Справа № 185/6380/18
Провадження № 2/185/3462/18
19 листопада 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянув у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд -
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в якій просив суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою № 2 в будинку № 86 по вулиці Центральній у місті Павлограді Дніпропетровської області.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, відповідно до договору міни 2/3 частки квартири на 1/3 частку квартири, посвідченого 30.11.2017 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_3А, зареєстрованого у реєстрі за № 1-2789. На виконання договору міни квартири сторони гарантували, що знімуться з реєстрації самі та знімуть усіх зареєстрованих осіб, однак у зазначеній квартирі залишився зареєстрований ОСОБА_2, якого колишній власник не зняв з реєстрації, а сам відповідач не бажає зніматися з реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не повідомив. Відомостей про неможливість з'явитися в судове засідання відповідач суду не надав.
Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом по справі встановлено, що спірним приміщенням є квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору міни 2/3 частки квартири на 1/3 частку квартири, посвідченого 30.11.2017 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_3А, зареєстрованого у реєстрі за № 1-2789.
Відповідно до п. 5 Договору міни 2/3 частки квартири на 1/3 частку квартири, сторони повідомили одна одній, що вищевказані квартири, частки яких ними міняються, на момент реєстрації даного правочину звільнені від будь-яких належних їм речей домашньої обстановки та вжитку і гарантували той факт, що до цього часу знято з обліку проживання власників вказаного нерухомого майна та усіх інших зареєстрованих осіб.
Однак, у квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не є членом сім'ї позивача,що підтверджується довідкою про реєстрацію та склад сім'ї № 3170 від 18.07.2018 року, виданою КП "Міський інформаційно-розрахунковий аналітичний центр" Павлоградської міської ради.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
На підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою № 2 в будинку № 86 по вулиці Центральній у місті Павлограді Дніпропетровської області.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по справі, а саме сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою № 2 в будинку № 86 по вулиці Центральній у місті Павлограді Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.М. Бондаренко