Справа № 180/2429/18
11 грудня 2018 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули О.С.
при секретарі - Котовій Н.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» про визнання незаконним та скасування наказу про винесення догани, стягнення моральної шкоди, -
13 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» про визнання незаконним та скасування наказу про винесення догани, стягнення моральної шкоди. В позовній заяві посилається на те, що з 01 вересня 2010 року вона працює на посаді чергової гуртожитку Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей», що підтверджується наказом та трудовою книжкою.
Наказом Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» № 169 від 17 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1Я.» їй оголошена догана. Відповідно до наказу вона притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із несумлінним виконанням службових обов'язків. Підстава накладення стягнення порушення Посадової інструкції чергової по гуртожитку та Правил внутрішнього трудового розпорядку.
З зазначеним наказом про оголошення догани не погоджується, оскільки вважає, його необґрунтованим та незаконним, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було, а притягнення до дисциплінарної відповідальності викликане упередженим ставленням керівництва закладу до неї. Крім того, зазначає, що оскаржуваний наказ не відповідає нормам законодавства, оскільки в ньому відсутні посилання на конкретні обставини вчинення порушення трудової дисципліни, час його вчинення та час виявлення, відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Будь-яких фактів та доказів неналежного виконання позивачем службових обов'язків оскаржуваний наказ не містить.
Отже, загальне посилання на невиконання Позивачем правових актів не може засвідчувати факт вчинення останнім дисциплінарного проступку.
В зазначеному наказі як на підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності ідеться посилання на доповідну записку коменданта гуртожитку ОСОБА_4. Згідно доповідної записки в зошиті зауважень за добу від 11.09.2018 року зроблений запис черговою ОСОБА_1 «ОСОБА_5 не ночував». Факт відсутності ОСОБА_5 керівництву закладу ОСОБА_1 не повідомила.
Робоча інструкція чергової по гуртожитку Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» не передбачає обов'язок чергової по гуртожитку рахувати дітей та доповідати керівництву закладу про відсутність дитини.
Враховуючи те, що в наказі не зазначено за які саме порушення притягнуто її до дисциплінарної відповідальності, які її дії не відповідають посадовій інструкції чи правилам внутрішнього трудового розпорядку, вважає, що Відповідачем порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення, тому наказ № 169 від 17 вересня 2018 року підлягає скасуванню як такий, що не відповідає законодавству.
Незаконні та безпідставні дії з боку Відповідача щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності завдали їй моральних страждань. Нестерпна атмосфера, яка склалася в ДПТНЗ «Марганецький професійний ліцей», призвела до втрати нею душевної рівноваги, постійних переживань, моральних страждань, до загострення хвороби, що підтверджується листом непрацездатності. Керівництво ліцею постійно принижує її, підриває авторитет та ділову репутацію в очах колег по роботі, упереджено до неї ставиться.
Просить суд, визнати незаконним та скасувати наказ Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» № 169 від 17 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1Я.»
Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.
Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір 704,80 гри., витрати на професійну правничу допомогу 1000 грн.
В судовому засіданні, позивач та її представник, позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, на підставі обставин викладених у позовній заяві.
Представник відповідача, надала до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є безпідставними, надуманими, необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:
По-перше, позивач посилається на те, що наказ «Про притягнення до дисціплінарної відповідальності ОСОБА_1Я.» від 17.09.2018 року № 169-к/тр не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню, вважає, що факти викладені у позовній заяві не відповідають дійсності.
Так, на підставі доповідної записки коменданту гуртожитку ОСОБА_6 повідомляється про факт порушення позивачем трудової дисципліни, а саме: відповідно до п. 3 Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони Здоров'я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1061/468/587/865 від 31.07.2012 р. «Про затвердження Порядку спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей» - з метою постійного моніторингу та своєчасного надання допомоги при виникненні надзвичайної ситуації або пожежі Об'єкти надають підрозділу МНС України, в районі виїзду якого вони розташовані, щодня до 22-ї години уточнену інформацію стосовно кількості осіб (пацієнтів) та обслуговуючого персоналу на Об'єктах. Зазначену інформацію підрозділ МНС України вносить до Картки обліку перебування людей у нічний час, форма якої наведена в додатку до цього Порядку.
У ДПТНЗ “МПЛ” ведеться журнал обліку перебування людей у нічний час із зазначеного приводу.
Так, позивачем у зазначений день у журналі було вказано невірну кількість осіб, які перебували у гуртожитку, також не було повідомлено пожежну частину про кількість перебуваючих у гуртожитку.
Крім того, цього дня черговою по гуртожитку не було пущено до гуртожитку ОСОБА_5, який запізнився. Неповнолітній учень був вимушений йти пішки до с. Добра Надія вночі, так як транспорт у цей час на с. Добра Надія відсутній.
Від матері учня ІНФОРМАЦІЯ_1, що чергова не впустила до гуртожитку її сина.
Крім того, комендантом гуртожитку надано запис розмови з ОСОБА_7, в якій повідомляється, що жодних дзвінків до неї не було від чергової.
По-друге, позивач посилається на те, що рахувати дітей та відчиняти їм двері не входить до її посадових обов'язків.
Таке твердження також не відповідає дійсності так як, відповідно до посадової інструкції, а саме п. 3 зазначено, що черговий по гуртожитку з'ясовує загальний стан дисципліни, порядку, кількість проживаючих, які залишились і які виїхали і з яких причин із гуртожитку, недоліки в роботі систем життєзабезпечення, які були розпорядження з боку адміністрації, які питання поставлені на контроль, про що і кого необхідно інформувати, інші непередбачені причини. У разі виникнення нестандартних ситуацій негайно повідомляє відповідні служби (пожежно-рятувальну, поліцію, центр екстреної медичної допомоги, аварійну службу газу) та представника адміністрації навчального закладу. Робити відповідний запис при прийнятті зміни. Відповідає за пропускний режим і охорону гуртожитку. Стежить за дотриманням учнями правил внутрішнього трудового розпорядку гуртожитку. У свої діяльності керується законодавчими й нормативними актами, що регулюють відповідні питання. Та інші.
По-третє, 02.10.2018 року ОСОБА_1 Було надано доповідну записку із зазначеної вище ситуації, в якій вона визнає факт несумлінного виконання нею посадових обов'язків, а саме: “пишу цю доповідну не з метою вказати на допущення грубої помилки ОСОБА_8, а з метою захистити себе. Так як мені була оголошена догана за подібне порушення, тільки різниця в тому, що дитина, яка без дозволу пішла до дому була не сиротою і претензій від батьків не було, а навпаки: мама сказала, що пішки до дому він ходить часто і вона вже звикла до цього і не хвилюється.”
Хоча дане твердження не відповідає дійсності, що підтверджується записом розмови із ОСОБА_7 та її скаргою.
Від надання пояснень позивач відмовилася, (про що складено акт), але визнала свою провину у доповідній записці від 02.10.2018 р.
Крім того, ствердження позивача про те, що факт порушення трудової дисципліни належним чином не зафіксований також не відповідає дійсності. В своїй доповідній записці комендант чітко зазначила порушення, які були допущені черговою. Вчинення дисциплінарного проступку позивачем підтверджено вищезазначеними доказами, порядок накладення дисциплінарного стягнення дотримано.
Щодо стягнення моральної шкоди, зазначила, що позивач не надав суду доказів того, що шкоду, завдану позивачу, спричинено внаслідок неправомірних дій відповідача.
В судовому засіданні, представник відповідача, обставини викладені у відзиві на позовну заяву підтримала, зазначила, що порядок притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, передбачений КЗпП України, повністю дотриманий, підстав для скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани немає.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили, що за заявою матері учня було проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що позивачем дійсно вчинено дисциплінарний проступок, та вона своїми діями намагалась уникнути дисциплінарної відповідальності, а саме на вимогу керівника відмовлялась надати пояснення, ознайомлюватись з наказом та підписувати його.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою від 14 листопада 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється: на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вислухавши в судовому засіданні сторін по справі, свідків, дослідивши письмові докази по справі, дослідивши зміст телефонної розмови, давши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що з 01 вересня 2010 року позивач працює на посаді чергової гуртожитку Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей», що підтверджується наказом № 103к від 01.10.2010 року (а.с.8) та трудовою книжкою (а.с.7).
Наказом Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» № 169 від 17 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1Я.» їй оголошена догана. Відповідно до наказу вона притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із несумлінним виконанням службових обов'язків. Підстава накладення стягнення порушення Посадової інструкції чергової по гуртожитку та Правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с.31).
З зазначеним наказом про оголошення догани позивач не погоджується, оскільки вважає, його необґрунтованим та незаконним.
Крім того, судом встановлено, що на підставі доповідної записки коменданту гуртожитку ОСОБА_6 повідомляється про факт порушення позивачем трудової дисципліни, а саме: відповідно до п. 3 Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони Здоров'я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1061/468/587/865 від 31.07.2012 р. «Про затвердження Порядку спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей» - з метою постійного моніторингу та своєчасного надання допомоги при виникненні надзвичайної ситуації або пожежі Об'єкти надають підрозділу МНС України, в районі виїзду якого вони розташовані, щодня до 22-ї години уточнену інформацію стосовно кількості осіб (пацієнтів) та обслуговуючого персоналу на Об'єктах. Зазначену інформацію підрозділ МНС України вносить до Картки обліку перебування людей у нічний час, форма якої наведена в додатку до цього Порядку.
У ДПТНЗ “МПЛ” ведеться журнал обліку перебування людей у нічний час із зазначеного приводу.
Позивачем у зазначений день у журналі було вказано невірну кількість осіб, які перебували у гуртожитку, також не було повідомлено пожежну частину про кількість перебуваючих у гуртожитку, даний факт позивач в судовому засіданні не заперечувала та пояснила, що дійсно в той день вона не перерахувала всіх осіб, які перебували у гуртожитку, а в журналі зробила відмітку про наявність усіх осіб, даний факт підтверджується і витягом з книги обліку учнів ДПТНЗ МПЛ мешканців гуртожитку МПЛ (а.с.41).
Крім того, судом встановлено, що цього дня черговою по гуртожитку не було пущено до гуртожитка ОСОБА_5, який запізнився. Неповнолітній учень був вимушений йти пішки до с. Добра Надія вночі, так як транспорт у цей час доби на с. Добра Надія відсутній.
Від матері учня ІНФОРМАЦІЯ_1, що чергова не впустила до гуртожитку її сина, що підтверджується копією заяви (а.с.39).
В судовому засіданні досліджено запис телефонної розмови коменданта гуртожитку з ОСОБА_7, з якої вбачається, що жодних дзвінків до неї від чергової не було, дана ситуація виникла вперше.
Посилання позивача на те, що в її обов'язки не входить рахувати дітей і відчиняти їм двері суд не бере до уваги, оскільки, відповідно до Робочої інструкції чергового по гуртожитку, а саме п. ІІІ зазначено, що черговий по гуртожитку з'ясовує загальний стан дисципліни, порядку, кількість проживаючих, які залишились і які виїхали і з яких причин із гуртожитку, недоліки в роботі систем життєзабезпечення, які були розпорядження з боку адміністрації, які питання поставлені на контроль, про що і кого необхідно інформувати, інші непередбачені причини. У разі виникнення нестандартних ситуацій негайно повідомляє відповідні служби (пожежно-рятувальну, поліцію, центр екстреної медичної допомоги, аварійну службу газу) та представника адміністрації навчального закладу. Робити відповідний запис при прийнятті зміни. Відповідає за пропускний режим і охорону гуртожитку. Стежить за дотриманням учнями правил внутрішнього трудового розпорядку гуртожитку. У свої діяльності керується законодавчими й нормативними актами, що регулюють відповідні питання. Та інші. (а.с.11-12).
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, зокрема: правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
На вимогу керівника надати пояснення позивач відмовилась, про що складено акт, в подальшому позивач також ігнорувала всі вимоги керівництва, щодо ознайомлення з наказом та отримання його копії, що також підтверджується актами наявними в матеріалах справи (а.с.32,33).
Зі ствердженням позивача про те, що факт порушення трудової дисципліни належним чином не зафіксований суд не може погодитись, оскільки в своїй доповідній записці комендант чітко зазначила порушення, які були допущені черговою.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
За п. 5 Постанови Пленуму № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що вчинення дисциплінарного проступку позивачем мало місце та підтверджено вищезазначеними доказами, порядок накладення дисциплінарного стягнення, передбачений КЗпП України відповідачем повністю дотримано, підстав для визнання незаконним та скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд не вбачає, отже і підстави для відшкодування моральної шкоди, на думку суду, також відсутні.
У відповідність до ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 147, 148, 149 КЗпП України, 23, 1167 ЦК України, 10, 12, 13, 28, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-277, 354, 355 ЦПК України, - суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Марганецький професійний ліцей» про визнання незаконним та скасування наказу про винесення догани, стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Дата складення повного судового рішення 18 грудня 2018 року.
Суддя: О. С. Янжула