Справа № 182/7227/15-к
Провадження № 1-кп/0182/315/2018
11.12.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді- ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження № 12015040340002903 за обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, освіта середньо-технічна, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 28.08.2015 року приблизно о 09.30 годин, з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, знаходився біля приміщення автовокзалу, який розташований по вул. Електрометалургів 37 в м. Нікополь, Дніпропетровської області. В цей час вони побачили гр. ОСОБА_5 , який йшов уздовж приміщення автовокзалу та розмовляв по мобільному телефону. Після чого у них виник умисел, направлений на відкрите викрадення майна гр. ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, групою осіб підійшли до ОСОБА_5 та діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів, шляхом ривку, ОСОБА_3 вихватив з руки ОСОБА_5 мобільний телефон «Леново Андроїд» смартфон вартістю 1100 грн., в якому знаходилася сім картка оператора МТС вартістю 10 грн., на рахунку якої грошей не було, а також сім картка оператора «Київстар» вартістю 10 грн., на рахунку якої грошей не було, та побіг у невідомому напрямі, а невстановлена слідством особа перешкоджала ОСОБА_5 наздогнати ОСОБА_3 чим заподіяли потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1120 грн.
З місця злочину ОСОБА_3 з невстановленою слідством особою втекли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
До такого висновку суд приходить аналізуючи наступні докази.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав в повному обсязі, показав, що 28.08.2015р. він з малознайомим йому чоловіком, приблизно о 9.30 год. знаходився біля приміщенні автовокзалу в м.Нікополі. Там вони побачили незнайомого чоловіка, який розмовляв по телефону. Вони підійшли до нього і він, то б то ОСОБА_3 вихопив з рук потерпілого мобільний телефон. З цим телефоном він вибіг з приміщення автовокзалу. В скоєному кається.
Враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні і у суду відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільнедослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини справи; особу винного, який не працює, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується задовільно; обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, при відсутності обставин, що обтяжують покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому, вважає можливим застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.
Строк дії запобіжного заходу - домашнього арешту - скінчився.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Строк дії запобіжного заходу - домашнього арешту - скінчився.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов не заявлений.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_1