з питань відводу судді
17 грудня 2018 року Справа № 2340/4101/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., отримавши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицького С.О. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення частини невиплаченого грошового забезпечення,-
В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення частини невиплаченого грошового забезпечення.
13.12.2018 позивач подав заяву про відвід судді Кульчицького О.М.
Ухвалою судді Кульчицького О.М. від 14.12.2018 відвід судді визнано необґрунтованим, а провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід головуючого судді.
Шляхом автоматичного розподілу, 14.12.2018 заяву про відвід судді передано на вирішення судді Гаращенку В.В.
Відповідно до вимог ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Вирішуючи питання про відвід, суддя зазначає, що згідно частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головуючий суддя у справі ОСОБА_2 не брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, не є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, також відсутні порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, заява про відвід судді фактично обґрунтована міркуваннями позивача, які ґрунтуються на припущеннях, що висловлені іншими особами щодо дружніх відносин судді Кульчицького С.О. із представником відповідача.
Щодо доводів позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналіз наведеного свідчить, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями у конкретній справі, стосовно суб'єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об'єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об'єктивно обґрунтованими.
Під час розгляду адміністративної справи №2340/4101/18 мала місце безсторонність суду як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, оскільки позивачем не надано доказів протилежного.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, побоювання позивача про можливість упередження суду є необґрунтованим, оскільки таке побоювання не підтверджується жодними допустимими та достатніми доказами.
Отже, міркування позивача, наведені у заяві про відвід судді, базуються на припущеннях інших осіб та не доводять наявності обставин, що реально викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у ході здійснення розгляду справи з метою забезпечення судового захисту та здійснення правосуддя, направленого на недопущення процесуальної недобросовісності/процесуальної тяганини, зловживання процесуальними правами учасниками справи.
Таким чином, з огляду та обставини викладені в заяві та відсутність доказів на їх підтвердження, суд вважає, що заява про відвід судді є необґрунтованою.
Керуючись ст. 36, 40, 248, 256 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицького С.О. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення частини невиплаченого грошового забезпечення.
Матеріали адміністративної справи №2340/4101/18 повернути судді Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицькому С.О.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гаращенко