13 грудня 2018 року м. Житомир справа № 240/5174/18
категорія 3.7.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
секретар судового засідання Рудченко К.В.,
за участі: представника відповідача Спірідонової Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про скасування постанови №079157 від 23.10.2018,
встановив:
Товариство з обмеженої відповідальністю «Галіївський маслозавод» (далі - ТОВ «Галіївський маслозавод») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №079157 від 23.10.2018 винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Житомирській області.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що 30.10.2018 товариство отримало постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», однак до вказаної дати на адресу позивача не надходило жодної інформації (документів), яка б передувала отриманій постанові, зокрема актів про порушення законодавства про автомобільний транспорт вчинене водієм транспортного засобу та запрошень на розгляд справи про порушення. Означеною постановою застосовано до товариства штраф у розмірі 1700,00 грн, проте інформації про автомобіль, водія, зміст правопорушення із цієї постанови не вбачається. Не погоджуючись із вказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, враховуючи відсутність будь-яких протиправних діянь зі свого боку Товариство з обмеженої відповідальністю «Галіївський маслозавод» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 08 листопада 2018 позовну заяву було залишено без руху.
Вимоги вказаної ухвали судді позивачем виконано у повному обсязі, відповідно до ухвали суду від 22.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі. Ухвалено розгляд даної справи здійснювати з повідомленням (викликом) сторін та призначено відкрите судове засідання у справі на 11.12.2018.
У визначений судом дату та час представники сторін з'явилися до суду.
Представник позивача у судовому засіданні, призначеному 11.12.2018 зазначила, що поштове відправлення відповідача №3036/02/8-18 від 21.09.2018 товариство не отримувало. При цьому наголосила, що уповноваженим представником на отримання кореспонденції адресованої Товариству з обмеженої відповідальністю «Галіївський маслозавод» є ОСОБА_2, однак у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення значиться - ОСОБА_6, тобто особа, яка не є працівником товариства. Крім того, в наданому суду копії журналу вхідної кореспонденції за 2018 рік, відсутні відомості про надходження будь-яких відправлень від Управлінням Укртрансбезпеки в Житомирській області. Разом з тим, вказала, що на дату складання акту №076252 від 19.09.2018 автомобіль НОМЕР_1 знаходився в користуванні Фірми «АМОС», на підставі договору суборенди транспортного засобу №030918 від 03.09.2018 та згідно істотних умов цього договору переданий в суборенду з 03.09.2018 по 30.09.2018 включно, у зв'язку із чим позивач не повинен нести жодної відповідальності за вчинені правопорушення. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача заперечила щодо заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву №4115/02/8-18 від 05.12.2018 (а.с.26-29). Зокрема вказала, що під час перевірки транспортного засобу VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_2, із причепом PACTON з реєстраційним номером НОМЕР_3, виявлено факт надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень, згідно товарно-транспортної накладної від 19.09.2018, без оформлення документів, перелік, яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», чим порушено вимоги наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010. Вказані транспортні засоби, згідно свідоцтв про реєстрацію належать АТЗТ «Фаворит», проте відповідно до договору перебувають в оренді Товариства з обмеженої відповідальністю «Галіївський маслозавод». У зв'язку з виявленим порушенням відповідачем було складено Акт від 19.09.2018 №076252 та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.10.2018 № 079157. Вважає дії управління правомірними та просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні, призначеному на 11.12.2018, оголошено перерву до 13.12.2018 для надання представником позивача додаткових доказів у справі.
Однак у призначений судом дату та час представник позивача до суду не прибула. Додаткові докази у справі до суду не надано.
Представник відповідача, під час судового засідання призначеного на 13.12.2018 щодо можливості його проведення за відсутності представника позивача, поклалася на розсуд суду.
Суд врахувавши думку представника відповідача та керуючись п.1 ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача належним чином повідомленого.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши усні пояснення в судових засіданнях представників сторін, суд зазначає наступне.
Встановлено, що 18.09.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на а/д Київ-Чоп км. 86 під час проведення рейдової перевірки, згідно направлення на перевірку № 004522 від 17.09.2018 (а.с.39), здійснено перевірку транспортного засобу VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_2, із причепом РАСТОN, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів належать АТЗТ «ФАВОРІТ».
Під час перевірки даного транспортного засобу виявлено факт надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень, згідно товарно-транспортної накладної від 19.09.2018, без оформлення документів перелік, яких визначений ст. 48 Закону України про автомобільний транспорт, а саме: без щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія в кількості попередніх 28 та поточний день або іншого документу, який підтверджує діяльність водія у відповідний період часу керування транспортним засобом.
За результатами перевірки складено акт №076252 від 19.09.2018 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, який містить підпис водія транспортного засобу ОСОБА_3 та посадової особи, що провів перевірку - ОСОБА_4В, пояснення водія про причини порушень, у вказаному акті відсутні (а.с.40).
У зв'язку із чим, 21.09.2018 Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області направило рекомендованим листом на адресу позивача лист-запрошення № 3036/02/8/18 від 21.09.2018 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.42). Розгляд вказаної справи призначений на 23.10.2018 о 10:00, за адресою: м.Житомир, майдан ім.С.П. Корольова, 12 (6 поверх, 616 каб.). Повідомлено позивача проте, що у разі неявки до управління у вказаний дату та час, розгляд справи буде здійснено без його участі. Вказане відправлення, отримане 27.09.2018 уповноваженим представником ТОВ «Галіївський маслозавод» - ОСОБА_6, про що зроблено відповідну відмітку у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.42).
Однак, у визначений час представник ТОВ «Галіївський маслозавод» до Управлінням Укртрансбезпеки в Житомирській області не з'явився, будь-які скарги, заяви, клопотання, запити від товариства на адресу управління не надходили.
Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області винесено постанову №079157 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Враховуючи, що розгляд справи про порушення проводився за відсутності представника суб'єкта господарювання, копія постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлена на адресу ТОВ «Галіївський маслозавод» (супровідний лист №3465/02/8-18 від 24.10.2018), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Вказану постанову отримала 30.10.2018 уповноважений представник підприємства ОСОБА_2, про що зроблено відповідну відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.48).
Не погоджуючись з винесеною Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галіївський маслозавод» звернулося з даним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05 квітня 2001 року (далі - Закон №2344-III).
За визначеннями наведеними в статті 1 цього ж Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
У відповідності до ст.47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Правила технологічних перевезень вантажів транспортними засобами затверджуються керівництвом виробничого об'єкта.
При цьому статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно п.1 ч.7 ст.6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Приписами п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року (далі - Положення) визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Разом з тим, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок).
Приписами пункту 4 цього ж Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За визначенням, яке міститься в положеннях Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (п.12 Порядку).
У відповідності до п.13 Порядку, графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Крім того, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення).
При цьому, пунктом 6.2 вказаного Положення визначено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (п.7.1 Положення).
Отже, як вже встановлено судом, на підставі направлення на рейдову перевірку №004522 від 17.09.2018 за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області було проведено перевірку, за результатами якої виявлено факт порушення щодо надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень згідно товарно-транспортної накладної від 19.09.2018.
З вказаної накладної вбачається, що перевезення здійснювалося автомобілем VOLVO за номерним знаком НОМЕР_2 з причіпом (НОМЕР_3), автомобільним перевізником та вантожовідправником зазначено ТОВ «Галіївський маслозавод», вантажоодержувачем вказано ТОВ «Брусилівський маслозавод». Супровідними документами на вантаж у товарно-транспортній накладній зазначено спеціалізовану товарну накладна на перевезення молочної сировини, вказаний документ відсутній в матеріалах справи (а.с.41).
Проте, матеріалами справи підтверджено, що у ОСОБА_3 (водія транспортного засобу перевірка якого здійснювалася) був відсутній повний перелік документів на підставі яких повинні виконуватися вантажні перевезення, зокрема щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку водія в кількості попередніх 28 та поточний день або іншого документу, який підтверджує діяльність водія у відповідний період керування транспортним засобом, чим порушено вимоги наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010.
Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2016 між Приватним акціонерним товариством «Фаворит Компані» та ТОВ «Галіївський маслозавод» укладено договір оренди транспортного засобу №2016/167 від 01.11.2016 (а.с.44-45), а саме: транспортного засобу марки - VOLVO, модель FH 1242 T, тип - сідловий тягач - Е, повна маса 18000, тип пального - дизельне пальне, колір - білий, рік випуску - 2005, № шасі (кузова, рами) - НОМЕР_4 Реєстраційний номер - НОМЕР_2. Строк дії договору визначено до 31.12.2017. Відповідно до акта передавання приймання вказаний транспортний засіб передано орендарю - ТОВ «Галіївський маслозавод» (зворотній бік а.с.45). До вищезазначеного договору оренди транспортного засобу, укладено додаткову угоду №1 від 29.12.2017, відповідно до якої, строк оренди транспортного засобу продовжено до 31.12.2018 (а.с.46).
Таким чином, наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною, підтверджено здійснення ТОВ "Галіївський маслозавод" вантажного перевезення товару автомобілем VOLVO за реєстраційним номером НОМЕР_2 з причіпом (НОМЕР_3), яким позивач користується на підставі договору оренди транспортного засобу №2016/167 від 01.11.2016, під час здійснення рейдової перевірки посадовими особами, а саме:19.09.2018 на 86 км а/д М-06 «Київ-Чоп», Житомирської області.
Щодо тверджень представника позивача стосовно існування договору суборенди транспортного засобу №030918 від 03.09.2018 з Фірмою «Амос», суд акцентує увагу на наступному.
Так, дійсно, представником позивача надано суду копію договору суборенди транспортного засобу №030918 від 03.03.2018, який підписаний суборендарем - директором фірма "АМОС" та орендарем - директором ТОВ "Галіївський маслозавод". Зі змісту якого слідує, що транспортний засіб VOLVO FH 1242 з реєстраційним номером НОМЕР_2 орендар зобов'язується передати суборендарю для використання його у власній господарській діяльності. Строк дії вказаного договору з 03.09.2018 по 30.09.2018 включно.
Проте зміст вищевказаного договору, суперечить змісту акта передавання - приймання транспортного засобу до договору №030918 від 03.03.2018 суборенди транспортного засобу (а.с.59). Зокрема, у вказаному акті, який міститься в матеріалах справи (а.с.59) орендодавцем значиться Приватне акціонерне товариство «Фаворит Компані», а орендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Девелопмент Компані», проте, вказаний акт підписаний суборендарем - директором фірми «Амос» та орендарем - директором ТОВ «Галіївський маслозавод». Окрім того, зі змісту зазначеного акта вбачається, що передавання транспортного засобу VOLVO за реєстраційним номером НОМЕР_2 здійснено відповідно до договору №2018/251 від 01.06.2018, а не договору №030918 від 03.03.2018. Вказані недоліки акта передавання - приймання, суперечать твердженням представника позивача та не можуть слугувати належними та допустимими доказами у справі.
Враховуючи вищевикладене, твердження представника позивача проте, що станом на дату складання Акта №076252 від 19.09.2018 посадовими особами відповідача, автомобіль VOLVO НОМЕР_2 знаходився у законному користуванні Фірми «АМОС» судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджено наданими суду доказами.
Водночас, не знайшло відображення в матеріалах справи твердження представника позивача щодо неотримання листа №3036/02/8-18 від 21.09.2018 із запрошенням на розгляд справи про порушення Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області, оскільки в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відпаравлення, із зазначенням прізвища особи уповноваженої товариством на отримання поштової кореспонденції (а.с. зворотній бік а.с.42), у зв'язку із чим суд не бере до уваги вказані твердження та вважає, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством, обґрунтовано склав акт за порушення які мали місце та із дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт, а оскаржувану постанову складено у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
Повне судове рішення складене 17 грудня 2018 року