Справа № 182/829/16-к
Провадження № 1-кп/0182/242/2018
18.12.2018 року м. Нікополь
Колегія суддів Нікопольського міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, внесене 14 грудня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040340004347 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лукіївка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, має малолітнього сина 2013 року народження, працюючого ТзОВ «БК-ІНЖИНІРІИНГ» слюсарем-монтажником, який зареєстрований та фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
14.12.2015 приблизно о 15 годині ОСОБА_5 знаходився в кафе «Берізка», розташованому по вул. Електрометалургів, в м. Нікополі, Дніпропетровської області, де разом зі своїм знайомим кримінальне провадження стосовно якого закрите у зв'язку зі смертю останнього вживали спиртні напої.
В ході вживання спиртних напоїв у ОСОБА_5 і особи матеріали кримінального провадження стосовно якої закриті у зв'язку зі смертю останнього, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_7 , яка як було відомо приятелю ОСОБА_5 була особою похилого віку та у якої могли знаходитися грошові кошти та цінне майно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 14.12.2015 приблизно о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_5 , за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження у відношенні якого 06.02.2017 за ч. 4 ст. 187 КК України закрито у зв'язку зі смертю останнього, перебуваючи обидва в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб, діючи спільно, з єдиним умислом, направленим на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 , перелізши через паркан, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_7 та в якому остання проживала сама.
Після чого, ОСОБА_5 разом з особою, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв'язку зі смертю останнього, скориставшись незачиненими вхідними дверима, проникли в приміщення будинку, який є житлом та в якому проживала ОСОБА_7 .
Проникнувши до приміщення будинку, ОСОБА_5 відразу направився в кімнату для пошуку цінних речей, а особа кримінальне провадження стосовно якої виділене в окреме провадження, перебуваючи в коридорі вказаного будинку, від ОСОБА_7 , яка вийшла в коридор, почувши, що хтось проник до будинку, почав вимагати передачу наявних у неї цінних речей. В цей час ОСОБА_5 здійснював пошук цінних речей в іншій кімнаті.
Під час вчинення відкритого викрадення майна у особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв'язку зі смертю, виник власний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 .
Тобто, особа, кримінальне провадження стосовно якої закрите у зв'язку зі смертю, діючи в стані ексцесу виконавця, оскільки його дії вийшли за межі попередньої домовленості з ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, без відома іншого співучасника, діючи умисно, штовхнув ОСОБА_7 в груди. Від чого остання втратила рівновагу та впала, вдарившись потиличною частиною голови об підлогу. Внаслідок чого згідно висновку судово-медичного експерта № 42 від 08.02.2016 потерпілій спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забитої рани волосяної частини голови, множинних гематом голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно пункту 2.3.3 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень), тобто зазначена особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв'язку зі смертю, застосував насильство, яке було небезпечним для життя і здоров'я потерпілої.
Не бажаючи припиняти свої злочинні дії, продовжуючи діяти в стані ексцесу виконавця, особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв'язку зі смертю, накинув куртку потерпілої їй на голову та завдав не менше 5 ударів кулаком руки в область грудної клітини спереду, спричинивши різкий фізичний біль і тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої кисті, множинних гематом грудної клітини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). В цей час, ОСОБА_5 , почувши крики потерпілої, повернувся із кімнати та повідомив особу кримінальне провадження стосовно якої закрито, у зв'язку зі смертю, про те, що він знайшов в кімнаті грошові кошти в сумі 200 грн.. Після чого, ОСОБА_5 , одразу ж вийшов з приміщення вказаного будинку.
Однак, особа кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв'язку зі смертю останнього, вперто не бажаючи припиняти свої злочинні дії, діючи в стані ексцесу виконавця, оскільки його дії вийшли за межі попередньої домовленості з ОСОБА_5 , з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, без відома іншого співучасника, діючи умисно, взутою правою ногою завдав два удари по спині потерпілій ОСОБА_7 , яка лежала на підлозі обличчям вниз, спричинивши їй згідно висновку експерта № 42 від 08.02.2016 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, закритого перелому 6-го ребра грудної клітини справа по паравертебральній лінії, правобічного гемотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно пункту 2.1.3 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв'язку зі смертю останнього, перебуваючи обидва в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, а особа, кримінальне провадження стосовно якої закрите у зв'язку зі смертю останнього, з метою заподіяння потерпілій ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, спільно заволоділи майном потерпілої, а саме мобільним телефоном «Самсунг- GT Е2021» вартістю 500 грн., в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 грн. та грошовими коштами в сумі 200 грн., які належить потерпілій ОСОБА_7 . Внаслідок чого заподіяли останній матеріальну шкоду на загальну суму 710 грн.
Відкритого заволодівши майном потерпілої, ОСОБА_5 і особа, кримінальне провадження стосовно якої закрите у зв'язку зі смертю останнього, з місця вчинення злочину втекли, майном розпорядились на власний розсуд.
Вказані умисні дії ОСОБА_5 , кваліфіковані за ч.3 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою провину визнав і пояснив наступне. Він був знайомий з ОСОБА_9 з яким кілька місяців працював разом. 14.12.2015р. він приїхав в м.Нікополь за запчастинами і зустрів випадково ОСОБА_9 , який проживав, як виявилося в районі ринку. Він, на прохання ОСОБА_9 , допоміг йому вдень полагодити паркан, а потім той запросив його в кафе «Берізка» пригостити самогоном. Він випив та не розумів своїх дій і погодився на пропозицію ОСОБА_9 піти до потерпілої, яку раніше не знав і не знав, де вона проживає, щоб заробити грошей. Оскільки ОСОБА_9 повідомив йому, що вона продає горілку і у неї є цінні речі, а двері у будинок майже завжди відчинені. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він погодився на пропозицію ОСОБА_9 , але останній боявся, що його може впізнати потерпіла і він зі своєї шапки зробив маску для ОСОБА_10 . В цією метою вони пішли додому до колишньої дружини ОСОБА_9 і попросили ножиці, за допомогою яких ОСОБА_9 з його шапки зробив прорізі для очей, а потім викликав знайомого таксиста, який довіз їх до мосту, а далі ОСОБА_9 повів його пішки. Перед будинком потерпілої, на який вказав ОСОБА_9 він злякався та надів сам маску, а ОСОБА_9 накинув капюшон від куртки. Потерпіла вийшла на лай собаки, він відштовхнув її і пройшов у кімнату, де повинні були лежати цінні речі. Там він піднімав, диван, ошукував стіл, шафу, а потім йому крикнув ОСОБА_9 і він знайшов гаманець, в якому, як виявилося пізніше було лише 200 гривень. Він особисто потерпілу не бив, міг випадково задіти тулубом, коли пробігав у кімнату, а вона вийшла назустріч у коридор. Домовленості між ним і ОСОБА_9 про те, що стосовно потерпілої буде застосовано будь-яке насилля не було. Оскільки ОСОБА_9 повинен був лише наглядати за потерпілою, щоб вона не кричала та не кликала про допомогу. Вже вибігаючи з кімнати, коли відшукав гаманець, він почув голос потерпілої і зрозумів, що їй боляче. При цьому вона лежала на підлозі, накрита курткою, а ОСОБА_9 знаходився зверху неї. Він просив, щоб останні припинив свої дії стосовно потерпілої і вибіг з хати, ОСОБА_9 ще залишався в хаті і що там відбувалося йому невідомо. На його запитання чому кричала потерпіла ? ОСОБА_9 відповів, що лише через те, що він сів зверху неї. На вулиці їх помітили сусіди. Він збагнув що накоїв та попрощався з ОСОБА_9 , повідомивши, що йому не потрібні такі гроші. Про те, що був ви крадений мобільний телефон йому стало відомо вже під час слідства. Він щиро розкаюється в тому, що скоїв, відшкодував матеріальну і моральну шкоду потерпілій, увесь час надавав їй допомогу про яку вона просила його і просив не позбавляти його волі.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_5 не застосовував відносно неї будь яке насилля. При цьому він відшкодував їй шкоду в повному обсязі, в тому числі і моральну. Після зміни стосовно нього запобіжного заходу з тримання під вартою, він постійно надавав їй усіляку допомогу як фінансово, так і по господарству. На її переконання, він своїми вчинками довів те, що виправився і такі особи не повинні бути позбавлені волі, за те що раз оступилися. При цьому потерпіла повідомила, що дійсно ОСОБА_9 колись до неї приходив разом з сусідом. Обвинуваченого ОСОБА_11 вона ніколи не бачила раніше. Того вечора в неї була відчинена хвіртка, собака була на ціпку, в коридорі не горіло світло і двері у будинок були відчиненими. Вона перебувала в приміщенні кухні і побачила в коридорі два силуети, один з яких був вищим, а один нижчим. Вона одразу ж відчула що падає, але удару не відчула, напевно її штовхнули і вона обличчям опинилася на підлозі. Коли вона впала, то куртка, в яку була одягнута налетіла їй на голову і лежачі вона бачила, що високий хлопець стоїть біля столу у кімнаті. А другий в цей момент бив її головою об поріг і вимагав гроші. Коли вона відповіла, що грошей немає, той хто був біля неї вдарив її ногою по ребрах справа і тоді вона закричала. Крові було дуже багато, але вона уся знаходилася на підлозі під курткою. Свідомість вона не втрачала, але в який момент грабіжники вибігли з хати не почула. Стверджує, що у неї в гаманці, який знаходився в кімнаті, були гроші у сумі приблизно 300 гривень, а також 20 гривень було у кишені халату в який вона була вдягнута, а також там був мобільний телефон. Через кілька днів у лікарні їй повернули мобільний телефон, який вона впізнала. Просила не призначати покарання пов'язане з позбавленням волі стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що разом зі своєю дівчиною прийшов до бабусі. Відчинив хвіртку, двері в хату були відчинені. В коридорі, на паласі на підлозі була величезна пляма крові. Потерпіла сиділа на підлозі на кухні, з розбитою головою. З її слів, в будинок увійшло двоє чоловіків, обличь яких вона не бачила, але один дуже високий і він був у залі. А другий штовхнув її і почав бити. В той момент, коли вона лежала на підлозі, у неї з кишені викрали мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_13 повідомила, що вона колишня дружина померлого ОСОБА_10 . ОСОБА_11 бачила кілька разів разом з колишнім чоловіком. В грудні 2015 року, приблизно о 20 годині до неї додому, оскільки вони проживали окремо, прийшов ОСОБА_9 і попросив винести до під'їзду ножиці для чого не повідомляв. Потім через деякий час він за допомогою домофону попросив її знову вийти і віддав ножиці.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, які за клопотанням прокурора та за згодою сторін провадження досліджені безпосередньо колегією суддів під час судового розгляду.
Під час огляду місця події злочину 14.12.2015р. в період о 17год 50 хвил з участю потерпілої слідчий СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 на місці вчинення злочину в приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявила і вилучила з коридору жіночу куртку зі слідами бурого кольору, з дверного дерев'яного пройому 5 слідів пальців рук. При цьому звичний порядок речей в кімнаті не порушено ( а.п.13-18 з фототаблицею). Згідно висновку трасо логічної експертизи № 32/01-20 від 20.01.2016р. ( а.п.121-129) вилучені під час огляду місця події злочину сліди придатні для ідентифікації лише в кількості 3 шт і вони залишені не ОСОБА_15 і не ОСОБА_5 . Відповідно до протоколу про впізнання за фотознімками ( а.п.32-35) потерпіла ОСОБА_7 вказала на фото ОСОБА_15 , якого впізнала за формою обличчя, губ, брів та носу, як особу, яка напала на неї та застосовувала стосовно неї насилля. Крім того, потерпіла ОСОБА_7 19.12.2015р. (а.п.35-38) серед речей схожих за ознаками впізнала викрадений у неї мобільний телефон «Самсунг-GT Е2021» синього кольору. Зазначений телефон під час досудового розслідування добровільно видав свідок ОСОБА_16 (а.п.40,41), який придбав у ОСОБА_15 , якого впізнав відповідно до протоколу впізнання ( а.п.54,55). Згідно висновку судово-медичної експертизи № 42 від 08.02.2016р. (а.п.151-153) у потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забитої рани волосяної частини голови, множинних гематом голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно пункту 2.3.3 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень) Виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, закритого перелому 6-го ребра грудної клітини справа по паравертебральній лінії, правобічного гемотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно пункту 2.1.3 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої кисті, множинних гематом грудної клітини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого, тобто 14.12.2015р.При цьому з потерпілою ОСОБА_7 було проведено слідчі експерименти ( а.п.161-164,166-171) під час яких вона зазначила механізм спричинення їй тілесних ушкоджень лише одним з нападників. Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 79 від 12.02.2016р ( а.п.159,160) враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, локалізацію і кількість ударів, вказаних у протоколі слідчого експерименту, можливо вказати, що невиключена можливість спричинення виявлених тілесних ушкоджень при механізмі вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7 .
Оцінюючи докази у їх сукупності, з точки зору допустимості і належності, колегія суддів вважає, що вони є достатніми для встановлення винуватості обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Дії обвинуваченого ОСОБА_5 мають правильну правову кваліфікацією за ч.3 ст.186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
Призначаючи покарання, колегія суддів приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким умисним злочином. Враховує ту обставину, що обвинувачений давав правдиві покази як під час досудового розслідування так і в суді, він добровільно відшкодував шкоду матеріальну і моральну, завдану потерпілій ОСОБА_7 . Крім того, він вперше притягається до кримінальної відповідальності, за злочин, який вчинив, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння під впливом і на пропозицію свого знайомого ОСОБА_17 . Колегія суддів враховує роль кожного із співучасників інкримінованого злочину, бере до уваги той факт, що ОСОБА_15 вийшов за межі попередньої домовленості і діяв у стані ексцесу виконавця, застосовуючи насилля по відношенню до потерпілої, яку раніше знав лише він. Крім того, колегія суддів враховує думку потерпілої ОСОБА_7 яка наполягала на призначенні покарання стосовно обвинуваченого не пов'язаного з позбавленням волі і надала йому позитивні характеристики. До того ж, обвинувачений має на утриманні малолітнього сина 2013 р.н.. Після зміни стосовно нього запобіжного заходу, працевлаштувався і працює офіційно. При цьому за місцем роботи і за місцем постійного проживання характеризується відмінно, що вказує на його бажання перевиховатися і стати на шлях виправлення. Враховуючи бездоганну репутацію обвинуваченого ОСОБА_5 , позицію сторони обвинувачення і думку потерпілої, колегія суддів вважає, що покарання має бути достатнім для перевиховання обвинуваченого і для запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів. В даному випадку достатнім буде покарання в межах санкції ч.3 ст. 186 КК України, з урахуванням положень ч.5 ст. 68 КК України, у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України. Обставиною, що обтяжує вину обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Цивільний позов потерпілою у кримінальному провадженні не заявлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення трасо логічних експертиз, які складають 859грн.32коп.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням строком на три роки. Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у зазначеному кримінальному провадженні обирався, але строк його дії закінчився. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 859 гривень 32 копійки.
Речові докази: жіноча куртка, мобільний телефон «Самсунг-GT Е2021», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити в її користуванні. Фрагмент газети, вилучений під час огляду місця події, квиток, вилучений у ОСОБА_5 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Негайно після проголошення вироку, його копію вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий-
суддя: ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2
ОСОБА_3