядку № 1086 та що йому відмовлено у такому поверненні, позивачем не надано, а тому позовні вимоги щодо повернення йому водійського посвідчення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 139, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Феденка Дмитра Миколайовича, Територіального сервісного центру 1248 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його ухвалення через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: інспектор 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Феденко Дмитро Миколайович, РНОКПП невідомий, адреса робочого місця: вул. Волгоградська, 11, м. Кривий Ріг.
Відповідач: Територіальний сервісний центр 1248 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області, код 40112155, пр. Праці, м. Дніпро.
Рішення суду складено та підписано 12.12.2018.
Суддя Хомініч С.В.